Ця публікація не зовсім вписується у концепцію ресурсу, але вона є актуальною і тут.
Службові розслідування у ході експлуатації БТОТ - не рідкість. Вихід з ладу двигуна, втрата десятків літрів антифризу внаслідок тріщини у дюритному з'єднанні, нещасні випадки, пов'язані з експлуатацією техніки. Службові розслідування тягнуть за собою певні неприємності: дисциплінарні стягнення, матеріальні відшкодування. Дуже часто посадові особи, обов'язками яких прямо передбачено організацію та контроль експлуатації техніки намагаються "правильно" проведеним службовим розслідуванням уникнути власної відповідальності, переваливши її повністю на плечі механіка-водія, або командира підрозділу. У якості найбільш простого та доступного рішення обирається матеріальна відповідальність військовослужбовця, без достатнього обгрунтування таких рішень, що негативно впливає у тому числі на мотивацію до військовоїх служби. У ряді випадків причиною виходу з ладу техніки може бути навіть не певні дії військовослужбовця, а, навпаки, бездіяльність вищого керівництва, або, взагалі, технічні причини. Наприклад, вихід з ладу дюритних з'єднань для машин віком старше 10 років відбувається з причин (у першу чергу) не проведеного своєчасно регламентного технічного обслуговування, яке, відповідно до керівних документів, проводиться навіть не військовою частиною, а заводською бригадою. Залягання рейок паливного насосу може бути наслідком неправильної постановки машини на зберігання у частині, звідки підрозділ отримав цю машину. Але, внаслідок недостатнього досвіду, або відсутності відповідних глибоких фахових знань, особа, що здійснювала приймання машини не змогла визначити наявність такої несправності. (Прим.авт: а якщо машина нормально перед вами запустилася і працює, то ви і не визначите, що у неї залягання рейок, доки не привезете її у свою частину і не залишите її на тиждень-два).
В першу чергу причиною таких дій є можливість скористатися незнанням керівних документів особою, у відношенні якої проводиться розслідування.
У свою чергу рішенням командира частини будь-який офіцер може бути призначений для проведення службового розслідування.
Отже вважаю не зайвим нагадати, що існують керівні документи стосовно порядку проведення службового розслідування у Збойних силах України. Вони є у відкритому доступі та легко знаходяться пошуковими системами. За необхідності їх можна скачати та скористатися ними як для проведення службового розслідування, так і для відстоювання своїх прав.
По-перше це - Наказ Міністра оборони України від 21.11.2017 року (зі змінами від 29.11.2018р.) №608 "Про затвердження порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Знайти його можна тут:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1503-17
Також вийшли Методичні рекомендації щодо проведення службового розслідування (перевірки) в Збройних Силах України затверджені Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 5.04.2019 року.
Знайти їх можна тут:https://dovidnykmpz.info/wp-content/uploads/2019/04/METODYCHNI_rekomendatsii_po_rozsliduvanniam.pdf
Також не зайвим буде нагадати про існування Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної ради України №243/95-ВР 23.06.1995 року зі змінами, затвердженими Законом 2171-14 21.12.2000р.
Знайти це Положення можна тут:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/243/95-%D0%B2%D1%80
А також Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №880 від 2.11.1995 року.
з яким можна ознайомитися тут:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/880-95-%D0%BF
Для визначення залишкової вартості майна (від якої буде встановлюватися кратність відшкодування) комісія користується Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №759 від 29.05.1998р.
(розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року N 490-р знято позначку "Не для друку" та надано гриф обмеження доступу "Для службового користування")(розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року N 605-р знято гриф обмеження доступу "Для службового користування")
Ознайомитися можна тут:
https://ips.ligazakon.net/document/view/kp980759?an=1255&ed=1998_05_29
Будьте пильними та нехай вам ця інформація не знадобиться!
Службові розслідування у ході експлуатації БТОТ - не рідкість. Вихід з ладу двигуна, втрата десятків літрів антифризу внаслідок тріщини у дюритному з'єднанні, нещасні випадки, пов'язані з експлуатацією техніки. Службові розслідування тягнуть за собою певні неприємності: дисциплінарні стягнення, матеріальні відшкодування. Дуже часто посадові особи, обов'язками яких прямо передбачено організацію та контроль експлуатації техніки намагаються "правильно" проведеним службовим розслідуванням уникнути власної відповідальності, переваливши її повністю на плечі механіка-водія, або командира підрозділу. У якості найбільш простого та доступного рішення обирається матеріальна відповідальність військовослужбовця, без достатнього обгрунтування таких рішень, що негативно впливає у тому числі на мотивацію до військовоїх служби. У ряді випадків причиною виходу з ладу техніки може бути навіть не певні дії військовослужбовця, а, навпаки, бездіяльність вищого керівництва, або, взагалі, технічні причини. Наприклад, вихід з ладу дюритних з'єднань для машин віком старше 10 років відбувається з причин (у першу чергу) не проведеного своєчасно регламентного технічного обслуговування, яке, відповідно до керівних документів, проводиться навіть не військовою частиною, а заводською бригадою. Залягання рейок паливного насосу може бути наслідком неправильної постановки машини на зберігання у частині, звідки підрозділ отримав цю машину. Але, внаслідок недостатнього досвіду, або відсутності відповідних глибоких фахових знань, особа, що здійснювала приймання машини не змогла визначити наявність такої несправності. (Прим.авт: а якщо машина нормально перед вами запустилася і працює, то ви і не визначите, що у неї залягання рейок, доки не привезете її у свою частину і не залишите її на тиждень-два).
В першу чергу причиною таких дій є можливість скористатися незнанням керівних документів особою, у відношенні якої проводиться розслідування.
У свою чергу рішенням командира частини будь-який офіцер може бути призначений для проведення службового розслідування.
Отже вважаю не зайвим нагадати, що існують керівні документи стосовно порядку проведення службового розслідування у Збойних силах України. Вони є у відкритому доступі та легко знаходяться пошуковими системами. За необхідності їх можна скачати та скористатися ними як для проведення службового розслідування, так і для відстоювання своїх прав.
По-перше це - Наказ Міністра оборони України від 21.11.2017 року (зі змінами від 29.11.2018р.) №608 "Про затвердження порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Знайти його можна тут:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1503-17
Також вийшли Методичні рекомендації щодо проведення службового розслідування (перевірки) в Збройних Силах України затверджені Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 5.04.2019 року.
Також не зайвим буде нагадати про існування Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної ради України №243/95-ВР 23.06.1995 року зі змінами, затвердженими Законом 2171-14 21.12.2000р.
А також Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №880 від 2.11.1995 року.
Для визначення залишкової вартості майна (від якої буде встановлюватися кратність відшкодування) комісія користується Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №759 від 29.05.1998р.
(розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року N 490-р знято позначку "Не для друку" та надано гриф обмеження доступу "Для службового користування")(розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року N 605-р знято гриф обмеження доступу "Для службового користування")
Ознайомитися можна тут:
https://ips.ligazakon.net/document/view/kp980759?an=1255&ed=1998_05_29
Будьте пильними та нехай вам ця інформація не знадобиться!
Немає коментарів:
Дописати коментар