Зараз буде дуже багато тексту, тому приготуйтеся.
Для прикладу я обрав батарею 12СТ-85. Це - танкова стартерна акумуляторна батарея номіналом 24В та ємністю 85Аг. Для інших танкових батарей алгоритм зміниться незначним чином.
Перед початком перевірки треба взяти папірець та ручку і скласти невеличку табличку.
Я спеціально малював криво і від руки, щоб було зрозуміло що прагнути до ідеалу необов'язково у даному випадку - це звичайний робочий документ. Такі відомості можна вести у окремому зошиті, у робочому блокноті, у акумуляторника на акумуляторній є журнал, у який ці відомості заносяться офіційно. Нам же треба просто зібрати статистику та побачити загальну картину.
Записуємо марку батареї, її номер та дату виготовлення, що набиті на центральній перемичці батареї. Можна помітити з якої конкретно машини батарея.
Далі складаємо табличку: Номер акумулятора, рівень, густина (щільність), ЕРС, напруга.
Одразу проставляємо номери акумуляторів, яким будуть відповідати виміряні дані.
Нумерація акумуляторів у батареї ведеться від "+" до "-". Взагалі-то не важливо з чого починати. Важливо, що номери повинні йти за порядком з'єднання акумуляторів у батарею.
1. Перевірка зовнішнім оглядом.
Взагалі будь-яка перевірка починається з зовнішнього огляду батареї (або того, що ви зібралися перевіряти). Звертається увага на пошкодження корпусу, наявність підтікання електроліту, тріщини корпусу та мастики, стан вивідних клем та перемичок. Слід пам'ятати, що ширина вивідної клеми менша ніж 8мм. є показником для її ремонту або заміни.
Наприклад:
Незважаючи на невелику підпаленість клема ще придатна для використання.
Так само як і ця, хоча обидві можна доплавити та зашліфувати.
А цю клему вже необхідно міняти повністю.
Недоліки, отримані в ході зовнішнього огляду також записуються до нашої таблички на вільне місце. Втім, нам дісталася нормальна на перший погляд батарея.
2. Перевірка рівня електроліту.
Перед тим, як виміряти рівень електроліту та його густину вивернемо першу пробку і вставимо у її отвір термометр.
Скільки повинен стояти термометр? Навіть не міряв ніколи. Достатньо того часу, що будуть відкручені усі пробки, виміряно рівень та густину електроліту. На той час він точно покаже те що нам треба.
Навіщо вимірювати температуру? Температуру ми міряємо не повітря, а електроліту у батареї. Якщо батарея близько доби була знятою з машини, то її температуцра буде приблизно дорівнювати температурі навколишнього середовища. Але якщо батарея зберігалася у опалюваному пиміщенні, а перевіряємо ми її надворі, якщо батарея тільки знята з машини, працювала, заряджалася, то температура електроліту відрізнятиметься від температури повітря. Викручені пробки не складайте на мастику. Використовуйте кришку батареї або іншу чисту пласку поверхню (вони потім на мастиці відбиваються "зірочками")
Далі нам потрібна скляна трубка.
Якщо немає скляної, підійде пластиковий корпус від ручки. Аби він був прозорим та дозволяв адекватно знімати показники. На пластик можна надряпати мітки на висоті 10, 12 та 15мм. від зрізу трубки. Це допоможе у визначенні рівня електроліту без використання лінійки. У мене ж скляна трубка і мені доведеться вимірювати за допомогою лінійки. (ну, або пристрій "глаз-алмаз" ще можна використати, якщо досвід є і глазомір добрий)
Вставляємо трубку в заправний отвір акумулятора до упору в сітку (вимірювання проводиться "від сітки")
Закриваємо трубку пальцем і витягаємо її з акумулятора з порцією електроліту, що у ній залишився.
Линійкою міряємо рівень електроліту від нижнього зрізу трубки до мениску рідини у трубці.
І записуємо отриманий показник у нашу заздалегідь заготовлену табличку
Рівень електроліту у акумуляторній батареї повинен бути 10-12мм. (щойно приведеної - 10-15мм - після пропитки від повинен впасти до 12мм.). Як бачимо "приводила" залляв від душі (що зайвий раз підкреслює "високу" кваліфікацію акумуляторника). З одного боку це добре - рівень електроліту обирається таким чином, щоби при граничному крені машини пластини залишалися залитими електролітом. Водночас рівень не повинен бути великим, щоби в ході роботи електроліт не потрапляв через вентиляційні отвори назовні батареї.
Якщо рівень електроліту менше 10мм необхідно ДОЛИТИ ДИСТИЛЬОВАНОЇ ВОДИ.
3. Густина електроліту.
Для вимірювання густини використовується такий прилад як ареометр.
Являє собою поплавок-денсиметр у скляній або пластиковій колбі, що обладнана грушею, для забору електроліту.
На денсиметрі нанесені поділки, які дозволяють визначити рівень щільності електроліту по глибині занурення денсиметра у електроліт.
Опускаємо ареометр у акумулятор.
Трохи припіднімаємо, щоби перестав торкатися сітки. Далі затискаємо грушу і набираємо у ареометр електроліт. Фанатизму тут не треба. Достатньо щоб денсиметр сплив. Якщо перебрати, то спливе аж у грушу і доведеться повторити заново. Але досвід тут швидко приходить.
Денсиметр спливе і мениск рідини виявиться навпроти однієї з поділок на шкалі. На колір не треба звертати уваги. Міряйте цифри. Тим більше, що бувають некольорові денсиметри.
Цифри зазвичай у диапазоні 1100-1300. Сміливо "малюємо" кому після одинички і отримуємо щільність у г/см3. Так зручніше.
Зараз на нашому ареометрі 1200 і ще дві поділки (чим вище спливає, тим щільніша рідина). Тобто 1220 кг/м3, або, 1,22 г/см3
Записуємо дані по кожному акумулятору у табличку. Одразу ж записуємо показник термометра. І завертаємо пробки, попередньо перевіривши чистоту вентиляційних отворів.
Нормальна густина електроліту складає (для України) 1,26г/см3 за температури від 20 до 30 град.
Якщо температура відрізнятиметься, то вноситься поправка (чим вища температура, тим менш щільною стає електроліт):
-40...-25град - 1,30г/см3 (за такої температури акумулятори слід зберігати у теплому приміщенні)
-25...-10град - 1,29г/см3 (за такої - теж)
-10...+05град - 1,28г/см3 (за такої - витримають, але бажано тримати в теплі)
+05...+20град - 1,27г/см3
+20...+30град - 1,26г/см3
+30...+45град - 1,25г/см3
При цьому різниця у густині між окремими акумуляторами не повинна складати більше ніж 0,01г/см3. Тобто, якщо густина десь 1,22г/см3, десь - 1,23г/см3, то це - нормально. Але як тільки хоча б один з акумуляторів матиме 1,21г/см3 або 1,24г/см3 (для нашого прикладу), це означатиме початок процесу сульфатації у окремих акумуляторах - наслідок несвоєчасного технічного обслуговування або допущеного раніше глибокого розряджання акумуляторів (просто один з акумуляторів батареї, внаслідок сульфатації, має меншу ємність і швидше розряджається).
Наша табличка не містить розбіжності більше ніж 0,01г/см3, а це означає, що все добре. Втім ступінь зарядженості батареї нижчий за 100%. Але це - вже інша тема.
Перевірка "хімічної частини" аккумуляторної батареї є досить важливою, особливо під час приймання машини, оскільки існують випадки, коли придатна до експлуатації за результатами замірів "електричної частини" батарея не витримувала ніякої критики після аналізу рівня та густини електроліту.
4. Перевірка саморозряду батареї.
Для перевірки саморозряду батареї нам знадобиться вольтметр. Я скористався звичайним тестером.
Взагалі підійде будь-який вольтметр аналогового типу (зі стрілкою), який здатен що-небудь показувати. Згодиться і цифровий, але він має затримку і може давати хибні дані під час динамічного вимірювання.
Працює все дуже просто. Фіксуємо один з контактів на "+" батареї, а другим водимо по корпусу, мастиці, біля кришок, під перемичками (не торкаючись самих перемичок).
Якщо стрілка не відхиляється - це норма. Якщо стрілка відхиляється у будь-який бік на будь-яку величину, це говорить про наявність саморозряду батареї (тобто наявний на корпусі електроліт створює власне навантаження між окремими контактами батареї, що може призвести до нерівномірного розряджання батареї, навіть знятої з машини)
Саморозряд батареї виявляється: одразу після заряджання батареї, оскільки відбувається конденсація випарів електроліту навколо заправних отворів акумуляторів; у випадку можливого перевищення рівня електроліту та, у подальшому, попадання його на корпус батареї крізь вентиляційні отвори; після неякісного технічного обслуговування або нейтралізації батареї, коли акумуляторних порушує технологію нейтралізації після заряджання батареї (просто протерти навіть чистою сухою ганчіркою залитий електролітом корпус недостатньо - електроліт просто розмащується по корпусу рівним шаром і площа саморозряду збільшується)
Якщо саморозряд виявлено, необхідно нейтралізувати поверхню не менше ніж 10% розчином соди або нашатирного спирту. До перестання реакції нейтралізації після чергової обробки. Виглядає це так само як під час змішування соди та лимонної кислоти або оцту - інтенсивне газовиділення (на кухні ми таким чином нейтралізуємо лимонну або оцтову кислоту, а на корпусі батареї - сірчану. Картинка однакова). Обробили (або змочити ганчірку і протерти, або акуратно розмастити пензликом розчин по поверхні) - шипить. Пошипіло, перестало. Протерли сухою чистою ганчіркою. Обробили ще раз - не шипить. Тоді протираємо батарею чистою ганчіркою, змоченою дистильованою водою та витираємо корпус насухо.
5. Перевірка електрорушійної сили акумуляторів.
Для перевірки електрорушійної сили акумуляторної батареї або окремих акумуляторів може підійти той самий тестер (тільки тепер до нього висувається вимога по точності до 0,1В), або навантажувальна вилка.
Навантажувальна вилка може бути на 3В - для перевірки окремих акумуляторів батареї. Це зручно для пошуку короткозамкнених або сульфатованих акумуляторів, але збільшує час на перевірку справної батареї через необхідність переміряти кожен акумулятор.
Може бути класична вилка на 20 або 30В - придатна для перевірки ЕРС усієї батареї (або, для випадку наявності вилки на 15..20В, та батарей 12СТ-85 - по півбатареї - 12+12В)
Останнім часом можна знайти прилади для перевірки акумуляторних батарей з межею вимірювання вольтметра 16В та зручним увімкненням навантаження. Бувають різні, але я не рекомендую прилади цифрового типу, оскільки деякі з них мають нижнє обмеження по напрузі (так звана напруга увімкнення), а також усі вони мають затримку показів, що не дозволяє (або обмежує) використовувати їх для перевірки саморозряду батареї.
Окрім, напевно (не вважайте за рекламу, але) навантажувальної вилки, зображеної нижче. Це - НВ-04 (є ще НВ-03, але для танкових батарей треба шукати саме НВ-04 за її здатність працювати з батареями номіналом 24В). Вилки такого типу здатні також перевіряти окремі акумулятори номіналом 2В, що робить її, напевно, найзручнішим інструментом з перевірки електричної частини акумуляторних батарей.
Під час перевірки при прийманні акумуляторних батарей краще одразу перевіряти окремі акумулятори та вносити показники у складену нами табличку.
Все дуже просто. Беремо вольтметр та замірюємо різницю потенціалів на виводах окремого акумулятора.
Якщо використовується навантажувальна вилка, перевіряємо чи під'єднане навантаження до вилки (це така гайка збоку або з торця вилки, яка під'єднує спираль навантаження до акумуляторної батареї. ЕРС - це різниця потенціалів без навантаження. Зараз це не потрібно) і притуляємо контакти вилки до вивідних клем акумулятора.
Результати вимірювань по кожному акумулятору записуємо до таблиці.
Теоретично та практично виведено, що з достатньою точністю ЕРС акумулятора визначається як Е=0,84+g, де g - густина електроліту у окремому акумуляторі в г/см3.
Межами норми вважається ЕРС окремого акумулятора 1.9...2.1В. Одразу після заряджання ЕРС може бути вище 2.1В. ЕРС окремого акумулятора нижче 1,7В свідчить про глибокий розряд акумулятора та, як правило, сульфатацію його пластин. ЕРС окремого акумулятора, що наближається до 0В свідчить про коротке замикання акумулятора.
Перевірка окремих акумуляторів також проводиться у випадках, якщо при вимірюванні ЕРС усієї батареї було виявлено відхилення від номіналу батареї кратне 2В (наприклад для 12СТ-85 - 22В, 20В... Зазвичай таке падіння вказує на кількість короткозамкнених акумуляторів в батареї. (якщо ви не проводите вимірювання щільності, при якому це повинно було виявитися, то це - один з способів діагностики к.з. акумуляторів). Залишається лише знайти конкретні з них, шляхом окремих замірів.
При звичайній перевірці стану акумуляторної батареї, як правило, вимірюється ЕРС усієї батареї в цілому або (для випадків вольтметр 15В, а батарея - 24В) по пів-батареї, як на фото нижче. Видно, що "мінус" під'єднано не до вивідної клеми (інакше вольтметр просто зашкалить), а до центральної перемички.
Для 12В батарей показник повинен бути в межах 11.4...12.6В (до 14В - норма)
Для 24В батарей - 22.8...25,2В (до 27В - норма)
Якщо нижче 10В для 12В батарей або 22В для 24В батарей (якщо ми не перевіряли щільності) - перевіряємо акумулятори окремо. Може бути короткозамкнений акумулятор, а може бути просто "висаджена" батарея.
6. Перевірка напруги акумуляторів.
Напруга акумуляторів перевіряється увімкненням у коло певного навантаження. Для окремих акумуляторів - це навантаження в 50А, для 12В батарей - 100А, для 24В батарей - 100, або 200А. (це досягається використанням нагрівального елемента опором близько 0,1Ом)
Навантаження на вилках класичного типу вмикається шляхом завертання до упору гайки-контакта на корпусі вилки (на фото їх видно збоку вилки - такі білі пластикові "крутилки").
Перевірка здійснюється за тим самим принципом, що й перевірка ЕРС. Відмінністю є лише наявність навантаження у вилці - воно гріється і вимірювання проводиться протягом 5 секундного інтервалу.
Вилка НВ-04 має можливість перевірити окремий акумулятор - для цього вона має окрему навантажувальну спираль.
Результати вимірювання вносимо у табличку.
Протягом 5 секунд напруга акумулятора (також і батареї в цілому) буде знижуватися. Швидкість її зниження буде залежати від технічного стану акумулятора, ступеня його зносу, сульфатації пластин, тощо. Наша задача зняти показник після 5 секунд навантаження (приблизна протяжність часу роботи стартера машини).
Нормою вважається падіння напруги окремого акумулятора не нижче 1,7..1,8В для повністю зарядженої батареї. Втім допускаються і менші показники,які можуть свідчити про ступінь розрядженості батареї - 1,6...1,7В для батареї зарядженої на 75% і 1,5..1,6В для батареї зарядженої на 50%.
Не допускаєтьбся також різниця напруги більша ніж 0,1В для окремих акумуляторів.
На практиці застосовується, як правило, перевірка усієї батареї (або по пів-батареї).
На фото нижче - перевірка половини батареї номіналом 24В тестером з межею вимірювання 16В.
У цьому випадку допускається падіння напруги через 5 секунд вимірювання не нижче ніж 10,5В (у нашому випадку - це 11,4В, тобто норма)
Навантажувальна вилка НВ-04, або класична вилка з межею вимірювання 30В (зараз важко знайти - в основному попадаються 15 або 20В) дозволяє виміряти напругу усієї батареї номіналом 24В. При цьому допускається незначне точкове "підпалювання" клем. Тобто те, що вона іскрить при контакті - це нормально. Головне добре притискати потім.
Нормою вважається падіння напруги протягом п'ятисекундного інтервалу вимірювання не нижче ніж до 17В. (В нашому випадку це - 22,75В, що є у межах норми)
Якщо батарея сильно сульфатована то вона дуже часто показує після заряджання добрі показники по "хімії" та по ЕРС, але одразу "падає" на вимірюванні напруги. Це означає, що така батарея не має достатньої для запуску двигуна ємності. А, враховуючи що сила струму при запуску, скажімо, БМП-2 сягає 350..400А, така батарея нездатна запустити двиун взагалі.
Я дописав виміряні дані у табличку і, якщо перерахувати їх, то вони між собою досить добре корелюють, враховуючи, що протягом перевірки я робив вимірювання різними приладами.
Висновок: акумуляторна батарея технічно справна, придатна до використання. Ступінь розрядженості у межах норми.
Вміння якісно та правильно перевірити стан акумуляторної батареї значно скорочує Ваші шанси поповнити бюджет країни за рахунок власного грошового забезпечення.
Перед початком перевірки треба взяти папірець та ручку і скласти невеличку табличку.
Записуємо марку батареї, її номер та дату виготовлення, що набиті на центральній перемичці батареї. Можна помітити з якої конкретно машини батарея.
Далі складаємо табличку: Номер акумулятора, рівень, густина (щільність), ЕРС, напруга.
Одразу проставляємо номери акумуляторів, яким будуть відповідати виміряні дані.
Нумерація акумуляторів у батареї ведеться від "+" до "-". Взагалі-то не важливо з чого починати. Важливо, що номери повинні йти за порядком з'єднання акумуляторів у батарею.
Взагалі будь-яка перевірка починається з зовнішнього огляду батареї (або того, що ви зібралися перевіряти). Звертається увага на пошкодження корпусу, наявність підтікання електроліту, тріщини корпусу та мастики, стан вивідних клем та перемичок. Слід пам'ятати, що ширина вивідної клеми менша ніж 8мм. є показником для її ремонту або заміни.
Наприклад:
А ось ця вже 7мм і її треба наплавити. Такий стан може бути внаслідок частого зняття-встановлення акумуляторної батареї, використання надмірних зусиль при затяжці клем.
На фото видно характерне вироблення вивідної клеми навколо отвору для болта. Це - наслідок використання болтів без шайб. Шестигранник болта та гайки "з'їдає" більш м'який матеріал клеми.
Недоліки, отримані в ході зовнішнього огляду також записуються до нашої таблички на вільне місце. Втім, нам дісталася нормальна на перший погляд батарея.
2. Перевірка рівня електроліту.
Перед тим, як виміряти рівень електроліту та його густину вивернемо першу пробку і вставимо у її отвір термометр.
Навіщо вимірювати температуру? Температуру ми міряємо не повітря, а електроліту у батареї. Якщо батарея близько доби була знятою з машини, то її температуцра буде приблизно дорівнювати температурі навколишнього середовища. Але якщо батарея зберігалася у опалюваному пиміщенні, а перевіряємо ми її надворі, якщо батарея тільки знята з машини, працювала, заряджалася, то температура електроліту відрізнятиметься від температури повітря. Викручені пробки не складайте на мастику. Використовуйте кришку батареї або іншу чисту пласку поверхню (вони потім на мастиці відбиваються "зірочками")
Далі нам потрібна скляна трубка.
Вставляємо трубку в заправний отвір акумулятора до упору в сітку (вимірювання проводиться "від сітки")
Якщо рівень електроліту менше 10мм необхідно ДОЛИТИ ДИСТИЛЬОВАНОЇ ВОДИ.
3. Густина електроліту.
Для вимірювання густини використовується такий прилад як ареометр.
На денсиметрі нанесені поділки, які дозволяють визначити рівень щільності електроліту по глибині занурення денсиметра у електроліт.
Опускаємо ареометр у акумулятор.
Зараз на нашому ареометрі 1200 і ще дві поділки (чим вище спливає, тим щільніша рідина). Тобто 1220 кг/м3, або, 1,22 г/см3
Записуємо дані по кожному акумулятору у табличку. Одразу ж записуємо показник термометра. І завертаємо пробки, попередньо перевіривши чистоту вентиляційних отворів.
Якщо температура відрізнятиметься, то вноситься поправка (чим вища температура, тим менш щільною стає електроліт):
-40...-25град - 1,30г/см3 (за такої температури акумулятори слід зберігати у теплому приміщенні)
-25...-10град - 1,29г/см3 (за такої - теж)
-10...+05град - 1,28г/см3 (за такої - витримають, але бажано тримати в теплі)
+05...+20град - 1,27г/см3
+20...+30град - 1,26г/см3
+30...+45град - 1,25г/см3
При цьому різниця у густині між окремими акумуляторами не повинна складати більше ніж 0,01г/см3. Тобто, якщо густина десь 1,22г/см3, десь - 1,23г/см3, то це - нормально. Але як тільки хоча б один з акумуляторів матиме 1,21г/см3 або 1,24г/см3 (для нашого прикладу), це означатиме початок процесу сульфатації у окремих акумуляторах - наслідок несвоєчасного технічного обслуговування або допущеного раніше глибокого розряджання акумуляторів (просто один з акумуляторів батареї, внаслідок сульфатації, має меншу ємність і швидше розряджається).
Наша табличка не містить розбіжності більше ніж 0,01г/см3, а це означає, що все добре. Втім ступінь зарядженості батареї нижчий за 100%. Але це - вже інша тема.
Перевірка "хімічної частини" аккумуляторної батареї є досить важливою, особливо під час приймання машини, оскільки існують випадки, коли придатна до експлуатації за результатами замірів "електричної частини" батарея не витримувала ніякої критики після аналізу рівня та густини електроліту.
4. Перевірка саморозряду батареї.
Для перевірки саморозряду батареї нам знадобиться вольтметр. Я скористався звичайним тестером.
Працює все дуже просто. Фіксуємо один з контактів на "+" батареї, а другим водимо по корпусу, мастиці, біля кришок, під перемичками (не торкаючись самих перемичок).
Саморозряд батареї виявляється: одразу після заряджання батареї, оскільки відбувається конденсація випарів електроліту навколо заправних отворів акумуляторів; у випадку можливого перевищення рівня електроліту та, у подальшому, попадання його на корпус батареї крізь вентиляційні отвори; після неякісного технічного обслуговування або нейтралізації батареї, коли акумуляторних порушує технологію нейтралізації після заряджання батареї (просто протерти навіть чистою сухою ганчіркою залитий електролітом корпус недостатньо - електроліт просто розмащується по корпусу рівним шаром і площа саморозряду збільшується)
Якщо саморозряд виявлено, необхідно нейтралізувати поверхню не менше ніж 10% розчином соди або нашатирного спирту. До перестання реакції нейтралізації після чергової обробки. Виглядає це так само як під час змішування соди та лимонної кислоти або оцту - інтенсивне газовиділення (на кухні ми таким чином нейтралізуємо лимонну або оцтову кислоту, а на корпусі батареї - сірчану. Картинка однакова). Обробили (або змочити ганчірку і протерти, або акуратно розмастити пензликом розчин по поверхні) - шипить. Пошипіло, перестало. Протерли сухою чистою ганчіркою. Обробили ще раз - не шипить. Тоді протираємо батарею чистою ганчіркою, змоченою дистильованою водою та витираємо корпус насухо.
5. Перевірка електрорушійної сили акумуляторів.
Для перевірки електрорушійної сили акумуляторної батареї або окремих акумуляторів може підійти той самий тестер (тільки тепер до нього висувається вимога по точності до 0,1В), або навантажувальна вилка.
Навантажувальна вилка може бути на 3В - для перевірки окремих акумуляторів батареї. Це зручно для пошуку короткозамкнених або сульфатованих акумуляторів, але збільшує час на перевірку справної батареї через необхідність переміряти кожен акумулятор.
Все дуже просто. Беремо вольтметр та замірюємо різницю потенціалів на виводах окремого акумулятора.
Межами норми вважається ЕРС окремого акумулятора 1.9...2.1В. Одразу після заряджання ЕРС може бути вище 2.1В. ЕРС окремого акумулятора нижче 1,7В свідчить про глибокий розряд акумулятора та, як правило, сульфатацію його пластин. ЕРС окремого акумулятора, що наближається до 0В свідчить про коротке замикання акумулятора.
Перевірка окремих акумуляторів також проводиться у випадках, якщо при вимірюванні ЕРС усієї батареї було виявлено відхилення від номіналу батареї кратне 2В (наприклад для 12СТ-85 - 22В, 20В... Зазвичай таке падіння вказує на кількість короткозамкнених акумуляторів в батареї. (якщо ви не проводите вимірювання щільності, при якому це повинно було виявитися, то це - один з способів діагностики к.з. акумуляторів). Залишається лише знайти конкретні з них, шляхом окремих замірів.
При звичайній перевірці стану акумуляторної батареї, як правило, вимірюється ЕРС усієї батареї в цілому або (для випадків вольтметр 15В, а батарея - 24В) по пів-батареї, як на фото нижче. Видно, що "мінус" під'єднано не до вивідної клеми (інакше вольтметр просто зашкалить), а до центральної перемички.
Для 24В батарей - 22.8...25,2В (до 27В - норма)
Якщо нижче 10В для 12В батарей або 22В для 24В батарей (якщо ми не перевіряли щільності) - перевіряємо акумулятори окремо. Може бути короткозамкнений акумулятор, а може бути просто "висаджена" батарея.
6. Перевірка напруги акумуляторів.
Напруга акумуляторів перевіряється увімкненням у коло певного навантаження. Для окремих акумуляторів - це навантаження в 50А, для 12В батарей - 100А, для 24В батарей - 100, або 200А. (це досягається використанням нагрівального елемента опором близько 0,1Ом)
Навантаження на вилках класичного типу вмикається шляхом завертання до упору гайки-контакта на корпусі вилки (на фото їх видно збоку вилки - такі білі пластикові "крутилки").
Перевірка здійснюється за тим самим принципом, що й перевірка ЕРС. Відмінністю є лише наявність навантаження у вилці - воно гріється і вимірювання проводиться протягом 5 секундного інтервалу.
Нормою вважається падіння напруги окремого акумулятора не нижче 1,7..1,8В для повністю зарядженої батареї. Втім допускаються і менші показники,які можуть свідчити про ступінь розрядженості батареї - 1,6...1,7В для батареї зарядженої на 75% і 1,5..1,6В для батареї зарядженої на 50%.
Не допускаєтьбся також різниця напруги більша ніж 0,1В для окремих акумуляторів.
На практиці застосовується, як правило, перевірка усієї батареї (або по пів-батареї).
На фото нижче - перевірка половини батареї номіналом 24В тестером з межею вимірювання 16В.
Навантажувальна вилка НВ-04, або класична вилка з межею вимірювання 30В (зараз важко знайти - в основному попадаються 15 або 20В) дозволяє виміряти напругу усієї батареї номіналом 24В. При цьому допускається незначне точкове "підпалювання" клем. Тобто те, що вона іскрить при контакті - це нормально. Головне добре притискати потім.
Якщо батарея сильно сульфатована то вона дуже часто показує після заряджання добрі показники по "хімії" та по ЕРС, але одразу "падає" на вимірюванні напруги. Це означає, що така батарея не має достатньої для запуску двигуна ємності. А, враховуючи що сила струму при запуску, скажімо, БМП-2 сягає 350..400А, така батарея нездатна запустити двиун взагалі.
Я дописав виміряні дані у табличку і, якщо перерахувати їх, то вони між собою досить добре корелюють, враховуючи, що протягом перевірки я робив вимірювання різними приладами.
Вміння якісно та правильно перевірити стан акумуляторної батареї значно скорочує Ваші шанси поповнити бюджет країни за рахунок власного грошового забезпечення.
Немає коментарів:
Дописати коментар