Незважаючи на рекомендації використовувати у системах охолодження влітку воду з трикомпонентною присадкою, існує практика не замінювати антифриз у системі охолодження і працювати на ньому і влітку. У такому випадку іноді виникає потреба визначення якості наявного або отриманого антифризу. Зважаючи на те, що антифриз є однією з "фішок" представників певних ревізійних органів, питання є актуальним.
У випадку виникнення сумнівів у якості антифризу, що видається для заправки машини, є можливість перевірити його якість.
Вірніше сказати, якість його так просто не перевірити, але нас, у першу чергу, цікавить не його якість а відповідність марки антифризу його фактичній температурі замерзання. Тобто рідина марки 40 повинна замерзати при 40, а не при 30 градусах (і за два суворих зимових дні залишити підрозділ без двигунів, а заступника командира роти з озброєння - без премії).
Температуру замерзання охолоджувальної рідини визначає вміст у ній етиленгліколю. Так, наприклад, для охолоджувальної рідини марки 40 вміст етиленгліколю складає 52-56%
Зазвичай для визначення складу та температури замерзання охолоджувальної рідини використовують гідрометри, які являють собою денсиметр, у якого замість шкали щільності є подвійна шкала, яка вказує на вміст етиленгліколю у розчині (у відсотках) та температуру замерзання (у градусах). Також гідрометр має вбудований термометр для визначення температури рідини. Знайти таку штуковину можна спробувати у начальника служби ПММ, або начальника складу ПММ військової частини, у якого просто повинні бути прилади для вимірювання показників експлуатаційних рідин.
Для визначення фактичного значення етиленгліколю користуються таблицею:
Під фактичним вмістом етиленгліколю мають на увазі його кількість за температури 20 градусів.
Як це працює:
З виданого (або іншим чином одержаного) антифризу у ємність (обрізана дволітрова пластикова пляшка) наливаємо контрольну порцію антифризу. Після чого опускаємо у рідину прилад і спостерігаємо за його показниками.
Треба почекати певний час, доки термометр не визначить температуру рідини. Тоді, якщо ця температура відрізняється від 20 градусів, скористаємося таблицею, оскільки поки що ми спостерігаємо не фактичний вміст етиленгліколю.
Наприклад:
При температурі контрольної проби -10 градусів гідрометр вказав, що кількість етиленгліколю складає 37%. У рядку таблиці "-10" знаходимо виміряну нами цифру "37%" (у нашому випадку це - п'ятий стовпчик таблиці). Потім підіймаємося цим стовпчиком у рядок "+20" та бачимо, що фактичний вміст етиленгліколю складає 30%.
Антифриз марки 40 являє собою суміш 53% етиленгліколю і 47% води, має температуру замерзання не вище -40°С та щільність 1,065..1,085г/см3. Рідина марки 65 містить 66% етиленгліколю і 34% води і має температуру замерзання не вище -65°С.
Отже "виміряний" нами у нашому прикладі антифриз не має нічого спільного з антифризом марки 40, або 65, які визначені інструкцією з експлуатації зразка.
На щастя мій контрольний зразок виявився "правильним" антифризом марки 40.
Чого і вам бажаю!
І пам'ятайте: АНТИФРИЗ - ОТРУТА!!!
У випадку виникнення сумнівів у якості антифризу, що видається для заправки машини, є можливість перевірити його якість.
Вірніше сказати, якість його так просто не перевірити, але нас, у першу чергу, цікавить не його якість а відповідність марки антифризу його фактичній температурі замерзання. Тобто рідина марки 40 повинна замерзати при 40, а не при 30 градусах (і за два суворих зимових дні залишити підрозділ без двигунів, а заступника командира роти з озброєння - без премії).
Температуру замерзання охолоджувальної рідини визначає вміст у ній етиленгліколю. Так, наприклад, для охолоджувальної рідини марки 40 вміст етиленгліколю складає 52-56%
Зазвичай для визначення складу та температури замерзання охолоджувальної рідини використовують гідрометри, які являють собою денсиметр, у якого замість шкали щільності є подвійна шкала, яка вказує на вміст етиленгліколю у розчині (у відсотках) та температуру замерзання (у градусах). Також гідрометр має вбудований термометр для визначення температури рідини. Знайти таку штуковину можна спробувати у начальника служби ПММ, або начальника складу ПММ військової частини, у якого просто повинні бути прилади для вимірювання показників експлуатаційних рідин.
Під фактичним вмістом етиленгліколю мають на увазі його кількість за температури 20 градусів.
Як це працює:
З виданого (або іншим чином одержаного) антифризу у ємність (обрізана дволітрова пластикова пляшка) наливаємо контрольну порцію антифризу. Після чого опускаємо у рідину прилад і спостерігаємо за його показниками.
Наприклад:
При температурі контрольної проби -10 градусів гідрометр вказав, що кількість етиленгліколю складає 37%. У рядку таблиці "-10" знаходимо виміряну нами цифру "37%" (у нашому випадку це - п'ятий стовпчик таблиці). Потім підіймаємося цим стовпчиком у рядок "+20" та бачимо, що фактичний вміст етиленгліколю складає 30%.
Антифриз марки 40 являє собою суміш 53% етиленгліколю і 47% води, має температуру замерзання не вище -40°С та щільність 1,065..1,085г/см3. Рідина марки 65 містить 66% етиленгліколю і 34% води і має температуру замерзання не вище -65°С.
Отже "виміряний" нами у нашому прикладі антифриз не має нічого спільного з антифризом марки 40, або 65, які визначені інструкцією з експлуатації зразка.
На щастя мій контрольний зразок виявився "правильним" антифризом марки 40.
І пам'ятайте: АНТИФРИЗ - ОТРУТА!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар