Правила експлуатації БТР-80 у зимових умовах

На озброєнні Збройних Сил ще знаходиться певна кількість БТР-80. І хоча машина не є дуже складною та вимогливою в ході експлуатації, необхідно пам'ятати правила експлуатації машини у зимову пору року. Ці рекомендації дуже схожі на рекомендації для інших колісних машин, зокрма БТР-70 та БРДМ-2. Втім є невеличкі відмінності, обумовлені конструкцією машини.
В холодну пору року збільшується розхід пального, знижується ємність, що віддається акумуляторними батареями, ускладнюються умови роботи механіка-водія. Через необхідність розігріву двигуна збільшується час на підготовку машини до руху.
На початку руху машини за умов низьких температур може певний час горіти сигнальна лампа наявності тиску масла в системі змащування та охолодження РК (при справній системі змащування та охолодження РК). Після прогріву масла в процесі руху машини лампа повинна згаснути.

БТР-80, ТО і ІЕ, ч.2, стор. 240
25.2.2. Правила експлуатації машини в зимових умовах.
1. При температурі повітря нижче -20град необхідно відключити масляні радіатори системи змащування двигуна. Відключення масляних радіаторів виконується обертанням рукоятки крану за годинниковою стрілкою.
2. Якщо система охолодження машини заправлена водою, то при тривалих зупинках машини необхідно злити воду з системи охолодження. Для запобігання утворенню крижаних корків у системі охолодження та зливних отворах температура води перед її зливанням повинна бути не нижче +60 град. У випадку, коли краники зливу охолоджувальної рідини погано перекриті або негерметичні, вода буде підтікати та, за від'ємних температур повітря, може замерзати у відвідних шлангах. У такому випадку перед зливанням води необхідно прочищати шланги.
3. Воду, яка накопичилася на днищі машини, зливати одразу після зупинки машини.
4. За тривалих зупинок періодично прогрівати двигун підігрівачем або роботою двигуна на частоті обертання холостого ходу. При прогріванні двигуна частоту обертання давати не вище середньої, але таку, що забезпечує підзарядку акумуляторних батарей (контролювати за показниками вольтамперметра на щитку приладів). Категорично забороняється робота двигуна на великій частоті обертання для прискорення прогріву холодного двигуна. (Також нагадую, що норма витрати пально-мастильних матеріалів для колісних бронеоб'єктів не передбачає списання пального на роботу двигуна на місці. Це означає, що прогрів двигуна відбувається за ваш рахунок)
5. За температури повітря -5...-20град запуск холодного двигуна здійснювати за допомогою ЕФП. При температурах нижче -20град. - за допомогою передпускового підігрівача.
6. Заміну масел і мастил здійснювати одразу після пробігу машини, доки агрегати, вузли та масло, що в них знаходиться, не вистигли.
7. Здійснюючи заправку пального та масла не допускати попадання води та снігу в баки, агрегати та вузли машини.
8. технічне обслуговування акумуляторних батарей здійснювати у суворій відповідності до керівництва з експлуатації встановлених на машину акумуляторних батарей.  (А саме: не допускати розряджання батарей нижче 25%, що відповідатиме приведеній до 25град. щільності електроліту 1.22г/см3; при стоянці машини за температури -25град та нижче протягом більше 6 годин акумуляторні батареї зберігати у опалюваному приміщенні, якщо немає особливих вказівок щодо утримання їх в машині; заряджання батарей здійснювати за потреби але не рідше ніж раз на місяць)

Правила експлуатації БТР-70 у зимових умовах

Правила експлуатації БТР-70 у зимових умовах приблизно аналогічні правилам експлуатації БРДМ-2, враховуючи дуже схожу конструкцію силового відділення. Тому нічого складного виникати не повинно, особливо якщо пам'ятати, що двигуни у БТР-70 бензинові і питання їх запуску у холодну пору року набагато простіше. Ці рекомендації діють для БТР-70 у базовій комплектації.

БТР-70, ТО і ІЕ, стор. 468-469
17.2.2. Правила експлуатації машини в зимових умовах.
У зимових умовах експлуатації дотримуватися наступних правил:
1. При вимушених зупинках періодично прогрівати двигун підігрівачем або роботою на холостих обертах (Знову нагадую, що норма витрати пального для колісних бронеоб'єктів не передбачає роботи на місці. Тому грітимете двигуном за власний рахунок). При прогріванні двигуна оберти давати не вище середніх, але такі, що забезпечуватимуть підзаряджання акумуляторних батарей (Піднімаємо оберти до тих пір, доки стрілка амперметра не покаже заряджання). Категорично забороняється робота на великих обертах для прискорення прогріву холодних двигунів.
2. Для зменшення інтенсивності охолодження під час руху прикрити жалюзі, регулюючи величину їх закриття за температурою охолоджувальної рідини. (Повинно триматися в межах +80...+90град.)
3. За від'ємних температур навколишнього повітря запускати двигуни тільки після розігріву їх передпусковим підігрівачем (а інструкція БРДМ-2 дозволяє запускати без розігріву такий самий двигун при температурах до -10град.). Розігрівати підігрівачем до температури +50...+60град. (Інструкція цього не вказує, але за аналогією до БРДМ-2). Провертати стартером непрогріті двигуни забороняється. (Тому, якщо при температурі нижче 0град. ви провернете стартером двигуни і вони чомусь вмруть, то, незважаючи на інструкцію до БРДМ-2, нічого нікому не докажете - думайте самі)
4. Якщо машина була заправлена водою замість низькозамерзаючої рідини, то, в передбаченні тривалої стоянки, злити воду з системи охолодження. При цьому, для запобігання утворенню крижаних корків у системі охолодження та зливних отворах, температура води перед її зливанням за від'ємних температур повітря повинна бути не нижче +60град.
5. Воду, яка накопичилася на днищі машини злити через отвори в днищі одразу після зупинки машини.
6. Замінювати та дозаправляти масла та мастила одразу після пробігу машини, поки агрегати, вузли та мастило в них не вистигли.
7. Для підтримання працездатності та з метою запобігання розморожування акумуляторної батареї не допускати розряду батареї більше ніж 25% її ємності (що відповідає приведеній до 25град щільності електроліту 1,22г/см3)
8. При температурі навколишнього повітря -25град та нижче, при стоянці поза утепленим приміщенням більше 6 годин, акумуляторну батарею рекомендується зберігати у опалюваному приміщенні, крім випадків, коли окремими вказівками передбачається зберігання батарей на машинах.
9. Після доливання дистильованої води у акумуляторну батарею, для відновлення рівня електроліту у акумуляторній батареї запустити двигуни та попрацювати 10-15 хвилин.

Правила експлуатації Т-80 у зимових умовах

Наявність Т-80 на озброєнні Збройних Сил обумовлює необхідність знання правил експлуатації даної машини, які, враховуючи особливості конструкції (газотурбінний двигун) мають певні особливості.
Взимку Т-80 не дуже вимоглива, втім є певні нюанси експлуатації за низьких температур.
Отже
об.219Р ТО і ІЕ Кн.2, стор.702-705
19.2.2. Правила експлуатації машини у зимових умовах.
Для забезпечення безаварійної роботи машини в зимових умовах експлуатації дотримуватися наступних правил:
1. Починати рух машини дозволяється через 2 хвилини після пуску двигуна на режимі малого газу при досягненні тиску масла на змащування КП 1 кгс/см2 та прогріву масла на виході з двигуна до +30град.
2. Після тривалої стоянки за температури навколишнього повітря нижче -40град (для України нехарактерно, але інструкція передбачає) рух машини починати плавно і перші 200-300м. рухатися на нижчій передачі.
3. Заміну та дозаправку масел і експлуатаційних рідин здійснювати одразу після пробігу машини, доки агрегати, вузли і експлуатаційні матеріали в них не вистигли.
4. Заправляти пальне і масло не допускаючи попадання снігу та води у баки машини, попередньо очистивши від бруду та снігу заправні отвори та місця навколо них. Воду, яка накопичилася на днищі всередині машини необхідно зливати одразу після зупинки машини. (у особливо клінічних випадках бачив вмерзлі у лід педалі)
5. При експлуатації машини за низьких температур забороняється рясне змащення механізмів, у особливості ударного механізму, робочих поверхонь затвору та прискорювача напівавтоматики. (Цей пункт можна віднести до усіх танків пострадянського простору - гармата у всіх однакова)
6. Для підтримання працездатності та запобігання розморожуванню акумуляторних батарей, встановлених на машину, не допускати розрядки батарей більше 25% від їх ємності (що відповідає приведеній до 25град. щільності електроліту 1,22г/см3)
У процесі експлуатації за температури навколишнього середовища до -30град. дозволяється акумуляторні батареї з машини не знімати. (А інструкція наприклад Т-72 говорить, що "При температурі навколишнього середовища -25град. та нижче, за умови стоянки поза утепленим приміщенням більше 6 годин, акумуляторні батареї рекомендується зберігати у опалюваних приміщеннях, окрім випадків, коли особливими вказівками передбачено зберігання батарей на машинах.". Це про точно такі самі батареї, розрядженість яких для запуску Т-80 більш критична, бо відсутня можливість пуску повітрям або з буксиру. Я би рекомендував зберігати в теплі батареї за будь яких від'ємних температур, якщо є така можливість) Запускати двигун звичайним способом. При цьому за температури навколишнього повітря -18...-30град перед пуском необхідно здійснити прокрутку для визначення частоти обертання ротора турбокомпресора другого каскаду.
- якщо частота обертання нижче 24%, двигун запускати від зовнішнього джерела живлення, або від акумуляторних батарей з температурою електроліту не нижче +5град (Ага, а ти вже, начитавшись цього пункту, наморозив собі батарей у кожній машині підрозділу, де тепер візьмеш теплий комплект?)
- за температури навколишнього повітря -30...-40град запускати холодний двигун від акумуляторних батарей з температурою електроліту вище +5 град, або від зовнішнього джерела. При цьому, після руху машини, дозволяється стоянка протягом 6 годин при зачинених люках машини з встановленими акумуляторними батареями.

7. ПРОГРІВ СИЛОВОГО ВІДДІЛЕННЯ ТА ВИДАЛЕННЯ СНІГУ З ВХІДНИХ ЖАЛЮЗІ
При експлуатації машини зимою, за температури навколишнього повітря -20град та нижче (за наявності глибокого сніжного покрову, в заметіль, коли можливе попадання великої кількості снігу на вхідні жалюзі та циклони повітряочисника) на башню встановити дефлектор, взявши його з ящика невозимого комплекту ЗІП. (Підозрюю, що ні в кого цього ящика нема)

(Ніде не зміг знайти фото встановленого таким чином дефлектора, тому надаю лише малюнок з інструкції)
При ЩТО, а також на великих привалах при здійсненні тривалого маршу у вищеописаних умовах здійснювати прогрів циклонів повітряочисника випускними газами двигуна, попередньо очистивши сітку повітрязабірного пристрою ФВУ від снігу та льоду; для прогріву на насадок жалюзі встановити дефлектор, запустити двигун та здійснити прогрів 10-15 хвилин на обертах турбокомпресора другого каскаду 83-85%.

(Інструкція дає цікавий малюнок. Очевидно його треба повернути на 90град за годинниковою стрілкою)
Для забезпечення прогріву за вказаний час у вітрену погоду, машину за можливості встановити кормою проти вітру.
Забороняється прогрівати силове відділення у будь-яких умовах окрім вказаних вище, для запобігання виходу з ладу двигуна.
Після завершення прогріву переконатися у відсутності води біля сітки повітрязабірного пристрою ФВУ та увімкнути нагнітач. При цьому клапан ФВУ встановити у положення, при якому повітря оминає фільтр-поглинач ФВУ.
При експлуатації машини у будь-яких інших умовах, окрім визначених, дефлектор знімається та зберігається у ящику, який придається у одиночний комплект ЗІП.
8. За від'ємної температури навколишнього повітря під час стоянки машини не допускати попадання води та снігу у блок повітряочисника через вхідні жалюзі. За необхідності використовувати укривочний брезент.
9. При пуску двигуна та прогріві масла в умовах низьких температур допускається тиск масла більше 5кгс/см2.
10. ПОСТАНОВКА МАШИНИ НА СТОЯНКУ ПОЗА ПРИМІЩЕННЯМ АБО У НЕОПАЛЮВАНЕ СХОВИЩЕ
Одразу після постановки машини на стоянку поза приміщенням, або у неопалюваному приміщенні необхідно:
- відкрити вентиль вологозбірника повітряної системи та злити відстій.
- закрити люки машини, вхідні жалюзі накрити захисним килимком.
- закрити машину укривочним брезентом та, за можливості, присипати нижні краї снігом.
11. У передбаченні стрільби з гармати видалити мастило ГОІ-54п та змастити ствол та рухомі механізми рідким збройним мастилом.
12. ОЧИСТКА ФІЛЬТРОЕЛЕМЕНТУ ВОЛОГОВІДДІЛЮВАЧА.
При експлуатації машини у районах з малосніжною зимою у разі, якщо відбулося зниження ефективності роботи системи опалювання, рекомендується при найближчому ЩТО здійснити очистку фільтроелементу вологовідділювача. Для чого:
- зняти правий щиток завантажувального вікна кабіни
- зняти два лотка конвеєра МЗ
- розвернути башту таким чином, щоби утворене у конвеєрі вікно розташувалося навпроти вологовідділювача.
- зняти контровочний дріт та від'єднати дві накидні гайки трубопроводів
- вигвинтити чотири болти кріплення вологовідділювача до корпусу машини та вийняти пакет з фільтроелементом з корпусу вологовідділювача.
- відкрутити дві гайки, розібрати пакет, вийняти фільтроелемент, очистити його та продути стисненим повітрям.
- зібрати пакет, встановити його у корпус вологовідділювача, загвинтити чотири болти кріплення кришки вологовідділювача, болти законтрити дротом.
- встановити вологовідділювач на місце, прикрутивши його чотирма болтами до борту корпусу машини.
- під'єднати трубопроводи та законтрити дротом накидні гайки.
- встановити на місце зняті з конвеєра МЗ лотки.
- закріпити правий щиток завантажувального вікна кабіни.

Окремий досвід експлуатації. Конструкція двигуна Т-80 така, що не має жорсткого зв'язку з коробками передач. Тому, коли Т-80 впирається у перешкоду, вона не глохне, як дизель, а продовжує працювати. В ході зимової експлуатації виявилася невеличка проблема. Якщо машину залишити морозної погоди у калюжі (наприклад на усю довжину опорної поверхні і глибиною сантиметрів 5, як це може бути після відлиги у окопі, коли не передбачив дренаж) і ця калюжа замерзне, то машину доведеться виймати з льоду на буксирі, тому що потужності двигуна не вистачить для рушання з місця. 

Вплив низьких температур роботи двигуна на його надійність.

Ні для кого не є новиною, що перегрів двигуна негативно впливає на його залишок моторесурсу, аж до безпосереднього виходу його з ладу просто під час роботи у перегрітому стані.
Втім для багатьох може виявитися цікавим відкриттям, що робота двигуна на знижених температурах також негативно впливає на його стан. Це може бути наслідком неправильного вибору режиму охолодження (наприклад, занадто інтенсивне, або додаткове в зимову пору року, коли передбачено навпаки утеплювати радіатори), роботи двигуна в умовах високогір'я, або підвищеної вологості.
Інструкцією з експлуатації визначений оптимальний температурний режим роботи двигуна. Він, зазвичай, знаходиться в межах +80...110град. І якщо зрозуміло, що підвищення температури двигуна вище 115 (короткочасно допускається на багатьох силових установках) не допускаэться ы потребуэ негайного коригування режиму охолодження, то його робота на температурах охолоджувальної рідини нижче +80 не викликає занепокоєння. Здавалося б нічого страшного. Не гріється і добре.
Розглянемо особливості роботи двигунів внутрішнього згоряння на низьких температурах.
Робота на понижених теплових режимах (за температур нижче +80град) супроводжується великим зносом гільз циліндрів та поршневих кілець. Пояснюється це наступним:
У дизельному пальному міститься до 0,2 сірнистих з'єднань. Згоряючи, вони перетворюються в оксиди сірки. З частини цих окислів та водяної пари (яка утворюється при згорянні пального) утворюється сірчиста кислота. Причому її утворюється тим більше, чим нижче температура двигуна. Під впливом слабкого кислотного розчину посилюється корозія гільз циліндрів і вони швидше зношуються. Інтенсивність корозійного зносу дуже різко збільшується за температур нижче +55 град.
Для прикладу: знос при холодному пуску та прогріві двигуна за температури +15 прирівнюється до роботи повністю навантаженого двигуна при експлуатаційному тепловому режимі протягом 1,2 год. А за температури -10 двигун отримує знос рівноцінний зносу, отриманому за 3,2 год. нормальної роботи.
В меншій мірі корозійний знос впливає на гільзи циліндрів бензинових двигунів та двигунів, які використовують пальне стандарту Євро-3 і вище, оскільки вміст сірки в них значно нижчий. Окрім того гільзи циліндрів бензинових двигунів виготовляють з корозійно-стійких чавунів.
Також є ще один фактор. 
Це - осмоління двигуна. В першу чергу осмоління - це проблема дизельних двигунів. В'язкі смолисті продукти відкладаються на стінках циліндрів, особливо в зоні поршневих кілець та клапанів. Смолисті відкладення є результатом низькотемпературного розкладу палива і масла. Осмоління порушує рухливість поршневих кілець, утруднює рух прецизійних деталей. В особливо складних випадках значне осмоління може призвести до виходу двигуна з ладу (до його заклинення) та послідуючого його ремонту з повним розбиранням та промивкою.
Таким чином слід пам'ятати, що дотримання температурного режиму роботи двигуна - це не тільки "не перегріти", але й "не переохолодити".

Правила експлуатації БРДМ-2 у зимових умовах

З поширенням практики використання БРДМ-2 у якості засобів підтримки мотопіхотних підрозділів зростає актуальність висвітлення питань експлуатації даної машини, оскільки, незважаючи на відносну простоту конструкції, мають місце випадки порушення правил експлуатації машини, що призводять до виходу її з ладу та зниження бойової готовності підрозділу.

Одразу хочеться наголосити, що правила експлуатації БРДМ-2 у зимових умовах не є особливо складними та обумовлені використанням менш вимогливого до температурного режиму бензинового двигуна. Втім певні особливості все ж таки є.

БРДМ-2, ТО і ІЕ Кн.2. с.168-169
17.6. Особливості експлуатації за від'ємних температур навколишнього повітря.
Під час експлуатації у зимових умовах необхідно дотримуватися наступних правил:
1. Під час тривалих зупинок (для випадку заправки системи охолодження водою) зливати воду з системи охолодження, для запобігання її замерзанню та руйнуванню двигуна.
(останнім часом розповсюджена практика постійного використання НОР у якості охолоджувальної рідини, тому цей пункт втрачає актуальність. Втім можуть бути випадки екстреної заміни охолоджувальної рідини на воду, наприклад, у аварійному випадку. Тому цю особливість потрібно знати.  Прим.авт.)
Зливати рідину з системи обов'язково через три краника: один біля котла підігрівача, один біля теплообмінника і один - в системі опалювача. В першу чергу відкривати краник опалювача. При зливанні обов'язково відкривати пробку розширювального бачка.
2. Зливати (за необхідності) охолоджувальну рідину дозволяється після того, як її температура знизиться до +50...60град.
3. Для зменшення інтенсивності охолодження під час руху машини необхідно прикривати жалюзі повітряпритоків.
Регулювати величину закриття жалюзі необхідно орієнтуючись на температуру охолоджувальної рідини, яка повинна бути в межах +80...90град.
4. Запускати двигун без попереднього розігріву його передпусковим підігрівачем до температури +50..60град. (за штатним покажчиком температури) за температури навколишнього повітря нижче -10град забороняється.
5. З метою збереження акумуляторної батареї не рекомендується провертати стартером нерозігрітий двигун. В даному випадку необхідно провернути двигун пусковою рукояткою, після чого, при вимкненому зчепленні, запускати двигун стартером.
6. Під час вимушених зупинок машини, якщо існує необхідність підтримання її в готовності до руху, періодично підігрівати двигун підігрівачем, або роботою на холостому ходу.
(Втім перед тим як гріти двигун роботою на холостому ходу бажано прочитати це: https://ebtot.blogspot.com/2019/04/blog-post_75.html, і запам'ятати собі, що прогріваєте двигун роботою на холостому ходу ви за свій власний рахунок)
Для більш якісного прогріву двигуна його запуском рекомендується, за можливості, переміщення на невеликі відстані, щоб двигун працював під навантаженням. Це прискорить прогрівання охолоджувальної рідини.
7. При зливі охолоджувальної рідини, в особливості води, не можна відходити від машини доки не стече уся рідина.
8. З метою запобігання утворення льодяних корків у системі підкачування шин, перед постановкою машини на тривалу стоянку за від'ємних температур навколишнього повітря необхідно продути систему та видалити з неї конденсат. Для цього:
- створити тиск у шинах 3,2кгс/см2
- випустити повітря з шин через повітряний редуктор до тиску 2,7 кгс/см2.

Приведені рекомендації повною мірою стосуються базової комплектації машини, оснащеної бензиновим двигуном ГАЗ-41. У випадку наявності у підрозділі машини іншої комплектації враховуйте особливості експлуатації даного конкретного зразка.

Порядок підтримання температурного режиму двигуна в польових умовах

Підтримання постійної бойової готовності підрозділу взимку завжди передбачає підтримання температурного режиму двигуна, за якого останній завжди буде готовий до запуску. Рекомендації, які зазначені у інструкції з експлуатації зразка, дозволяють узагальнити та обгрунтувати основні пункти з підігріву двигуна у польових умовах.
З метою забезпечення більш якісного підтримання температури двигуна рекомендується розташовувати машину на горизонтальному майданчику, захищеному від вітру. Також дуже бажано мати справний брезент. (Звичайно ж можна поставити машину і серед поля на вітру та не укривати її брезентом. Просто гріти доведеться частіше)
Після встановлення машини на такому майданчику необхідно виконати умови, визначені інструкцією для постановки машини на відкриту стоянку взимку (для танків це, в першу чергу, подвійна відкачка з коробок передач).
Після зупинки двигуна люки машини закриваються, жалюзі накриваються утеплюючими килимками, а сама машина укривається брезентом. За можливості краї брезента присипаються снігом.
Механік-водій постійно повинен стежити за температурою охолоджувальної рідини та масла по штатному термометру. При досягненні температури охолоджувальної рідини +40град (а для системи, яка заправлена водою +50 град) необхідно:
- відкинути брезент з боку виходу відпрацьованих газів з підігрівача (для Т-64 - з лівого борту, для Т-72 - з правого борту, для БМП - припідняти з правого борту)
- відкрити лючок випуску відпрацьованих газів з котла підігрівача
- привести в дію підігрівач у відповідності до вимог інструкції з експлуатації зразка (при цьому максимально обмежити перебування особового складу під брезентом, забезпечивши лише періодичний контроль за температурою охолоджувальної рідини).
- розігріти двигун до температури охолоджувальної  рідини +80..90град (для Т-64 - до +110..115град), після чого зупинити роботу підігрівача.
- обов'язково здійснити продувку котла підігрівача від відпрацьованих газів до припинення виходу продуктів горіння (диму) з труби випуску відпрацьованих газів підігрівача
- закрити лючок підігрівача, закрити машину брезентом та знову присипати краї брезенту снігом.

З метою економії часу рекомендується прогрівати двигун до температури охолоджувальної рідини в залежності від температури повітря (танків Т-64 та бронетранспортера БТР-4 з двигуном 3ТД не стосується - їх бажано гріти по максимуму):

     ...-10 до температури +60...70град
-10...-20 до температури +70...80град.
-20...-30 до температури +80...90град.
-30...-40 до температури +90...105град.
(взагалі, ця таблиця більш корисна саме у передбаченні виїзду машини. Якщо ж підходити з позиції підтримання температури якомога довший час, то очевидним є максимально можливий розігрів охолоджувальної рідини, з метою скорочення числа пусків підігрівача)

Розхід пального підігрівача:
танки Т-64, Т-72 - 9л/год.
БМП - 8л/год.

Правила експлуатації об.172 у зимових умовах

Сезонне обслуговування техніки завершено, щодня стає прохолодніше і, поступово, набирає актуальності питання експлуатації техніки у зимових умовах. Посібники з переводу техніки зазвичай дають лише перелік робіт та документів, обходячи питання подальшої експлуатації зразка взимку.
Отже:
Танк Т-72А, ТО і ІЕ, кн2 (ч.2)
17.2.2. Правила експлуатації машини в зимових умовах.
Для забезпечення надійної та безвідмовної роботи машини у зимових умовах дотримуватися наступних вимог:
1. Суворо дотримуватися вказаного у інструкції з експлуатації порядку розігріву, пуску, прогріву та підігріву двигуна.
2. Рух починати плавно, без ривків. Після початку руху 200-300м. рухатися на нижчих передачах для розігріву мастила у вузлах ходової частини.
3. Не допускати роботи двигуна за температур охолоджувальної рідини нижче 65град, для запобігання осмоління двигуна.
4. Періодично перевіряти щільність низькозамерзаючої охолоджувальної рідини (1.085 - 1.100г/см3).
5. За температури повітря -30град та нижче, для забезпечення нормального температурного режиму двигуна, рекомендується встановлювати на вихідні жалюзі ліву кришку ОПВТ.
6. Підтримувати встановлений температурний режим зміною положення жалюзі.
7. Під час заправлення машини не допускати попадання снігу та води в баки машини.
8. Воду, яка накопичилася на днищі машини, зливати крізь отвори в днищі одразу після зупинки машини.
9. Заміну та дозаправку масел і мастил здійснювати одразу після пробігу машини, доки агрегати, вузли і масло в них не вистигли.
10. В передбаченні стрільби з гармати видалити мастило з ствола та затвора, після чого протерти їх гарчір'ям, просоченим мастилом МЗ. (або ГОІ-54п)
11. Для підтримання працездатності та запобігання розморожування акумуляторних батарей, що встановлені на машину, не допускати розряду батарей більше ніж 25% їх ємності (щільність електроліту, приведена до +20 град не нижче 1.22г/см3)
12. За температури навколишнього середовища -25град. та нижче, за умови стоянки поза утепленим приміщенням більше 6 годин, акумуляторні батареї рекомендується зберігати у опалюваних приміщеннях, окрім випадків, коли особливими вказівками передбачено зберігання батарей на машинах.
13. Після доливки дистильованої води у акумуляторні батареї та подальшого їх встановлення на машину, для відновлення рівня електроліту необхідно запустити двигун та попрацювати не менше 10-15хв.
14. При постановці машини на стоянку поза утепленим (+5град і вище) приміщенням необхідно:
- встановити машину на горизонтальний майданчик
- перед кінцевою зупинкою двигуна звернути увагу на відкачку масла з картерів коробок передач.
- закрити люки машини, накрити жалюзі над радіатором утеплювальним килимком.
- закрити машину брезентом та, за можливості, засипати його нижній край снігом.
15. При підготовці двигуна до запуску, якщо машина накрита брезентом, рекомендується готувати двигун до запуску не знімаючи брезент з машини повністю. (при цьому звернути увагу на дотримання заходів протипожежної безпеки в зоні випуску відпрацьованих газів з котла підігрівача)

Тримайте порох сухим, а двигун - прогрітим.

Правила експлуатації об.447 у зимових умовах.

Об'єкт 447А (437А) ТО і ІЕ ч.2. стор. 613

Розділ 19.2.
Зимовий період експлуатації характеризується низькою (від +5град. і нижче) температурою навколишнього повітря і сніжним покровом.

19.2.1. Особливості експлуатації у зимових умовах
В умовах низьких температур збільшується час на підготовку двигуна до пуску і його прогрів після пуску.
Окрім того, при низьких температурах погіршуються умови роботи озброєння, двигуна, агрегатів трансмісії та їх приводів керування, а також акумуляторних батарей.
Мороз ускладнює дії екіпажу при використанні машини.
Глибокий сніжний покрів та нерівний замерзлий грунт ускладнюють водіння машини взимку.

19.2.3. Правила експлуатації машини у зимових умовах
Для забезпечення надійної та безвідмовної роботи машини у зимових умовах експлуатації, особливо при низьких температурах навколишнього повітря, необхідно виконувати наступне:

- запускати двигун тільки після його розігріву підігрівачем. Запускати холодний або недостатньо розігрітий двигун будь-якими способами пуску при температурі навколишнього середовища нижче +5 град ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ. (розділ 18.6. - двигун вважається прогрітим і підготованим для роботи у всіх режимах, якщо температура охолоджувальної рідини та масла не нижче +75 град.)

- після тривалої стоянки машини за температури нижче -20град. перед підняттям даху силового відділення перевіритит наявність охолоджувальної рідини у системі охолодження (за необхідності дозаправити) та розігріти двигун підігрівачем до позитивної температури охолоджувальної рідини.

- після тривалої стоянки перші 200-300м. рухатися на нижчій передачі, щоби розігріти мастило у вузлах ходової частини та звільнити гусениці від льоду та снігу.

- під час руху машини уважно стежити за показниками контрольно-вимірювальних приладів. Для зменшення інтенсивності охолодження під час руху керувати заслінкою обвідного газоходу, для чого встановлювати рукоятку приводу жалюзі у відповідне положення. За дуже низьких температур вхідні жалюзі над радіаторами прикрити утеплювальними килимками.

- рекомендований температурний режим роботи двигуна:
допустима 75-100 град (для ОЖ "Антифриз")
рекомендована 80-90 град

- не допускати розряд акумуляторних батарей більше ніж на 25% (щільність електроліту, приведеного до +25 град. не нижче 1.22г/см3). Дистильовану воду у акумуляторні батареї, при зниженні рівня електроліту, доливати тільки перед пуском двигуна.

- заправляти пальне та масло, не допускаючи попадання снігу (води) у баки машини.

- систему охолодження заправляти низькозамерзаючою рідиною необхідної щільності (1.085 - 1.100 г/см3). Під час номерних технічних обслуговувань перевіряти щільність охолоджувальної рідини, та, за необхідності, доводити її до норми.

- заправляти (здійснювати заміну) масла (мастила) одразу після пробігу машини, поки її агрегати та вузли не вистигли.

- у випадку накопичення води на днищі зливати її крізь отвори у днищі машини, не допускаючи її замерзання.

- у передбаченні стрільби з гармати видалити мастило ГОІ-54п зі ствола та затвора та змастити їх рідким зброярським мастилом.

- підтримуючи машину у готовності до руху, підігрівати двигун підігрівачем у випадку зниження температури ОР до +40 град. навіть за короткочасних зупинок.

- при постановці машини на тривалу стоянку поза утепленим приміщенням видалити вологу з трубопроводів, відстійника та вологомасловідділювача повітряної системи, для чого:

  --при працюючому двигуні відкрити лючок на даху силового відділення (з лівого боку), відвернути на один-два оберти ковпачок вентилю зливу (торцевим ключем 17 - рожковий/накидний не влізає, головка може впасти вниз і доведеться підіймати дах) до виходу чистого повітря (без вологи) з отвору на кормовому листі.

  --завернути ковпачок вентилю зливу і закрити лючок.

  --повернути вниз до упору рукоятку крана гідропневмоочищення приладу спостереження механіка-водія, натиснути на пусковий важіль клапана ГПО і, протягом приблизно 1 хвилини продути трубопроводи.

  -- відвернути пробку відстійника (зправа від сидіння механіка-водія) на два-три оберти та перевірити вихід повітря з отвору на дні, завернути пробку.

  -- закрити вентилі балонів повітряної системи

- перед кінцевою зупинкою двигуна звернути особливу увагу на відкачування масла з коробок передач. (якщо забути це зробити при від'ємних температурах, то на ранок можна отримати машину, яка відмовиться запускатися будь-яким способом, окрім як з буксиру, та й те - лише після доброго розігріву підігрівачем. Двигун не зможе провернути коробки передач разом із застигнувшим маслом)

- за можливості одразу після зупинки двигуна закрити люки машини, накрити жалюзі над радіаторами утеплювальним килимком, накрити машину брезентом і, за можливості, засипати його краї снігом. Якщо машина заправлена водою, то, після зупинки двигуна, воду необхідно швидко злити (не забувайте точку зливу з теплообмінника підігрівача. Якщо забутися, можна зранку поміняти підігрівач).

Правила експлуатації об.675 (765) у зимових умовах.

Завершено сезонне обслуговування озброєння і техніки і зараз, особливо за умов знаходження військ у польових умовах, актуальним стає питання правил експлуатації техніки у зимових умовах.

(БМП-2 ТО і ІЕ, ч.2, стор.257)

Зимові умови експлуатації машини визначаються температурою навколишнього повітря від +5град. та нижче. З усіх агрегатів машини впливу низьких температур найбільш підлягають силова установка, коробка передач, система гідрокерування трансмісії, а також акумуляторні батареї.

Основні труднощі виникають при пуску двигуна, який надійно можливий лише при відповідному тепловому стані, який забезпечується розігрівом холодного двигуна та підтриманням його у підігрітому стані протягом усього часу стоянки машини, якщо цього вимагає бойова обстановка.
Для прогріву двигуна використовується штатний підігрівач БМП.
Для прогріву системи керування машиною необхідно під час прогріву двигуна декілька разів, з витримкою 20-30сек. витиснути та відпустити педалі головного фрикціону та гальм.
(Якщо спробувати одразу після запуску холодної машини почати рух. то виявиться, що машина не має гальм та зчеплення, а у більшості випадків нездатна повертати у один бік. Це особливості констркції машини, яка н здатна адекватно реагувати на органи керування при більш в'язкому холодному маслі)
Основним признаком, який свідчить про готовність системи керування машиною до роботи, є відсутність падіння тиску масла (за манометром КП) у системі смащування при витисканні педалі головного фрикціону та гальм.

Для забезпечення надійної та безвідмовної роботи машини у зимових умовах, особливо за низьких температур навколишнього повітря необхідно:
- Запуск двигуна здійснювати лише після його розігріву підігрівачем. (в ході розігріву рекомендується користуватися номограмою розігріву охолоджувальної рідини - графік можна знайти на БМП на моторній перегородці, біля верхнього листа на місці механіка-водія. прим.авт.)

- Запускати холодний або недостатньо розігрітий двигун (навіть з буксиру) за температури навколишнього повітря нижче +5град ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
- Під час руху машини уважно стежити за показами контрольно-вимірювальних приладів та підтримувати їх показники у рекомендованих межах.
- Для запобігання запотівання та обледеніння скла та окуляра приладу 9Ш119М1, протерти їх пензликом, змоченим спирто-гліцериновою сумішшю (стакан з спиртогліцериновою сумішшю та пензлик знаходиться у індивідуальному комплекті ЗІП машини)


Правила та порядок підтримання машини у підігрітому стані у польових умовах:

(БМП-2, ТОіІЕ, ч.2, стор.261)

Для підтримання двигуна у стані готовності до пуску при зупинах машини у зимовий час необхідно:
- Обрати площадку для стоянки машини, за можливості захищену від вітру.
- Закрити люки та кормові двері, а також заслінки ежектора та жалюзі.
- Накрити жалюзі над радіаторами та заслінки ежектора утеплювальними ковриками.
- Накрити машину укривочним чохлом.
- Не допускати зниження температури охолоджувальної рідини нижче 35-40град. При пониженні температури запустити підігрівач і розігріти охолоджувальну рідину до 80-90град.
- Не допускати розряджання акумуляторних батарей більше аніж на 25% (розряду)
- Якщо система охолодження заправлена водою, не допускати зниження її температури нижче 60 град.

Також слід не обходити увагою такі питання як порядок користування опалювачами, порядок обігріву приладів спостереження, розпалювання котла підігрівача за допомогою факела, а також порядок холодного пуску двигуна (із застосуванням БФП), які ми обов'язково розглянемо дещо згодом.

Сушка індикаторного силікагелю підручними засобами

Кожен хто купляв взуття або сумки міг бачити ось такі пакети у коробці

Це - пакети для поглинання вологи, у яких діючою речовиною є силікагель. Виглядає він як прозорі або напівпрозорі круглі гранули. Вони можуть бути цілими або подрібненими.

Силікагель - це висушений гель, який утворюється з перенасичених кремнієвих кислот. У хімію ми заглиблюватися не будемо. Нам достатньо знати, що силікагель використовується у бронетанковому озброєння та техніці для осушки повітря у прицілах та приладах спостереження, а також для консервації машин, які стають на зберігання з герметизацією корпусів.

Силікагель буває звичайний (такий який можна побачити у пакетиках на фото вище), або індикаторний (такий, як на фото у заголовку). Звичайний використовують для осушки корпусів в ході герметизації. Якщо у вас немає машин, які знаходяться на зберіганні, то мати справу з таким силікагелем поки не доведеться. Що ж до індикаторного силікагелю, то його використовують у патронах осушки прицілів, приладі спостереження ТКН-3 та інших оптичних приладах. Наприклад:

Патрон осушки прицілу 1ПЗ-3 (Шукати вище налобника і кришки підсвітки сітки)



Патрон осушки приладу ТКН-3 (Шукати потрібно зліва збоку на корпусі за рукояткою)



Патрон осушки прицілу БПК (Шукати посередині прицілу вище налобника)



Прилад спостереження не може бути ідеально герметичний, у нього завжди попадає повітря з вологою. Внаслідок перепаду температур (наприклад вранці) ця волога може випадати у вигляді конденсату всередині приладу. Зокрема на холодних скляних деталях. Таким чином ми отримаємо повністю небоєздатну машину, у якій навідник не може вести вогонь, тому що у нього відбулося запотівання прицілу. (Бойова готовність відділення - до побачення!) 

запотівший приціл і незапотівший

Протерти його ніяк не можна (всередині ж). Доводиться увімкнути підігрів (що у теплу пору категорично не рекомендується) і чекати доки не висохне саме. Саме для того, щоби повітря, яке знаходиться у прицілі позбавити цієї вологи і використовують патрони осушки. Для того, щоби можна було завжди визначити ступінь обводнення силікагелю (а ця операція передбачена щоденним технічним обслуговуванням) використовують силікагель насичений хлоридом кобальта (привіт, хімія, яку я ніхто ніколи не вчив). Солі кобальта мають властивість змінювати колір у залежності від ступеня обводнення. Від темно синього у повністю сухому стані до рожевого у повністю обводненому. Такий силікагель дорожче звичайного, тому його не використовують як засіб осушки повітря під час зберігання техніки. Втім його можна додавати окремими гранулами у звичайний силікагель КСМГ для отримання інформації про його ступінь обводнення за кольором цих окремих гранул.

Якщо розглянути фотографії вище, можна побачити, що у патроні осушки 1ПЗ-3 силікагель рожевий (тобто обводнений), а у патроні осушки ТКН-3 силікагель синього кольору і ще придатний до використання.

Обводнений патрон підлягає заміні, для чого у кожному ЗІП приладу спостереження можна знайти запасний патрон осушки у герметичному контейнері (герметичність дозволяє силікагелю не обводнюватися під час зберігання). Після заміни обводнений патрон треба регенерувати. Тобто просто висушити. Сушка силікагелю відбувається за температур близько 130 градусів. В ході сушки силікагель позбавляється вологи і міняє колір з рожевого знову на синій. Для сушки індикаторного силікагелю застосовується спеціальна шафа для сушки. (звертатися до начальника РАО):


А між тим шафа така є не усюди. І добрі люди задають логічне питання: "А що робити коли шафи немає?" (купити б/ушну електродуховку - прим.авт) А шафи частіше все ж таки немає. Сушити на батареї не допомагає. Після трьох діб на розпеченій батареї патрон не поблакитнішав ні на йоту. Тому тут потрібні більш високотемпературні рішення. Найпростіший варіант: взяти порожню банку з під консервів, висипати на дно силікагель і, постійно перемішуючи, тримати над вогнем до зміни кольору гранул на синій. Трохи технологій: Сковорідка+буржуйка. Можна сушити більші об'єми. Завжди слід враховувати, що солі кобальта отруйні, тому сушку індикаторного силікагелю слід здійснювати у провітрюваному приміщенні.

І ось народився ще один бюджетний варіант, який можна застосувати. Він достатньо простий та швидкий. Сушку трьох патронів можна провести за 15-20 хвилин.

Що потрібно:

- Патрон осушки (якщо його розбирання здійснюється інструментом, як, наприклад, у випадку патрону осушки 1ПЗ-3, то потрібен інструмент)






- Порожня жерстяна банка з під напоїв, які ми усі купляємо.



Може підійти будь-яка, але краще ширші пивні банки по 500мл.

- Таблетка сухого пального (однією таблеткою можна висушити 4-6 патронів)

- Ніж або ножиці для розкрою банки

- Шматок сталевого дроту або стрічки для хомута (перемішувати силікагель, а також для того щоби можна було притримати банку, яка нагріється)

- Запальничка або сірники.

1. Розкрій банки:




Банка обрізається таким чином, щоби залишилося цілим і не зім'ятим дно і близько 7-10см від нього.



По утвореному краю вирізаються віконця для повітря. Схожі віконця вирізаються безпосередньо на стінці біля дня банки. Вони забезпечать горіння пального. Ширина вікон може бути довільною, але практика показала, що занадто вузькими робити не треба - не буде горіти. Також не бажано різати дуже широкі - горить інтенсивніше ніж треба. Я зробив 6х3мм і це було дуже впритул. Іноді таблетка могла згасати, хоча це не заважало. Можна різати трохи більші.

У якості негорючої основи для таблетки пального можна використати верхню частину тієї ж банки (вона залишиться), з якої треба обламати кільце і зрізати трохи вище перегину стінки.

Ця верхня частина повинна вільно провалюватися всередину нашого "стакану". Інакше буде підніматися разом з верхньою частиною.



2. Розгортання і робота "міні-поста сушки силікагелю".

Для прикладу візьмемо вже раніше згаданий патрон осушки від 1ПЗ-3.



Як можна побачити, силікагель у ньому набув рожевого кольору і підлягає просушці. Знімаємо патрон з штатного місця.







І розбираємо його (скрутивши верхню кришку). Для розбирання використовується спеціальний ключ з двома виступами, але, за наявності сили в руках, можна сильно притиснути пласку сторону кришки до долоні і викрутити її, обертаючи корпус патрону іншою рукою.

Всередині патрон вистелений капроновою тканиною, тому гріти беспосередньо патрон не можна. Окрім цього силікагель у патроні важко перемішувати.

Далі перевертаємо нашу банку і висипаємо частину силікагелю у вигнуте дно банки. Саме ця геометрична властивість дна жерстяної банки робить її дуже зручною для даної операції.



Решту силікагелю (у 1ПЗ-3 досить об'ємний патрон) можна залишити у патроні, або зсипати на шматок паперу (зсипати краще, тому що перед завантаженням другої партії треба кудись подіти вже сухий силікагель. Його можна засипати у порожній патрон). Патрони ТКН не такі об'ємні, тому вони сушаться за одне "завантаження".

Далі ставимо на основу нашу підставку з таблеткою пального і запалюємо її.








Даємо таблетці трохи розгорітися. Після чого накриваємо нашим імпровізованим "стаканом", у який засипано силікагель. Через бокові отвори можна спостерігати, що таблетка починає горіти трохи повільніше.

Вже через декілька секунд можна побачити перші блакитні гранули. Вони з'являються біля краю, оскільки там гарячіше.



В ході просушки постійно перемішуємо силікагель. Слід враховувати що у патроні 1ПЗ-3 дуже крупні гранули, тому силікагель постійно хоче десь втікти. У патронах ТКН силікагель подрібнений і перемішується більш якісно.



Вистачає 5 хвилин, щоби силікагель був вже сухим. Бажано не допускати перекаління силікагелю темніше синього кольору. Буде вже достатньо, якщо синім стане більше 80% засипки. Решта може бути рожевим.

БАНКА ОДРАЗУ Ж СТАЄ ДУЖЕ ГАРЯЧОЮ, ТОМУ НЕ БЕРІТЬ ЇЇ У РУКИ. Також операцію потрібно проводити при вентиляції - випаровування солей кобальта, а також продукти горіння уротропіну можуть викликати отруєння.



Після зняття з вогню (використовуйте рукавиці, або дротяний захват, який можна продіти у вентиляційні отвори) банка вистигає близько 1-1,5 хвилин і її можна знову брати руками. Це друга особливість жерстяної банки, яка додає зручності - тонка стінка. Швидко нагрівається і швидко вистигає.

Висушений силікагель можна зсипати у патрон через паперову воронку (без воронки попадати важче) і, якщо є така необхідність, засипати у банку другу порцію та провести другий цикл осушки. 

UPD: Практика використання методу показала, що висушений таким чином силікагель через деякий нетривалий час знову рожевіє, що пов'язане, вочевидь, з швидким висушуванням саме верхнього шару гранул, який потім вбирає вологу з більш глибоких шарів. Тому процедуру потрібно проводити декілька разів, причому чим більші окремі гранули тим більше ітерацій вони потребуватимуть.





Після осушки силікагелю патрон осушки збирається і вкручується на місце. Не забувайте про гумові кільця, які мають з функцію ущільнювати з'єднання патрону з корпусом прицілу.

Тепер можна порівняти:

Було:



Стало:



Аналогічним шляхом висушуються усі інші розбірні патрони осушки.

Наприклад патрон осушки ТКН-3:





Нерозбірні патрони просушуються розігрітим вище 130 градусів повітрям (не вище 170 градусів), БЕЗ ПРЯМОГО КОНТАКТУ З ВІДКРИТИМ ПОЛУМ'ЯМ. Періодично нерозбірні патрони потрібно струшувати для перемішування сухих і обводнених шарів силікагелю.

Тримайте сухим не тільки порох!

Перевірка акумуляторних батарей встановлених на машину.

В ході експлуатації зразка виникає необхідність контролю за станом акумуляторних батарей без їх зняття з машини. Іноді це - відсутність необхідних приладів для перевірки батарей. Іноді - необхідність постійного відслідковування стану батарей (наприклад влітку, коли інтенсивно випаровується вода з електроліту або взимку, коли падіння ступеня зарядженості батарей може бути критичним для здатності їх до пуску двигуна).
Тому слід розглянути алгоритм перевірки акумуляторних батарей без зняття їх з машини.
Розглянемо на прикладі БМП, але порядок перевірки однаковий і для БМП, і для танків, САУ, БТР та інших бронеоб'єктів. Єдиний прилад, який ми маємо у своєму розпорядженні - це штатний вольтамперметр машини.

Ось він нам і допоможе. Користуватися дуже просто. Не натискаємо кнопку - маємо амперметр (білі цифри, ціна поділки 20А) , натискаємо - маємо вольтметр (жовті цифри, ціна поділки 2В).

Насправді алгоритм дуже простий і містить усього п'ять пунктів, які мнемонічно дуже легко запам'ятати:

ЗОВНІШНІЙ ОГЛЯД

ВИТІК СТРУМУ (або "без маси")

ЕРС (або "без навантаження")

НАПРУГА (або "з навантаженням")

ЗАРЯДНИЙ СТРУМ (або "з пуском двигуна")

Якщо немає можливості запустити двигун, то цілком достатньо і перших чотирьох пунктів, щоб мати уявлення про стан батарей, які встановлені на зразок.
Ключові тези, необхідні для визначення стану будуть виділені, а далі додатково пояснюватимемо деталі.

Отже:
1. Перевірка зовнішнім оглядом.

Особливо перевірити тут немає що, але. Треба зняти (відкрити) кришки акумуляторного відсіку, перевірити стан та наявність корзин, закріплення батарей у них, відсутність тріщин корпусів акумуляторних батарей, підтікання електроліту (може виявлятися по характерному інтенсивному окисленню металевих деталей, що контактують з електролітом). Кришки зняти та оглянути стан мастики неможливо, тому цей пункт перевірки ми не виконуємо. Звертаємо увагу на затяжку вивідних клем (не повинні рухатися від руки), стан захисних кришок-наклемників. Хоча би передня стінка наклемників повинна бути цілою.

2. Наявність витоку струму (так званий "саморозряд") у машині це - не завжди саме саморозряд батарей через електроліт на корпусі. Наявність увімкненого аварійного ліхтаря, коротке замикання всередині споживачів та інші несправності електрообладнання можуть призвести до того, що при вимкненому вимикачі батарей акумулятори будуть повільно розряджатися через наявний "споживач".

Не вмикаючи вимикач батарей (!) натискаємо кнопку вольтамперметра. НІЧОГО НІКУДИ НЕ ПОВИННО ВІДХИЛЯТИСЯ. Якщо відхиляється, значить має місце витік струму через сторонній споживач. Для початку перевіряємо чи усе аварійне освітлення вимкнено (воно повинно працювати навіть якщо вимикач батарей вимкнений), потім шукаємо несправності електромережі. Поки нічого не знайшли і витік струму наявний, після вимикання батарей завжди від'єднуємо мінусовий дріт від акумуляторної батареї. (для танків від'єднуємо обидва "мінуси" - як для першої так і для другої групи. Достатньо від'єднати дроти РСГ від мінусових клем акумуляторів. Перемички можуть залишатися.) Якщо від'єднання дроту критично впливатиме на готовність машини до використання, посилюємо заходи контролю за станом батарей і мусимо знайти місце витоку. Інакше в один прекрасний ранок можна не запуститися.

3. Перевірка електрорушійної сили.
"По-колхозному" це називається "напруга без навантаження". Хоча без навантаження це саме перевірка електрорушійної сили. Точність вольтамперметру не дозволяє нам перевірити ступінь розрядженості батарей за ЕРС, але дозволяє визначити чи має місце, скажімо, коротке замикання всередині окремих акумуляторів.
Вмикаємо вимикач батарей і натискаємо кнопку вольтамперметра.

Електрорушійна сила УМОВНО СПРАВНИХ батарей знаходиться у межах 24-27В. Для батарей 12СТ-ХХХ визначити таким чином наявність короткозамкнених акумуляторів неможливо. Це - особливості паралельного з'єднання. Але, якщо ЕРС буде меншою за 24В, це, як мінімум, свідчитиме про рівномірний надмірний розряд акумуляторних батарей. У такому випадку вони підлягають заряджанню до нормативних показників (бажано - до 100%, але якщо немає такої можливості, то хоча би до 50% влітку або 75% взимку). Для батарей типу 6СТ-ХХХ, які з'єднуються послідовно та встановлені на машину з двадцятичотирьохвольтовою схемою пуску двигуна (для танків теж не спрацює, там буде паралельне з'єднання послідовно з'єднаних груп по 24В) зниження ЕРС нижче 24В на величину, кратну 2 (22, 20, 18...) може свідчити як про глибокий розряд обох акумуляторних батарей, так і про наявність короткого замикання у одному з акумуляторів однієї або другої батареї. Також перевіркою ЕРС неможливо визначити ступінь сульфатації акумуляторної батареї, яка з'являється внаслідок систематичного недозаряджання акумуляторної батареї (не здаємо на зарядну станцію, постійно підзаряджаємо на машині, а там ніколи до 100% не заряджається) та падіння ємності. Повністю заряджена, але глибоко сульфатована батарея може показувати достатні показники ЕРС, але її ємності може не вистачати для пуску двигуна. Тобто "За вольтметром ніби все було нормально, а стартер не покрутив".
Тому окрім ЕРС існує також наступний крок алгоритму.

4. Перевірка напруги акумуляторних батарей.
Напругу можна поміряти лише на ділянці кола, використовуючи споживач. Для перевірки акумуляторних батарей використовується самий потужний споживач, який є на машині - стартер у момент пуску двигуна. Наприклад для БМП пусковий струм складає 460А. Тому якщо батарея здатна "стягнути" стартер і не "вмерти", то вона придатна до використання.
Взагалі цей пункт можна об'єднати з попереднім. Перед тим, як перевіряти напругу встановлюємо нульову подачу пального. Інакше ми запустимося і нічого не побачимо.
Вимикач батарей у нас, треба розуміти, увімкнено.
Тепер натискаємо кнопку вольтамперметра

Показало 24В. Трошки вище навіть. Батарея у нормі.
Натисканням кнопки НАСОС створюємо тиск у системі змащування двигуна.
І, БЕЗ ПОДАЧІ ПАЛЬНОГО натискаємо кнопку СТАРТЕР на 5-10секунд.

Напруга на вольтметрі одразу різко впаде і протягом часу буде ще знижуватися.
Протягом 5 секунд напруга повинна впасти не нижче ніж до відмітки 17В (так само можна перевіряти і 12-вольтові схеми. Тоді критичний показник складатиме 10,5В). Як бачимо на нашому прикладі - впало до 14-15В, що, у сукупності з достатнім показником ЕРС свідчить, що наша акумуляторна батарея повністю заряджена, але сильно сульфатована (ось чому вище використано цікаву фразу "УМОВНО СПРАВНА") та потребує проведення контрольно-тренувального циклудля усунення сульфатації. Також для 24-вольтових схем, у яких працюють 12-вольтові акумуляторні батареї, з'єднані послідовно або одна 24В акумуляторна батарея шляхом порівняння показників ЕРС та напруги можна визначити чи наша батарея має короткозамкнений акумулятор чи вона глибоко розряджена. Добре заряджена батарея 24В (а якщо ми з'єднуємо послідовно 12+12В, то це, з інженерної точки зору, також можна вважати однією 24В батареєю) яка має один короткозамкнений акумулятор (ЕРС=22В) здатна видати під навантаженням напругу вище 17В (Наприклад батарея з ЕРС 22В - ми навмисне імітували КЗ одного акумулятора та виключили один акумулятор з вимірювання - під навантаженням показала 18В, тобто норму. Це перевірялося навантажувальною вилкою) та, навіть, запустити двигун за сприятливих умов пуску (прогріто, не холодно, чотиритактний тощо). Тобто: ЕРС не попадає, напруга попадає - коротке замикання у акумуляторі - знімати, шукати, ремонтувати. ЕРС не попадає, напруга не попадає - акумулятор розряджено вище норми - знімати та заряджати.

5. Перевірка наявності зарядного струму.
Ця операція більше відноситься до перевірки справності зарядної та регулювальної апаратури (генератор, ДМР, РР), тому без неї у ряді випадків можна обійтися. Хоча вона згадується у інструкції з експлуатації та керівництвах із свинцевих стартерних акумуляторних батарей.
Запускаємо двигун та збільшуємо оберти до експлуатаційних (приблизно 1400+ об/хв для БМП).

КНОПКУ НЕ НАТИСКАЄМО. При досягненні напруги генератора вище напруги увімкнення ДМР (напруга акумуляторних батарей +0.3..1В), генератор підключиться до мережі та амперметр покаже наявність зарядного струму.  Це виглядатиме так: плавно збільшуємо оберти від холостих до експлуатаційних і, на якомусь етапі, стрілка амперметра відірветься від нуля, різко підійметься (включення генератора у зарядне коло) і, ще трошки піднявшись, десь зупиниться (вихід генератора на робочу потужність). Тоді можна виміряти напругу генератора шляхом натискання на кнопку вольтамперметра (якщо немає зарядного струму, це ми вимірюватимемо ЕРС акумуляторних батарей, бо ДМР ще не під'єднав генератор у мережу). Напруга повинна бути 26,5..28,5В. Інакше це свідчить про несправність реле-регулятора.
Також за допомогою вимірювання зарядного струму можна ПРИБЛИЗНО визначити ступінь зарядженості акумуляторних батарей. Через 10-15 хвилин роботи на експлуатаційних обертах сила зарядного струму приблизно вказує:
20А - приблизно 90% зарядженості
40А - приблизно 75% зарядженості
60А - приблизно 50% зарядженості

Таким чином коротко зформулюємо основні тези перевірки на машині.
1. Зовнішнім оглядом - немає підтікань, тріщин, дроти під'єднано надійно
2. Витік струму - АБ вимкнено, кнопку ВА натиснуто - не повинно відхилятися
3. ЕРС - АБ увімкнено, кнопку ВА натиснуто - 24-27В
4. Напруга - АБ увімкнено, кнопку ВА натиснуто, СТАРТЕР без подачі пального на 3-5 сек - більше 17В
5. Зарядний струм - Двигун запущено, експлуатаційні оберти, кнопку ВА відпущено - повинно показати якийсь зарядний струм.

Втім слід пам'ятати, що для отримання найбільш точних та достовірних даних про стан акумуляторних батарей слід здійснювати перевірку батарей, знявши їх з машини.