Приймання зразка БТОТ

Насправді це питання безкінечно багатогранне. Воно складається з багатьох «якщо».
«А якщо немає формуляру машини?»
«А якщо повністю відсутній ЗІП?»
«А якщо усі документи є, а машина знаходиться «у відриві»?»
«А якщо...»
На кожне з цих питань, так чи інакше, треба відповідати, виходячи з наявної конкретної ситуації.
Тому тут буде розглянуто «тепличний варіант». У певній мірі він буде наявний швидше за все.
Приймання машини (або кількох) складається з трьох складових: документація, комплектність та технічний стан.

Документація.
Починати завжди треба з документів на машину. Перелік індивідуальної документації, який придається до машини визначений у «Відомості індивідуальної документації». При цьому «Відомість індивідуальної документації» придається до кожного зразка. Тобто, якщо приймати треба три однакових машини, повинно бути три «Відомості індивідуальної документації».
Якщо такий документ/документи відсутні взагалі, то, зазвичай, в перелік індивідуальної документації входять: формуляр зразка; відомість індивідуального комплекту ЗІП (своя для кожної машини — не допускається приймання кількох машин по одній відомості ЗІП) паспорт двигуна; паспорти (формуляри) озброєння (кожного з зразків поштучно, тобто якщо на машині три однакових кулемети, значить має бути три однакових формуляри. При цьому паспорт танкової гармати зазвичай не придається. А гармат БМП — придається.); паспорти засобів зв'язку (або комплекту «Либідь», або Р-123, або Р-173. При цьому при наявності на машині станції Р-173 та приймача Р-173П має бути два різних паспорта. Для Р-173М паспорт один. Не забувайте про паспорт ТПУ Р-124 або Р-174); паспорт засобу хімічної та радіаційної розвідки (ГО-27 або ІМД-21); паспорт навігаційних засобів (якщо вони встановлені на машину); — вищепойменовані документи (допускаються дублікати, затверджені довольчим органом) є номерними та повинні відповідати номерам встановленого на машину обладнання; паспорт дегазаційного комплекту; технічний опис та інструкція з експлуатації машини (так-так, повинна бути на кожну машину взагалі-то), інструкції з експлуатації засобів зв'язку, приладів радіаційної та хімічної розвідки, навігаційної апаратури, танкового дегазаційного пристрою; пам'ятки та інструкції членам екіпажу (наприклад «пам'ятка механікові-водію»). Паспорти та формуляри повинні бути повністю заповнені станом на день приймання. Виправлення у них не допускаються.
На перевірку документів (за умови їх наявності та заповненості) треба виділити приблизно півдня часу. Більшу частину цього часу забере формуляр зразка.

Комплектність.
Для початку слід перевірити відповідність номерів основних агрегатів (двигун, коробка передач, засоби зв'язку, озброєння, тощо) відомостям, що містяться у розділі 2 формуляру машини (номерний облік). При цьому спочатку звіряється відповідність номера на агрегаті і у формулярі, а вже потім — відповідність номера у паспорті агрегату (вузла).
Особлива увага звертається на номери зброї (номери окремих складових кулеметів повинні відповідати цифровому індексу номера кулемета), засобів зв'язку, елементів СУО, окремих електродвигунів (навіть на вентиляторах — інспекції КРУ дуже люблять перевірити електродвижки), приладів нічного бачення, акумуляторних батарей (це, напевно, саме болюче питання).
Для перевірки комплектності ЗІП необхідно мати ЗІП, Відомість індивідуального комплекту ЗІП (від даної конкретної машини), відомість некомплекту, затверджена ЦБТУ (це вимога керівних документів), акти списання елементів ЗІП, відсутніх у комплекті та відомості некомплекту.
Кожен елемент ЗІП перевіряється відповідно до відомості індивідуального комплекту ЗІП, а якщо він відсутній у наявності — відповідно до відомості некомплекту, або актів списання.
У разі виявлення наявного некомплекту ЗІП, що не «закривається» виправдовувальними документами особою, що приймає машину, подається рапорт про проведення службового розслідування за фактом виявлення нестачі.

Зазвичай на перевірку комплектності ЗІП виділяється цілий день.

Технічний стан.
Технічний стан машини перевіряється зовнішнім оглядом (а для цього треба знати будову), запуском (а для цього треба знати інструкцію з експлуатації), а також у ході контрольного пробігу (для цього необов'язково бути механіком-водієм, але треба мати механіка-водія). Слід пам'ятати, що для здійснення пробігових випробувань в ході прийняття зразка керівні документи визначають 25км для гусеничних машин і 50км для колісних.
Обов'язково перевіряються запуском підігрівач, двигун, СУО (у тому числі далекомір), засоби зв'язку (виходом на зв'язок), автоматика систем протиатомного захисту (ПАЗ) та протипожежного обладнання, нічні гілки приладів спостереження.
Робота коробки передач, гальм, механізмів повороту, системи підресорювання перевіряється в ході пробігу (інакше не виходить).
Усі виявлені у ході приймання недоліки, які не можуть бути усунені здавальником до підписання актів технічного стану, повинні бути включені у акт технічного стану, або, у випадку великої кількості недоліків, у додаток до акту, на який обов'язково робиться посилання.
У випадку виявлення несправності двигуна, СУО, засобів зв'язку, акумуляторних батарей, засобів навігації, приладів нічного бачення необхідно ініціювати проведення службового розслідування за даним фактом.

На перевірку технічного стану та прикінцеве оформлення документів про приймання зразка виділяється також день.

Після приймання зразка особою-приймальником складається картка обліку некомплектності зразка, відповідно до якої подаються заявки на поповнення некомплекту ЗІП зразка.

Правила експлуатації БТР-80 у літніх умовах

Звичайно не так багато вже, але ще залишилися у військах БТР-80. Ті самі, що деякі "фахівці" кажуть: "З двома, здається, камазовськими двигунами.". Так-так, саме вони. Тільки коли їх щойно зробили, вони почали рвати все і конструктори танків трохи перестрашилися, що БТР-80 до Ла-Маншу дійдуть швидше ніж танки. Тому вони добряче підпоїли конструкторів БТР-80 і розповіли їм страшну історію як один камазовський двигун почав розганяти другий камазовський двигун, вони обидва вибухнули, і у радіусі 500км. загинуло все живе. Тому ті подумали і вирішили залишити лише один двигун 7403.
І побачили вони, що це - добре, тому що до БТР-80 почав поміщуватися десант.
Це такий ліричний відступ.

В цілому ж концепція експлуатації БТР-80 влітку нічим не відрізняється від експлуатації влітку будь-якої іншої машини. Температурний режим, слідкувати за охолоджувальною рідиною, заправка закритим струменем, фільтри мити в "стерильних" умовах і перевіряти рівень електроліту у акумуляторних батареях. Напевно найкоротші рекомендації які я зустрічав.

Правила експлуатації машини у літніх умовах.
(БТР-80, ТО і ІЕ, ч.2, с.238)

Для забезпечення нормальної роботи машини у літніх умовах необхідно:
- Не допускати перегріву двигуна. Для попередження перегріву системи охолодження та мащення повинні бути повністю заправлені (Прим. авт.: Масло М10Г2К до верхньої мітки на щупі. Нагадую, що інструкція категорично забороняє запуск двигуна, якщо рівень масла у картері двигуна нижче ніж мітка "Н" на щупі. Також нагадую що двигуни для БТР-80 виробляє Росія, з якою у нас зараз війна. Тому запоротий без масла двигун буде коштувати всього 260000грн. Не буду рекламувати де знайшов. А цивільний камазівський трошки не такий. Рівень холоджувальної рідини повинен бути: у радіаторі - по нижню кромку паровідвідної трубки - а по суті - по самий край горловини, тої що одразу під кришкою; у розширювальному бачку - слід запам'ятати чотири цифри: 10,20,30,40. Так от дві поменьше - 10-20-це рівень антифризу від дна бачка. 30-40 - рівень води. Міряти або лінійкою, або паличкою, а потім линійкою). Поверхні радіаторів повинні бути чистими.
- Для запобігання попадання пилу у паливо та масло, пробки заливних горловин та заправних отворів перед викручуванням ретельно очищувати.
- Усі роботи по обслуговуванню фільтрів здійснювати у місцях, що виключають попадання у них пилу, піску, тощо. (Прим.авт.: Інші інструкції рекомендують робити промивку фільтрів у закритих приміщеннях: у сховищі, бліндажі, палатці, тощо. А якщо таких приміщень немає, інструкція БРДМ-2, наприклад, дозволяє, з дотриманням заходів пожежної безпеки, здійснювати промивку фільтрів всередині корпусу машини. Думаю, що цей принцип спрацює і тут.) Після зняття фільтрів відкриті місця ретельно закривати.
- При експлуатації машини в умовах підвищеної запиленості та високих температур виконувати вимоги керівництва "Батарея акумуляторна свинцева стартерна 12СТ85Р. Технічний опис та інструкція з експлуатаії". (Прим. авт.: А по факту - за допомогою скляної або прозорої пластикової трубки перевіряти рівень електроліту не рідше ніж раз на 15 днів, а краще раз на тиждень. Якщо рівень буде нижче 10-12мм. долити дистильованої води до норми, але не перелити. Прочищувати вентиляційні отвори у пробках батареї.)
- Вентилятори системи мащення та охолодження РК (Прим. авт.: роздавальної коробки) повинні бути увімкнені при високих температурах навколишнього повітря, при роботі у особливо важких дорожніх умовах, а також за необхідності знизити температуру всередині машини та на сидіннях десанту.

Промивка системи охолодження об.675 від накипу

У випадку нехтування трикомпонентною присадкою, способами пом'якшення та фільтрування води є ймовірність утворення накипу у системі охолодження двигуна. Накип - це у першу чергу тверді солі кальцію, що, відкладаючись у системі охолодження порушують процеси циркуляції та тепловідведення. Окрім фізично зниження прохідності тонких каналів системи охолодження, накип погано проводить тепло, отже радіатори не будуть справлятися з охолодженням двигуна. Виглядає це приблизно так:

Виявляється проблема у ході експлуатації машини. Основною ознакою є спостерігання регулярного швидкого перегріву двигуна в умовах дотримання правил експлуатації двигуна, вибору навантаження, забезпечення максимального теплообміну та охолодження системи.
(тобто термометр справний, двигун не перевантажений, водяний насос справний, на вулиці ніби не спека, жалюзі відкрито на повну, система повністю заправлена охолоджувальною рідиною по сезону, але спостерігається швидкий вихід двигуна на критичні температурні режими, у першу чергу, по охолоджувальній рідині)
Перед прийняттям кінцевого рішення слід перевірити чистоту сіток над радіаторами, самих радіаторів та, за необхідності їх прочистити.
Якщо проблема продовжує мати місце, це вказує на наявність накипу у системі охолодження.
Видалення накипу з системи охолодження та її промивка (що актуально при переході на літній режим експлуатації) здійснюється за наступною технологією (це все бажано провести на ЩТО, тобто ввечері, і зараз ви зрозумієте чому):

1. Приготувати розчин (у кількості, необхідній для повної заправки системи), що складається з 1кг кальцинованої (не харчової, а саме тієї, що застосовується для прання білизни) соди та 0,5л. (півлітра) гасу (керосину - для москалів) на 10л. води. (це, для БМП-2, 5кг соди і 2,5л. гасу). Розчин можна приготувати за технологією отримання трикомпонентної присадки.
2. Злити охолоджувальну рідину з системи та замінити її повністю на вищеописаний розчин. (Якщо вода з присадкою не зливайте її у землю, збережіть у чистому посуді. Тим більше це стосується антифризу)
3. Запустити двигун на 10-15 хвилин, після чого заглушити його.
4. Залишити розчин у системі не менше ніж на 8-10 годин. (простіше кажучи - на ніч)
5. Запустити двигун та прогріти його протягом 5-10 хвилин роботи. Зупинити двигун.
6. Злити розчин для промивки (також бажано не в землю, але це вже швидше питання екології ніж економії)
7. Заправити систему чистою пом'якшеною (можна прокип'ятити) та відфільтрованою водою.
8. Запустити двигун та прогріти воду у системі не нижче ніж до 65 град. Після чого злити воду.
9. Заправити систему охолодження охолоджувальною рідиною згідно сезону.

Вказана технологія також може застосовуватися для промивки систем охолодження інших машин з урахуванням конструкції машини та пропорцій експлуатаційних матеріалів, які слід підібрати у суворій відповідності до емності системи охолодження.

Порядок промивки повітряочисника об.447

Досвід експлуатації танків Т-64 показав, що однією з проблем, які виникають в ході експлуатації машини є вихід з ладу двигуна в терміни, що не відповідають проведенню чергового ремонту. Однією з причин виходу з ладу двигунів є пиловий знос. В умовах літньої експлуатації машини, особливо в районах з підвищеною запиленістю повітря питання якісної промивки повітроочисників постає найбільш гостро та потребує додаткового розгляду.
Несвоєчасне промивання повітроочисників, порушення технології їх промивання значно скорочує фактичний ресурс двигуна, що може призвести до передчасного виходу двигуна з ладу та, як наслідок, матеріальної відповідальності посадових осіб, відповідальних за правильну та безаварійну експлуатацію машини.

Оновлення від 8.07.2023

Отримано зворотній зв'язок про виникнення проблеми:

1. Машина втратила потужність, не могла виїхати на підйом на І передачі

2. Двигун зупинився

3. На фото можна побачити, що простір моторно-трансмісійного відділення засипаний пилом. Помітно підтікання масла та пального безпосередньо з газоходу машини. Пил також у великій кількості виявляється і у вигляді відкладення на вхідній сітці повітроочисника, що свідчить про його засмоктування в обхід інерційної решітки:

 

Попередній висновок: вихід з ладу двигуна по пиловому зносу внаслідок розгерметизації моторно-трансмісійного відділення в умовах високої запиленості

Отже, у відповідності до Об.447А (437А), ТО і ІЕ, Кн.2, с.314-315:

Якщо при технічному обслуговуванні буде виявлено, що захисна сітка повітряочисника закопчена вихлопними газами або замаслена, то її слід зняти, промити дизельним пальним та просушити. При цьому слід ретельно оглянути вхідні патрубки циклонів повітряочисника. У випадку їх замаслення зняти та промити повітряочисник.
Перед промивкою повітряочисника слід виконати наступні операції:
- знятий з машини повітряочисник очистити від пилу та бруду;
- зняти захисну сітку, задній щиток та стулки на боковому щитку;
- ретельно продути повітряочисник (зовні та всередині) стисненим повітрям.

Промивати повітряочисник інструкція рекомендує ось на такому стенді для промивки повітряочисників, використовуючи миючі засоби "Циклон" або МС-8.

Втім досвід показує, що вказана установка не завжди наявна у розпорядженні підрозділу. Вона відсутня у складі обладнання майстерні МТО-80, а також непридатна для використання у польових умовах та може бути розташована тільки стаціонарно.
Таким чином екіпажі танків вимушені здійснювати промивку повітряочисників власними силами і не завжди з дотриманням технології промивання.
____________________
У випадку відсутності у експлуатаційному комплекті установки для промивання повітряочисників, допускається проводити таку промивку у ванні з уайт-спіритом.
Для промивки повітряочисника необхідно мати дві ванни, місткістю 350-400 та 300 літрів (Прим. авт.: а також сталеві яйця).
Окрім того вам знадобиться близько 300л. уайт-спіриту, засоби для обдуву стисненим (1,5-2,0 атм.) повітрям та засоби для підігріву води та (для холодної пори року) уайт-спіриту.
Промивка виконується у такій постідовності:
- Виконати підготовчі операції зазначені вище;
- Занурити повітряочисник у ванну з уайт-спіритом, що має температуру 20-25град. (Прим. авт.: тому я рекомендую проводити операцію влітку за теплої погоди, щоб не довелося додатково підігрівати уайт-спірит) на 1 (одну) годину.
- Підв'язати повітряочисник (за ручки або лапи кріплення) пилозбірником вниз та 35-40 разів протягом 30-35 хвилин занурювати його у ванну.
- Перевернути повітряочисник пилозбірником вверх та продовжити промивку, опускаючи та підіймаючи його протягом 30-35 хвилин (Так-так,я знаю. Усі саме так завжди і роблять. У ванні з трьомастами літрами уайт-спіриту, ага).
Допускається підв'язування повітряочисника за корпус з двох сторін, але таким чином, щоби при опусканні та підійманні він був у стійкому положенні.
В ході промивки, для запобігання займанню уайт-спіриту, не можна допускати удари та тертя повітряочисника об стінки ванни.
- Вийняти повітряочисник з ванни та, протягом 10 хвилин, продути його стисненим повітрям (під тиском 1,5-2,0 атм.) з боку вхідних патрубків циклонів, овального отвору вертикального патрубка головки та сопел ежектора.
- Промити повітряочисник, повністю занурюючи його у ванну з гарячою (не нижче 70 град) водою;
- Продути повітряочисник стисненим повітрям.
____________________

Вказана технологія підійде і для інших повітряочисників циклонного типу. Зважаючи на умови виконання операцій, вони повинні бути проведені у добре провітрюваному приміщенні та з обов'язковою наявністю вогнегасників та протипожежного інвентарю.

При транспортуванні повітряочисника рекомендується загорнути його у поліетиленову плівку або акуратно заклеїти папером (так щоби можна було легко зняти). Упаковку знімати безпосередньо перед встановленням на машину.

Правила експлуатації БРДМ-2 у літніх умовах

Зазвичай навчальні заклади не забезпечують офіцерів, відповідальних за експлуатацію техніки, знаннями з питань будови та експлуатації БРДМ-2. Тому досвід з експлуатації дуже часто доводиться здобувати самому, спираючись на аналогії проведені від тих зразків, будову та експлуатацію яких відомо.
Сезонне технічне обслуговування передбачає певний перелік робіт, які визначені у багатьох керівних документах, методичних рекомендаціях та інструкціях. Втім саме порядок експлуатації зразка влітку також має свої особливості, частина яких є очевидною, а частина - обумовлена конструктивними особливостями машини.

Зазначені тут правила стосуються БРДМ-2 у базовій комплектації. У випадку відмінностей у конструкції зразка (у тому числі доробок та модернізацій) слід враховувати нові конструктивні особливості машини.

Особливості експлуатації за високої температури та великій запиленості навколишнього повітря (БРДМ-2, ТО і ІЕ, кн.2, п.17.2, с.161-162)

- Під час руху ретельно слідкувати за показниками температури води та масла, не допускючи перегріву двигуна. У запобігання перегріву система охолодження повинна бути повністю заправленою, поверхня радіаторів - чистою, ущільнення радіаторів та жалюзі - справними, натяжіння ременів привода вентиляторів відповідати вимогам на їх регулювання (Прим. авт.: Прогин ременів вентилятора у середній частині між шківами при зусиллі 3 кг повинен складати 12-16мм.)
За необхідності систему охолодження дозаправити водою з додаванням трикомпонентної присадки.
Система мащення повинна бути повністю заправлена до норми, масляні радіатори повинні бути включені у систему.
- На малих привалах необхідно перевіряти нагрів вузлів ходової частини. При підвищеному нагріві одного з вузлів у порівнянні з однотипними необхідно визначити причину та, за можливості, усунути.
- Пальне та мастильні матеріали необхідно заправляти закритим струменем (пістолет), або вживати заходів для запобігання попаданню пилу під час заправки. Перед заправкою необхідно ретельно очищувати пробки заправних горловин та місця навколо них від пилу.
- Обслуговувати фільтри (особливо повітряочисник) суворо у встановлені терміни, дотримуючись правил їх обслуговування. Усі роботи по обслуговуванню фільтрів проводити у закритому приміщенні, а, за його відсутності - всередині машини, дотримуючись правил пожежної безпеки. Після зняття фільтру, відкриті місця корпусу фільтра, горловини карбюратора, трубопроводів ретельно закривати, щоби попередити попадання пилу всередину.
- У встановлені терміни (не рідше ніж через 15 днів) перевіряти рівень електроліту у акумуляторній батареї (прим. авт.: Перевіряється скляною або пластиковою прозорою трубкою, рівень електроліту повинен бути 10-12мм.), прочищати отвори у пробках, за необхідності доливати дистильовану воду. Мастику батареї протирати чистим ганчір'ям, змоченим у 10% розчині нашатирного спірту або соди, а потім витирати насухо сухим ганчір'ям.

Нехай літо не приносить неприємних сюрпризів.

Службові розслідування у системі експлуатації БТОТ

Ця публікація не зовсім вписується у концепцію ресурсу, але вона є актуальною і тут.
Службові розслідування у ході експлуатації БТОТ - не рідкість. Вихід з ладу двигуна, втрата десятків літрів антифризу внаслідок тріщини у дюритному з'єднанні, нещасні випадки, пов'язані з експлуатацією техніки. Службові розслідування тягнуть за собою певні неприємності: дисциплінарні стягнення, матеріальні відшкодування. Дуже часто посадові особи, обов'язками яких прямо передбачено організацію та контроль експлуатації техніки намагаються "правильно" проведеним службовим розслідуванням уникнути власної відповідальності, переваливши її повністю на плечі механіка-водія, або командира підрозділу. У якості найбільш простого та доступного рішення обирається матеріальна відповідальність військовослужбовця, без достатнього обгрунтування таких рішень, що негативно впливає у тому числі на мотивацію до військовоїх служби. У ряді випадків причиною виходу з ладу техніки може бути навіть не певні дії військовослужбовця, а, навпаки, бездіяльність вищого керівництва, або, взагалі, технічні причини. Наприклад, вихід з ладу дюритних з'єднань для машин віком старше 10 років відбувається з причин (у першу чергу) не проведеного своєчасно регламентного технічного обслуговування, яке, відповідно до керівних документів, проводиться навіть не військовою частиною, а заводською бригадою. Залягання рейок паливного насосу може бути наслідком неправильної постановки машини на зберігання у частині, звідки підрозділ отримав цю машину. Але, внаслідок недостатнього досвіду, або відсутності відповідних глибоких фахових знань, особа, що здійснювала приймання машини не змогла визначити наявність такої несправності. (Прим.авт: а якщо машина нормально перед вами запустилася і працює, то ви і не визначите, що у неї залягання рейок, доки не привезете її у свою частину і не залишите її на тиждень-два).

В першу чергу причиною таких дій є можливість скористатися незнанням керівних документів особою, у відношенні якої проводиться розслідування.

У свою чергу рішенням командира частини будь-який офіцер може бути призначений для проведення службового розслідування.
Отже вважаю не зайвим нагадати, що існують керівні документи стосовно порядку проведення службового розслідування у Збойних силах України. Вони є у відкритому доступі та легко знаходяться пошуковими системами. За необхідності їх можна скачати та скористатися ними як для проведення службового розслідування, так і для відстоювання своїх прав.

По-перше це - Наказ Міністра оборони України від 21.11.2017 року (зі змінами від 29.11.2018р.) №608 "Про затвердження порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.

Знайти його можна тут:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1503-17

Також вийшли Методичні рекомендації щодо проведення службового розслідування (перевірки) в Збройних Силах України затверджені Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 5.04.2019 року.

Знайти їх можна тут:https://dovidnykmpz.info/wp-content/uploads/2019/04/METODYCHNI_rekomendatsii_po_rozsliduvanniam.pdf

Також не зайвим буде нагадати про існування Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної ради України №243/95-ВР 23.06.1995 року зі змінами, затвердженими Законом 2171-14 21.12.2000р.

Знайти це Положення можна тут:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/243/95-%D0%B2%D1%80

А також Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №880 від 2.11.1995 року.

з яким можна ознайомитися тут:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/880-95-%D0%BF

Для визначення залишкової вартості майна (від якої буде встановлюватися кратність відшкодування) комісія користується Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №759 від 29.05.1998р.

(розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року N 490-р знято позначку "Не для друку" та надано гриф обмеження доступу "Для службового користування")(розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року N 605-р знято гриф обмеження доступу "Для службового користування")
Ознайомитися можна тут:
https://ips.ligazakon.net/document/view/kp980759?an=1255&ed=1998_05_29


Будьте пильними та нехай вам ця інформація не знадобиться!

Правила експлуатації об.172 у літніх умовах.

Поступово у Збройні Сили повертаються "сімдесятдвійки". Певною мірою вимушено, але в сучасних умовах потрібно вміти експлуатувати і цю машину. Тим більше, що конструктивно вона значною мірою відрізняється від Т-64.

Отже, Правила експлуатації машини у літніх умовах.
(Танк Т-72А, ТО і ІЕ, кн.2, ч.2, п.17.1.2., с.241-242)

Для забезпечення надійної та безвідмовної експлуатації машини у літніх умовах експлуатації дотримуватися наступних правил:
- При температурі навколишнього повітря вище +25град., якщо рух обмежується температурою охолоджувальної рідини та масла, увімкнути підвищену ступінь роботи вентилятора (виріз важеля на гітарі встановити навпроти літери "В"). Для цього (при непрацюючому двигуні!) відтягнути вверх фіксатор важеля перемикання, що розташований на гітарі, та, повертаючи рукою вентилятор, повернути важіль до суміщення його вирізу з буквою "В", що набито на картері гітари. Фіксатор відпустити та, похитуванням важеля, впевнитися у надійності його фіксації.
- Перемикання ступенів у приводі вентилятора здійснюється лише при непрацюючому двигуні. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ залишати важіль перемикання ступенів у нейтральному положенні.
- Воду у системі охолодження рекомендується не міняти. У випадку необхідності зливу воду зберігати у чистій тарі для послідуючої заправки у систему. Дозаправляти систему дозволяється чистою водою без трикомпонентної присадки, якщо для дозаправки необхідно не більше 3-5л.
- Слідкувати за справним станом брудових та пилових щитків над гусеницями, оскільки, при їх пошкодженні, збільшується кількість пилу, яка поступає у повітряочисник та всередину машини, а також погіршуються умови спостереження за дорогою. (Прим. авт.: Бачок ГПО вилетить дуже швидко, а протерти прилад вручну не піднімаючись з місця важко, тому що заважає козирок над приладом). За можливості збільшувати дистанцію між машинами під час руху по пильним дорогам (Прим. авт.: А доріг таких на степовому Сході - повно). Після руху по стерні або сухій траві очищувати сітки повітряочисника та сітки над жалюзі (Прим. авт.: Це можна зробити звичайною щіткою-зміткою, або віником. Але при непрацюючому двигуні)
- Перед маршем у передбаченні стрільби необхідно заклеїти зрізи стволів гармат щільним папером, обв'язавши краї паперу нитками або дратвою.
- Після впливу пилу, піднятого вітром, який може застати машини на стоянках та у незакритих приміщеннях, або у польових умовах, необхідно, перед відновленням експлуатації провести огляд та обслуговування у обсязі ЩТО.
- Систематично перевіряти рівень електроліту у акумуляторних батареях та, за необхідності, доливати дистильовану воду. (Прим.авт.: Перевіряти стан акумуляторних батарей приблизно раз на тиждень, рівень електроліту можна виміряти скляною або прозорою пластиковою трубкою - повинно бути 10-12мм.)
- при утрудненому переміщенні педалей та важелів приводів керування необхідно шарнірні з'єднання очистити від пилу та бруду, промити дизельним паливом і протерти насухо.
- Запобігати попаданню пилу у вузли та механізми, дотримуючись наступного порядку та правил заправки: перед викручуванням пробок заливних горловин та заправних отворів очистити від бруду та пилу місця навколо пробок та протерти їх чистим ганчір'ям; перевіряти чистоту заправочного обладнання (інструменту) перед його застосуванням та, за необхідності, ретельно очистити інструмент від пилу та бруду, промити у дизельному пальному та протерти чистим ганчір'ям; заправляти пальне та масло тільки закритим струменем (Прим.авт.: через "пістолет");для заправки користуватися чистим пальним та мастильними матеріалами з щільно закритої тари, що виключає попадання у неї пилу (Прим.авт: Забудьте про транспортування і зберігання у відрах. Тільки каністри. Тільки лійка з фільтром.); для виключення забруднення пилом вузлів та механізмів необхідно після їх заправки ретельно протерти місця підтікань.
В цілому ж Т-72 значно простіше відноситься до механіка-водія, втім має певні особливості, пов'язані з вентиляторною системою охолодження, які необхідно враховувати.
І запам'ятайте: немає сенсу тримати порох сухим, якщо ви не маєте на чому довезти його до ворога.

Картка обліку некомплектності чи відомість некомплектності. Деталі.

Розглянемо такі поняття як «картка обліку некомплектності» та «відомість некомплектності» зразка. У чому відмінність, коли і ким ведеться, для чого служить і коли використовується.

Розпочати треба з того, що колись у далекі радянські часи, коли пальне, людей і техніку ніхто не рахував, тому що такого добра було не шкода, забезпечення техніки недостаючим ЗІП здійснювалося відносно стабільно і заявки командирів підрозділів закривалися усі. Цю тезу слід запам’ятати, тому що до неї ми повернемося пізніше.
Коли командир підрозділу прийняв посаду, перевірив наявність ЗІП на машинах свого підрозділу, або затребував рапорти про його наявність за підпорядкуванням, створюється картка обліку некомплектності. (Додаток №26 Наказу №440 від 17.08.2017 - з змістом наказу можна ознайомитися тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-17) Цей документ носить суто інформативний характер і визначає перелік ЗІП, що не вистачає на машині на момент прийняття посади (читай – прийняття машини) командиром підрозділу. Картка обліку некомплектності ЗІП не є виправдовувальним документом при перевірці комплектності зразка. Таким документом є лише акт списання. Втім, якщо елемент ЗІП списано законним шляхом, у картці обліку некомплектності можуть вказуватися реквізити (посилання) акту на списання даного конкретного елементу ЗІП.
Картка обліку некомплектності потрібна для того, щоби командир підрозділу, або його заступник з озброєння могли скласти повну заявку на ЗІП якого недостає, не здійснюючи повторну перевірку ЗІП машини. Тобто хочемо ми скласти заявку на недостаючий у нас ЗІП. Через місяць після перевірки. Відкриваємо складену раніше картку обліку некомплектності, беремо чистий аркуш і пишемо: «З метою поповнення комплекту ЗІП БМП-2 №132, прошу Вас про забезпечення наступним військово-технічним майном:…» І перераховуємо весь зміст своєї картки обліку некомплектності. Через певний час видали нам з 28 найменувань, скажімо, 10. У свою картку некомплектності ми зазначаємо номери накладних, за якими видано матеріальні засоби і залишається у нас «незакритими»18 найменувань. Наступну заявку ми напишемо вже на ці 18 найменувань. Видадуть нам ще 15 найменувань, ми зазначимо нові номери накладних у картці обліку некомплектності і залишиться у нас всього 3 найменування. Таким чином повинна працювати система списання та поповнення ЗІП. (тут я не зазначаю бюрократичні нюанси – списання виданого ЗІП з книг обліку і т.ін)
Тепер про відомість некомплектності.
Відповідно до вимог на передачу техніки з однієї військової частини до іншої, машина повинна бути укомплектована ЗІП відповідно до відомості індивідуального комплекту ЗІП 100% найменувань. Втім існують випадки, коли існує некомплект ЗІП не поповнений старшим начальником. У такому випадку підставою для отримання техніки з некомплектом ЗІП є відомість некомплектності ЗІП, складена військовою частиною, погоджена командиром військової частини та затверджена начальником в/ч А0174. Відомість повинна містити у верхньому правому куті напис: «поповнення недостаючим ЗІП не проводилось. Командир в/ч А0174…….». У окремих випадках допускається наявність відомості некомплектності, затвердженої довольчим органом військової частини, який діяв на момент затвердження відомості. (наприклад, оперативне командування). У такому разі допускається наявність актів списання (оригінали, або затверджені копії!) на майно, не зазначене у відомості обліку некомплектності. (Взагалі я рекомендую працювати вже по відомостях, затверджених в/ч А0174 – з моменту розформування оперативних командувань вже пройшло достатньо часу, щоби встигнути списати новий ЗІП і скласти нові відомості некомплектності)
Таким чином при передачі машини до іншої військової частини довольчий орган затверджує передачу техніки з наявним некомплектом та підтверджує, що не проводив поповнення недостаючим ЗІП.
Незважаючи на це,після отримання машини командир підрозділу складає картку обліку некомплектності зразка та оформлює заявки на ЗІП, якого не вистачає. А відомість некомплектності, затверджену довольчим органом, ховає у сейф і зберігає до моменту здавання посади.
Здобувайте знання, будьте уважні, зменшуйте вартість здавання посади!

Правила експлуатації БТР-70 у літніх умовах

У Збройних Силах України є достатня кількість БТР-70, які виконують бойові завдання на Сході України. Отже не зайвим буде розглянути питання експлуатації БТР-70 у літніх умовах.

Одразу зауважу, що ці рекомендації у повній мірі стосуються БТР-70 у оригінальному виконанні. Рекомендації щодо акумуляторних батарей та охолоджувальної рідини є загальними. Рекомендації з інших питань можна застосовувати лише з огляду на конструктивні особливості наявної модифікації

Правила експлуатації машини у літніх умовах.
(БТР-70, ТОі ІЕ, с.466-467)

Для забезпечення нормальної роботи машини у літніх умовах, необхідно:
- Уважно стежити за показниками термометрів та не допускати перегріву двигунів під час руху. Для попередження перегріву система охолодження повинна бути повністю заправлена (Прим. авт. : Інструкція рекомендує заправити воду з трикомпонентною присадкою. При цьому забороняється використовувати артезіанську, джерельну або (тим більше) морську. Прісну воду для зниження жорсткості рекомендується кип'ятити та фільтрувати через 5-6 шарів марлі. Воду після зливу рекомендується збирати та використовувати знову, оскільки часта заміна води посилює утворення накипу. Рівень води у заливних горловинах системи повинен бути до рівня нижніх кромок паровідвідних трубок, а у розширювальних бачках 30-40мм від дна бачка), поверхні радіаторів повинні бути чистими, а ущільнення радіаторів - справними.
- Для попередження попадання пилу у пальво та масло пробки заливних горловин та заправних отворів перед викручуванням та заправкою ретельно очищувати. (Прим. авт.: пальне рекомендується заправляти закритим струменем - через МЗА-3 або АПМЗ)
- Усі роботи по обслуговуванню фільтрів та повітряочисників виконувати в умовах, що виключають попадання на них пилу та піску (бажано у закритих приміщеннях). Після зняття фільтрів та повітряочисників відкриті місця корпусів фільтрів та повітряних горловин карбюраторів ретельно закривати.
- При експлуатації машини в умовах високої температури та при сильній запиленості повітря через 5-6 днів перевіряти рівень електроліту у акумуляторній батареї (Прим. авт.: Рівень електроліту перевіряти скляною або пластиковою трубкою. Нормальним вважається рівень 10-12мм. від сітки), видалити з батареї пил, прочистити отвори у пробках, долити дистильованої води до норми. Повітряочисники обслуговувати кожні 100 км. пробігу машини.

Невловимий вологомасловідділювач.

- А це - невловимий вологомасловідділювач.
- Чому невловимий? Ось же він стоїть!
- Та тому що він нахрін нікому не треба.



Знайомтеся. Це - вологомасловідділювач БМП.
Чому до нього стільки честі? Я б не згадував це питання, якби не...
Що ж давайте по порядку.
Вологомасловідділювач - це (на хлопський розум) такий фільтр, задача якого полягає у відділенні від повітря вологи та масла. Встановлений він разом з автоматом тиску АДУ-2С на полці ніші правого борту (одразу під надмоторним листом - доступ з під ребристого листа) Працює він за інерційним принципом. Попадаючи у нього, повітря вимушене різко змінити напрямок руху, а більш важкі часточки масла та вологи відділюються та збираються у самому вологомасловідділювачі.
Звідки у повітрі волога? Вона завжди є у навколишньому повітрі. А компресор забирає нам повітря ззовні. От і волога.
Звідки у повітрі масло? Масло застосовується задля змащення самого компресора, тому воно також у повітрі присутнє. Отже у вологомасловідділювача завжди є робота.
Оскільки він не бездонний, рано чи пізно він наповнюється. Тоді механік-водій БМП повинен відкрити кран "ВЫБРОС КОНДЕНСАТА" поруч з своїм сидінням при працюючому на обертах 2200-2600об/хв на 10-20 секунд.





Відкривши кран, ми спрямуємо повітря по трубопроводу, воно витягне конденсат з вологомасловідділювача і викине його вміст назовні через ось такий отвір (лівіше):



Таким чином система є багаторазовою і здатна очищувати від домішок повітря, яке використовується у машині для: пуску двигуна (а основним способом пуску двигуна БМП є саме повітряний запуск), очищення приладів механіка, навідника та командира машини, забезпечення дублюючого контуру гальм, дублюючого приводу вимкнення головного фрикціону, для керування хвилевідбивним щитком, повітрязабірною трубою, клапаном відсмоктування пилу, обладнанням для тралення.
Втім відомі факти відключення приводу компресора шляхом демонтажу приводних ременів на підставі того, що "компресор починає кидати масло".
Якщо відкрити інструкцію з експлуатації, то видалення конденсату з вологомасловідділювача здійснюється на привалах та щоденному технічному обслуговуванні. Окрім цього пам'ятка на кришці силового відділення (праворуч від механіка-водія) передбачає видалення конденсату не рідше ніж через три години роботи. (див.малюнок вище).
Якщо не виконувати цю операцію, то рано чи пізно компресор "заб'є" вологомасловідділювач сумішшю води з маслом і як думаєте куди стане діватися масло, яке компресор продовжуватиме тиснути у систему під тиском у 150 атмосфер?
Хочеться також відмітити, що у танкістів на двигуні стоїть такий самий компресор, але вони не можуть його від'єднати, тому що у нього "мертвий" механічний привод. І, чомусь, у танкістів такої проблеми немає.
Але це - вже зовсім інша історія.

Правила експлуатації об.675 (765) у літніх умовах.

Окрім визначених робіт сезонного обслуговування, слід також дотримуватися певних правил експлуатації машини у літніх умовах, щоб запобігти її невчасному виходу з ладу.
Для БМП питання бойової готовності на момент написання цього посту є більш актуальними ніж для танків, тому нагадаємо, що про це говорить інструкція з експлуатації:

Правила експлуатації машини у літніх умовах
(БМП-2 ТОі ІЕ ч.2, с.255)

Для забезпечення надійної та безвідмовної роботи машини у літніх умовах необхідно:

- Під час руху машини слідкувати за показниками контрольно-вимірювальних приладів. (Прим. авт: взагалі треба привчитися дивитися на прилади спостереження так часто як це тільки можливо. Перегріти БМП-2 не так просто, але бували і такі випадки)
- Систематично перевіряти повноту заправки систем охолодження та мащення (рівень води у системі охолодження повинен бути між середньою та верхньою міткою у розширювальному бачку), а також рівень електроліту у акумуляторних батареях (Для цього батареї треба від'єднати та витягти з машини. Перевіряється за допомогою скляної трубочки, але разово згодиться і прозорий корпус від ручки, на якому треба буде нанести дві мітки – 10 і 12мм. від зрізу трубки. Наприклад надряпати ножем. Рівень електроліту повинен бути 10-12мм. від сітки. Доливати дозволяється тільки дистильовану воду)
- Систему охолодження заправляти чистою прісною (м’якою) водою з додаванням трикомпонентної присадки. Воду у системі охолодження замінювати лише за крайньої необхідності.
- Забезпечувати нормальний тепловий режим роботи двигуна регулюванням навантаження та частоти обертання колінчастого валу двигуна та потоку повітря через стулки ежектора. (Прим. авт.: Не забудьте перед експлуатацією влітку закрити заслінку "ЗИМА-ЛІТО" і візуально перевірити відкриття клапана відсмоктування пилу з повітряочисника)
- Приймати міри по запобіганню попадання води всередину корпусу машини, у двигун та інші агрегати при подоланні водних перешкод. (Прим.авт.: Окрім брезентових ковриків існує ще кран та клапан зливу води з ежектора. Але про це поговоримо пізніше і окремо)
- Перевіряти нагрів бортових передач та вузлів ходової частини на дотик. У випадку перегріву виявити причину та усунути її. (Прим. авт.: Сама розповсюджена причина - відсутність мастила.)
- Під час зберігання машини оберігати бандажі котків від дії сонячних променів.

Правила експлуатації об.447 у літніх умовах.

Конструктивні особливості танка Т-64 накладають певні вимоги до порядку його експлуатації у літніх умовах. В цілому машина відносно непогано веде себе у теплу пору року (якщо не враховувати необхідність користуватися підігрівачем навіть за 5+ для деяких машин. Без законної можливості списати пальне), але в цілому Т-64 все ж таки схильна до перегріву і потребує певної кваліфікації механіка-водія.

Як то кажуть "якщо ви вже спробували все, спробуйте ще прочитати інструкцію".

Правила експлуатації Т-64 у літніх умовах [об.447А ТОи ИЭ, кн.2, с.612-613]:

- Під час руху машини уважно стежити за показниками контрольно-вимірювальних приладів. Система охолодження і змащування забезпечує підтримання оптимального (без обмеження потужності) теплового режиму роботи двигуна за температури навколишнього повітря до +40°С. (прим. авт.: Втім під час тривалого руху на 2-3 передачах навіть непогана у технічному відношенні машина може нагрітися до 110 і доведеться зупинитися і охолоджуватися. На Т-64 постійно треба контролювати температуру. Перегріти двигун дуже легко.)
- За температури навколишнього середовища 30°С і вище необхідно: опустити вихідні жалюзі і закріпити їх у цьому положенні (в передбаченні використання машини за призначенням, вихідні жалюзі повинні бути закріплені у верхньому положенні незалежно від температури повітря); встановити заглушку на отвір випуску з обвідного газоходу під сітку; поставити шайбу між патрубком від обвідного газоходу та фланцем труби додаткового масляного баку.
- Систему охолодження двигуна заправляти водою, пропущеною через пом’якшуючий фільтр, з додаванням трикомпонентної присадки. У випадку дозаправки 2-3л. дозволяється застосовувати воду без присадки. Воду у системі охолодження рекомендується не міняти. За можливості рекомендується зберігати злиту (при необхідності) воду у чистому посуді для послідуючої заправки в систему. (Прим. авт.: Рекомендується також перевірити справність датчика рівня охолоджувальної рідини. Лампочка "Втрата води" після пуску двигуна повинна засвітитися впівнакалу, при зниженні рівня охолоджувальної рідини лампочка світиться у повний накал. Датчик тупий і не розрізняє умисний недолив рідини і її випаровування. Якщо не долити до норми буде світитися завжди)
- Уважно слідкувати за рівнем електроліту в акумуляторних батареях та, за необхідності, доливати дистильовану воду до норми. (рівень електроліту 10-12мм від сітки) Регулярно проводити обслуговування акумуляторних батарей. (Прим. авт: Це означає що треба буде регулярно знімати/встановлювати акумуляторні батареї. Це малоприємно, але нагадаю, що ціна однієї - 16тис.грн)
- Слідкувати за зачохлінням усіх вузлів та механізмів, для яких передбачено чохли Знімати чохли рекомендується лише безпосередньо перед введенням у дію зачохленого механізму (вузла), або у передбаченні застосування машини за призначенням.
- У процесі експлуатації машини слідкувати за справним станом пилових щитків над гусеницями, захисної сітки та пиловідбивного щитка над жалюзі повітряочисника, оскільки при їх пошкодженні збільшується кількість пилу, що поступає до повітряочисника машини. (Прим. авт.: Під час заправки та дозаправки рекомендується накривати вхідну сітку над бункером повітряочисника. Дозаправку машини маслами та пальним у задню групу баків здійснювати лише при непрацюючому двигуні)
- Під час руху в колоні збільшувати дистанцію.
- Після несприятливих у пиловому відношенні погодних умов (піщана буря, вітер з пилом, тощо) перед початком руху провести повне щоденне технічне обслуговування у повному обсязі.

Перевірка якості антифризу.

Незважаючи на рекомендації використовувати у системах охолодження влітку воду з трикомпонентною присадкою, існує практика не замінювати антифриз у системі охолодження і працювати на ньому і влітку. У такому випадку іноді виникає потреба визначення якості наявного або отриманого антифризу. Зважаючи на те, що антифриз є однією з "фішок" представників певних ревізійних органів, питання є актуальним.
У випадку виникнення сумнівів у якості антифризу, що видається для заправки машини, є можливість перевірити його якість.
Вірніше сказати, якість його так просто не перевірити, але нас, у першу чергу, цікавить не його якість а відповідність марки антифризу його фактичній температурі замерзання. Тобто рідина марки 40 повинна замерзати при 40, а не при 30 градусах (і за два суворих зимових дні залишити підрозділ без двигунів, а заступника командира роти з озброєння - без премії).
Температуру замерзання охолоджувальної рідини визначає вміст у ній етиленгліколю. Так, наприклад, для охолоджувальної рідини марки 40 вміст етиленгліколю складає 52-56%
Зазвичай для визначення складу та температури замерзання охолоджувальної рідини використовують гідрометри, які являють собою денсиметр, у якого замість шкали щільності є подвійна шкала, яка вказує на вміст етиленгліколю у розчині (у відсотках) та температуру замерзання (у градусах). Також гідрометр має вбудований термометр для визначення температури рідини. Знайти таку штуковину можна спробувати у начальника служби ПММ, або начальника складу ПММ військової частини, у якого просто повинні бути прилади для вимірювання показників експлуатаційних рідин.

Для визначення фактичного значення етиленгліколю користуються таблицею:

Під фактичним вмістом етиленгліколю мають на увазі його кількість за температури 20 градусів.
Як це працює:
З виданого (або іншим чином одержаного) антифризу у ємність (обрізана дволітрова пластикова пляшка) наливаємо контрольну порцію антифризу. Після чого опускаємо у рідину прилад і спостерігаємо за його показниками.

Треба почекати певний час, доки термометр не визначить температуру рідини. Тоді, якщо ця температура відрізняється від 20 градусів, скористаємося таблицею, оскільки поки що ми спостерігаємо не фактичний вміст етиленгліколю.
Наприклад:
При температурі контрольної проби -10 градусів гідрометр вказав, що кількість етиленгліколю складає 37%. У рядку таблиці "-10" знаходимо виміряну нами цифру "37%" (у нашому випадку це - п'ятий стовпчик таблиці). Потім підіймаємося цим стовпчиком у рядок "+20" та бачимо, що фактичний вміст етиленгліколю складає 30%.
Антифриз марки 40 являє собою суміш 53% етиленгліколю і 47% води, має температуру замерзання не вище -40°С та щільність 1,065..1,085г/см3. Рідина марки 65 містить 66% етиленгліколю і 34% води і має температуру замерзання не вище -65°С.
Отже "виміряний" нами у нашому прикладі антифриз не має нічого спільного з антифризом марки 40, або 65, які визначені інструкцією з експлуатації зразка.
На щастя мій контрольний зразок виявився "правильним" антифризом марки 40.

Чого і вам бажаю!
І пам'ятайте: АНТИФРИЗ - ОТРУТА!!!

Розшифровка заводського номеру бронетанкового базового шасі

Іноді трапляється необхідність визначити рік та місяць виготовлення зразка БТОТ в умовах, коли немає під рукою формуляру зразка.
У такому випадку можна визначити певні відомості про зразок за його стройовим номером.
Отже якщо:
машина радянського (раннього вітчизняного) виробництва,
машина не проходила капітального ремонту (оскільки після капітального ремонту - це вже нова стадія життєвого циклу),
машина старше 1996 року -
заводський номер розшифровується так:
1. Літера, яка позначає рік виготовлення виробу:
1970 - Л          1979 - В          1988 - Е
1971 - Н          1980 - С          1989 - Т
1972 - П          1981 - Я          1990 - Ж
1973 - Р          1982 - К           1991 - Ш
1974 - М         1983 - Ф          1992 - Э
1975 - А          1984 - У          1993 - Ю
1976 - Д          1985 - И          1995 - Ч
1977 - Г          1986 - Х          1996 - 2Л
1978 - Б          1987 - Ц       

2. Двозначне число, яке позначає місяць виготовлення виробу
3. Дві літери, що позначають завод-виробник виробу:
Харків - ЕТ     Нижній Тагіл - ВТ    Челябінськ - АТ
Єкатеринбург - ИТ     Волгоград - ЛТ   Курган - ЖТ
4. Чотири- або п'ятизначний номер, який визначає серію машини та її порядковий номер в цій серії.

Наприклад:
Е04ЖТ4042
Машину виготовлено у 1988 році на курганському машинобудівному заводі (який спеціалізується на БМП) за номером 4042.

Маркування акумуляторних батарей.

Усім, хто полюбляє, або змушений розкидатися акумуляторними батареями свого підрозділу по навколишньому середовищу хочу нагадати наступне:

1. Якщо уважно подивитися у формуляр машини, то можна побачити, що акумуляторні батареї бронетанкового озброєння та техніки мають чотиризначний заводський номер. Цей номер зазвичай набито на центральній перемичці батареї разом з датою випуску та маркою акумуляторної батареї.

Наприклад:

12СТ-85 - перемичка між вивідними клемами

6СТС-170 (або інші батареї 12В) - перемичка навпроти вивідних клем

Якщо номер батареї не співпадає з зазначеним у формулярі зразка, до вас виникає два питання:

- де батарея з номером, що зазначений у формулярі?

- звідки батарея, яка фізично встановлена на машину?

2. Ціна батареї 12СТ85 (для прикладу) складає 16000 грн., 6СТ-170 - 17000 грн. (рекламу магазинові робити не буду). Як то кажуть - думай-те.

В принципі нічого страшного немає. Батареї з іншого підрозділу працюють на тому самому принципі що й ваші, і навіть не гірше. Але рано чи пізно прийде час передавати машину, здавати справи та посаду або спілкуватися з представником контрольно-ревізійного управління.

Для розпізнавання акумуляторних батарей у підрозділі існує поняття маркування акумуляторних батарей, приведених у робочий стан та встановлених на машину. Маркування батарей дозволяє ідентифікувати акумуляторні батареї за номером машини, за якою вони закріплені та за номером підрозділу, у якому знаходиться машина. Якщо у підрозділі за тих чи інших причин виникло пересортування акумуляторних батарей (дав сусіду покататься, видали з акумуляторної поки мої заряджають та т.ін), таке маркування дозволяє "знайти кінці", за умови, звичайно, відсутності злого умислу.

Акумуляторні батареї маркують:

Танкові акумуляторні батареї

З боку вивідних клем наноситься коротке найменування підрозділу (роти), у строю якого знаходиться машина.

Нижче наноситься стройовий номер машини (тризначний, визначений у наказі про введення машини у стрій та закріплення за підрозділом)

З правого боку (відносно вивідних клем) наноситься заводський номер машини, за якою закріплена акумуляторна батарея (можна знайти у формулярі машини, або на носі машини: для БТР-80 - праворуч на верхньому лобовому листі перед хвилевідбивним щитком, для БМП - зліва під фарою ФГ-127 (СМУ), для танків - праворуч на верхньому лобовому листі під фарою ФГ-125 (ТВН).)

З лівого боку (відносно вивідних клем) наноситься дата приведення акумуляторної батареї у робочий стан (як правило дата видачі на машину, записана у розділ "особливі відмітки формуляру машини).

На боці, протилежному від вивідних клем наноситься найменування підрозділу (роти) та стройовий номер машини, за якою закріплена акумуляторна батарея.

Автомобільні батареї:

На боковій стінці наноситься найменування підрозділу (роти), та реєстраційний номер машини (зазначений на чорному номері від ВІБДР)

На торцевій стінці вказується дата приведення акумуляторної батареї у робочий стан.

Як правило батареї маркують білою пентафталевою фарбою для внутрішніх поверхонь. Батареї білого (світлого) кольору маркують чорною фарбою.

На батареях, призначених для використання як буферної групи, по периметру корпусу червоною фарбою наноситься горизонтальна смуга товщиною 50мм.

На резервних батареях по периметру корпусу наноситься біла смуга шириною 50мм.

Висота цифр і літер - 50мм.

Ширина цифр і літер - 30мм.

Товщина ліній - 10мм.

Акумуляторні батареї - це особлива еротика для командира підрозділу.

То ж, краще, будьте еротичними з коханою жінкою, а не з свинцевими стартерними акумуляторними батареями.

Особливості списання пально-мастильних матеріалів. Або граблі, які топчуть усі.

Шановні панове експлуатанти бронетанкової техніки.
Хто б що б вам не казав, куди б не тицяв пальцями і яких би не згадував документів
Запам'ятайте наступне:
НЕ ІСНУЄ НОРМИ СПИСАННЯ ПАЛЬНОГО ДЛЯ РОБОТИ БТР НА МІСЦІ.
Її просто немає.
Норма №1 Додатку №1 до наказу Міністра Оборони україни №01 від 06.01.1999 року, а також зміни до нього у наказі №513 від 13.10.2009 року НЕ ВИЗНАЧАЄ СПИСАННЯ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛЬНОГО ДЛЯ РОБОТИ НА МІСЦІ КОЛІСНИХ БТР ТА БРДМ.
Ні
одного
слова.
Це означає, що все, що ви "спишете" за якимись мутними ще радянськими наказами, за чиїмись рекомендаціями "я знаю що ми так завжди робили" і воно "пройде", доведеться відкупити за власний рахунок.

Норма витрат пально-мастильних матеріалів для роботи на місці (літрів за годину) встановлюється лише для проведення занять з бойової підготовки, пов'язаних з тривалою роботою двигуна на місці. Тому що Норма враховує пуск, прогрів двигуна та короткі зупинки.

Норма витрат пально-мастильних матеріалів для роботи в русі (літрів за годину) встановлюється лише для випадків роботи з навісним обладнанням (а для звичайних танкістів та піхоти - це або колійний трал ПІД ЧАС РОБОТИ, або навісне бульдозерне обладнання ПІД ЧАС РОБОТИ.), а також у випадку буксирування іншої машини. У цьому випадку не застосовується норма для роботи в русі у літрах на один кілометр.

Норми для бронетанкової техніки визначені для руху по сухій польовій дорозі, для інших випадків існують додаткові надбавки (Норма 2), які можна застосовувати без обмеження (більше не існує обмеження на максимум 30%)

Уважне вивчення керівних документів сприяє збереженню фінансових надходжень до власної кишені!

Проблеми заправки машин водою.

Сезонне обслуговування.
Або "Перевод". Або підготовка машини до експлуатації у зимових (літніх) умовах.
Поки що не розглядатимемо питання документації (не менш важливе для обліку проведеного технічного обслуговування машини), а зупинимося безпосередньо на операціях, які доводиться виконувати в ході сезонного обслуговування простому механікові-водію.
Інструкція з експлуатації зразка (причому будь-якого зразка: БМП чи БТР чи танк)рекомендує при переході на літній режим експлуатації замінити низькозамерзаючу охолоджувальну рідину (антифриз) на воду з трикомпонентною присадкою.
Така вимога не є голословною.Якщо врахувати умови експлуатації машини влітку, за високої температури, то стає зрозумілим, що влітку характерно більш швидке випаровування охолоджувальної рідини. Разом з тим керівні документи з норм використання пально-мастильних матеріалів та спецрідин не визначають норми на долив низькозамерзаючої охолоджувальної рідини влітку. Чому так? Та тому, що відповідно до Інструкції з експлуатації НЕ ПОВИННО БУТИ В МАШИНІ ВЛІТКУ АНТИФРИЗУ. Отже долив антифризу у систему доведеться здійснювати за власний рахунок.
Втім можна виконати вимоги Інструкції та інших керівних документів та заправити машину водою.
Воду слід брати не будь-яку. Воду не рекомендується брати з джерел, або річок, де вона може бути жорсткою. Ваша машина не має шлункових проблем. Тому дощова вода, начерпана з калюжі і ретельно відфільтрована від піску та мулу є найкращим варіантом.
Деякі інструкціїрекомендують пропускати воду крізь пом'якшуючий фільтр (як наприклад Інструкція об.447А), але в умовах відсутності такого фільтру достатньо просто прокип'ятити воду сумнівної жорсткості.
Дуже часто доводиться чути "рекомендації" використовувати дистильовану воду. Звичайно так можна, але недоцільно. Дистильована вода нам знадобиться для інших операцій, про які поговоримо пізніше.
Вода, навіть м'яка є агресивним середовищем для деталей двигуна. За високої температури вона призводить до корозії, а накип, який утворюється за високих температур в ході експлуатації, зменшує тепловіддачу радіатора машини і машина стає схильною до перегріву.
Тому рекомендується використання трикомпонентної присадки:
1. Біхромат калію.

Речовина помаранчевого кольору з гірким смаком. Втім не рекомендую куштувати на смак, оскільки біхромат калію дуже токсичний. Біхромат калію є інгібітором корозії, яку вода може викликати.
2. Тринатрійфосфат

Білий або кремовий порошок у вигляді дрібної луски.
Це - харчова добавка Е339. Використовується як регулятор кислотності. Втім. у нашому випадку, тринатрійфосфат використовується для промивки системи від накипу,оскільки зв'язує накип і виводить його у вигляді шламу.
3. Нітрит натрію

Нітрит натрію являє собою білий або злегка жовтуватий кристалічний порошок. Це - харчова добавка Е250, основною властивістю якої є відновлювальна. У системі охолодження машини нітрит натрію використовується як інгібітор корозії.

Зазначені компоненти розчиняються у воді відповідно до пропорції 50 грамів кожного з компонентів на 100 л. води.
У випадку відсутності усіх трьох компонентів присадки допускається використання біхромату калію у пропорції 400-800г. на 100л. води. Забороняється використовувати кількість біхромату калію меншу за 300г. на 100л. води, оскільки це призводить до підвищеної корозії.
Відповідно до наказу №129 від 20.05.1995р. на проведення сезонного обслуговування однієї машини повинно бути виділено трикомпонентної присадки:

1. Для танка або артилерійської установки (норма1) - 0.10кг
2. Для бойової машини піхоти (норма 2) - 0,05кг.
3. Для колісного бронетранспортера(норма 3) - 0,05кг.
4. Для БРДМ (норма 4) - 0,05кг.
5. Для рухомих майстерень (норма 5) - 0,05кг.
6. Для БРЕМ, танкових тягачів та кранів (норма 6) - 0,10кг.

Приготування присадки:
1. Нагріти 20л. (або по-простому: добре відро) води до температури не нижче 60 градусів.
2. У відро засипати компоненти у зазначеній вище пропорції та перемішати до повного розчинення. НЕ КУШТУВАТИ НА СМАК!
3. Злити з системи охолодження низькозамерзаючу рідину у підготовану ємність (вона ще знадобиться)
4. Залити до системи охолодження машини приготовану трикомпонентну присадку.
5. Долити до норми заправки системи охолодження чистою водою.
6. Запустити двигун на 1-2 хвилини.
7. Після зупинки двигуна перевірити рівень охолоджувальної рідини в системі охолодження та, за необхідності дозаправити.

Вода з трикомпонентною присадкою - отруйна речовина. Тому суворо заборонено вживати її всередину. Після роботи з приготованою водою ретельно вимити руки з милом.

Це моя перша спроба створити подібний ресурс, тож я її здійснив.
На цьому майданчику я спробую відповісти на основні питання, які турбують людей, пов'язаних з експлуатацією бронетанкового озброєння та техніки.
Ось, коротко, те, що вже планується поступово розмістити тут:
Перевірка та обслуговування акумуляторних батарей.
Перевірка акумуляторних батарей, встановлених у машину.
Заряджання акумуляторних батарей.
Контрольно-тренувальний цикл акумуляторних батарей.
Контрольний огляд машини.
Щоденне технічне обслуговування машини.
Підготовка машини до експлуатації у різних умовах.
Порядок розрахунку витрат пально-мастильних матеріалів.
Та ще багато іншого.
Хотілося б вірити, що це починання запуститься та принесе комусь користь.
То ж до справи.