Особливості списання пально-мастильних матеріалів. Підзарядка акумуляторних батарей від основного двигуна.

Знаходження підрозділу у відриві від основних сил протягом тривалого часу, коли експлуатація машини пов'язана з тривалою роботою акумуляторних батарей без запуску основного двигуна (наприклад для підтримання зв'язку між машинами під час розташування на місці) накладає особливі вимоги щодо контролю стану та підзарядки акумуляторних батарей.
У даному випадку повинні бути організовані та доведені командирові підрозділу заходи технічного забезпечення, що визначають порядок підзарядки та зарядки акумуляторних батарей у випадках приведення їх у критичні ступені розрядженості (50% влітку та 25% взимку). Втім можуть мати місце випадки, коли такі заходи не організовані, або не доведені, або командир підрозділу не має практичної можливості скористатися організованими місцями для обслуговування та підзарядки акумуляторних батарей, оскільки це напряму впливає на бойову готовність підрозділу.
Відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби командир підрозділу відповідає за бойову готовність свого підрозділу. Тому питання зарядженості акумуляторних батарей носить особливу важливість.
У випадках відриву від основних сил, за відсутності можливості скористатися рухомими або стаціонарними засобами підзарядки акумуляторних батарей командирами підрозділів приймається рішення про підзарядку акумуляторних батарей шляхом пуску основного двигуна. Таке рішення, безумовно, є вимушеним, але підтримка бойової готовності озброєння та військової техніки підрозділу є приоритетним завданням.
Підводний камінь такого рішення криється у проблемі законності списання пально-мастильних матеріалів на роботу силової установки у даному режимі. (Слід відмітити, що аналогічна проблема може виникати у випадку тривалої роботи двигуна з метою забезпечення роботи системи керування вогнем).
Діло у тому, що примітки до наказу №01 визначають, що погодинною нормою при роботі на місці для списання пально-мастильних матеріалів слід керуватися "У випадку проведення занять з бойової підготовки, пов'язаних з тривалою роботою на місці". Тобто, формально, ми не маємо право навіть, будучи у обороні, працювати стабілізатором озброєння. (Наказ №01 не містить у своїй назві фрази "У мирний час", як, наприклад наказ №899 про організацію експлуатації, а це означає, що норма, визначена у ньому, працює завжди.)
Отже, якщо, у відповідності до наказу №01, повинні мати місце ЛИШЕ заняття з бойової підготовки, значить (у командира підрозділу немає іншого виходу) треба формально організувати заняття з бойової підготовки. Організувати якісь тренування дій при озброєнні (А що? Я, як командир підрозділу, організував тренування з метою підтримання, а то й підвищення бойової готовності свого підрозділу. Моє рішення погоджене з командуванням, документи підписані), бойові злагодження екіпажу, відпрацювання нормативів з бойової та технічної підготовки, оформити план-конспекти, узгодити питання з командуванням батальйону. І, таким чином, "В ході проведення занять з бойової підготовки, пов'язаних з тривалою роботою на місці" здійснити підзаряджання акумуляторних батарей.
І НІ В ЯКОМУ РАЗІ не пояснюйте у дорожньому листі мету списання пально-мастильних матеріалів фразами на кшталт: "Підзарядка акумуляторних батарей", "Робота стабілізатора озброєння", "Прогрів двигуна". Як зазначає практика, ці додаткові фрази, що не корелюють з вимогами та поясненнями до наказів №01 та 513 у подальшому грають проти Вас.

Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 3. Інші документи.

Окрім формуляру зразка на машині присутня також інша індивідуальна документація, якій, іноді, приділяють недостатньо уваги. Втім вона є не менш важливою.

Це питання розглядалося у загальному контексті тут:
Приймання зразка БТОТ

А також більш детально висвітлювалося у таких публікаціях:
Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 1. Відомість індивідуальної документації.
та
Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 2. Формуляр машини.

В завершення питання перевірки індивідуальної документації зразка розглянемо деякі інші документи, присутні у комплекті машини.
Як вже зазначалося, перелік документів визначає Відомість індивідуальної документації. Усе що не входитиме до переліку, визначеного у наявній відомості, вимагати немає сенсу, оскільки завод комплектує машину документами саме згідно Відомості.

Втім деякі документи все ж таки повинні бути в наявності. Будь-яка машина укомплектована ними завжди. Тут буде розглянуто комплект документів для БМП-2. Втім для інших машин він дуже схожий.

В першу чергу це:
Паспорт (формуляр) двигуна.

Паспорт двигуна містить дані про експлуатацію двигуна, його консервацію. Для багатопаливних дизелів у паспорті двигуна ведеться облік роботи двигуна на дублюючих  та резервних марках пального. Але в першу чергу паспорт має номер. Це - номер двигуна. Цей номер повинен в першу чергу співпадати з номером двигуна, встановленого на машину. Той же, у свою чергу, повинен співпасти з номером, зазначеним у розділі "Комплектність зразка" формуляру машини. Саме у такому порядку. Спочатку повинні співпасти номери двигуна та його паспорта, а вже потім номер двигуна звіряється з номером формуляру. Цим визначається чи було здійснено законну заміну двигуна машини, оскільки новий двигун завжди постачається з паспортом, який докладається до комплекту індивідуальної документації взамін вилученого. Звірка номерів паспорту та розділу "Комплектність зразка" не має сенсу, оскільки не виключає наявності двигуна з іншим номером. Те ж відноситься і до інших складових машини, які мають паспорти (формуляри) з вказаними у них номерами.

Формуляр кулемета (кулеметів)

Формуляр кулемета може зберігатися разом з кулеметом на складі РАО частини. Втім, він так само має номер, а також містить інформацію про рух, закріплення кулемета, гарантійні зобов'язання. У формулярі кулемета також вказано комплект ЗІП кулемета. Якщо кулеметів кілька однакових (як наприклад БМП-3, БМД, БТР-Д), то паспортів також має бути кожен на свій кулемет.

Паспорти прицілів (характерно длі БМП-2. Для танків не зустрічаються)
Приціл командира машини - 1ПЗ-3

 Та приціл навідника БПК-2-42

Як бачимо, на лицевій сторінці формуляру БПК-2 не вказано номер прицілу. У таких випадках його можна знайти у розділі "Свідоцтво про приймання".

 Також вказується комплект поставки. (До слова, у Відомості індивідуального комплекту ЗІП не зазначено перелік комплекту прицілу БПК-2. Він є тут)

Паспорти (формуляри) засобів зв'язку.
Радіостанції (для такого типу формуляру номер також слід шукати у розділі "Свідоцтво про приймання")

Слід пам'ятати, що, якщо станція саме Р-173 та має у комплекті ще й приймач Р-173П, то існує також формуляр приймача Р-173П. Для станцій Р-173М формуляр (як і сама радіостанція) лише один.
У формулярах комплекту "Либідь" є розділ про встановлення на машину комплекту. Він повинен бути заповнений підприємством (бригадою), що здійснила монтаж комплекту на машину.
Танковий переговорний пристрій (ТПУ). Для радіостанцій Р-173 характерно мати у комплекті ТПУ Р-174. Для станцій Р-123 характерно Р-124. Втім, це не догма.

До індивідуальної документації обов'язково входить Відомість індивідуального комплекту ЗІП машини. Для кожної машини ОКРЕМА.

Для БМП-2 вона прив'язана до заводського номера машини. Для інших машин така прив'язка нехарактерна. Втім - три машини - три відомості.
У цьому переліку немає також формуляру ПРХР (Комплект ГО-27). У випадку наявності на машині ПРХР (Для БТР-80 - ІМД-21) він обов'язково входить у комплект. Також для машин, оснащених навігаційною апаратурою "Базальт" повинні бути паспорт і інструкція з користування "Базальтом".

Також у комплект машини входять різні пам'ятки та інструкції, точний перелік яких визначається у Відомості індивідуальної документації зразка.

У випадку втрати паспорту (формуляру) він повинен бути відновлений встановленим порядком. Цей порядок передбачає проведення службового розслідування за фактом втрати документу, виготовлення дублікату паспорта (формуляра) та його затвердження у довольчому органі. Тому не допускається затвердження дублікатів індивідуальної документації машини у військових частинах-експлуатантах БТОТ. Оскільки ніхто не може точно знати і пам'ятати номери розформованих оперативних командувань, слід просто звірити чи не співпадає номер військової частини, яка затвердила дублікат з одним з номерів військових частин, зазначених у розділі формуляру машини "Введення в стрій та закріплення екіпажу". Такі дублікати є недійсними. Це пов'язане з намаганням посадових осіб військових частин швидко і безболісно вирішити питання некомплекту ЗІП, втрати документів та заміни складових машини "по місцю" в ході передачі машини у іншу військову частину. Оскільки у інтересах частини "зплавити" проблемну машину в інший підрозділ, зазвичай посадові особи військової частини-здавальника йдуть на службове порушення, допускаючи затвердження таких документів з метою "швидко закрити питання". У будь якому випадку завжди слід вказати у акті технічного стану (графа "Комплектність"), що "Наявний дублікат формуляру _______ №_______, затверджений командиром в/ч _________ на _____аркушах" та формально зафіксувати цей випадок, не надаючи йому суб'єктивної особистої оцінки. У випадку виникнення питань до приймальника, цей запис свідчитиме про факт прийняття машини саме з таким комплектом документів.

Отже будьте пильними, бережіть документи та вчасно заповнюйте необхідні папірці. Деяким з них ціна визначена у грошовому еквіваленті.

Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 2. Формуляр машини.

Формуляр машини - найбільш важливий і найбільш інформативний документ у складі індивідуальної документації. Він фіксує перебіг усієї стадії життєвого циклу зразка, що йменується експлуатацією.

Ось тут ми починали говорити про порядок приймання машини і визначили основні кроки алгоритму приймання.
https://ebtot.blogspot.com/2019/04/blog-post_29.html

Ось тут - розглянули поняття "Відомість індивідуальної документації"
https://ebtot.blogspot.com/2019/05/1.html

І розпочинається перелік індивідуальної документації з формуляру машини.

Перша сторінка формуляру містить прив'язку до конкретної машини з конкретним номером.
Формуляри бувають різного типу друку. Є формуляри заводу-виробника (перед нами як раз такий). А є - формуляри, що видаються ремонтними підприємствами. Перші відрізняються тим, що найменування складових у них друковані. А у других - пишуться від руки.
Формуляр неможливо нічим замінити і достатньо важко і достатньо недешево відновити. Відновленню втраченого формуляру завжди передуватиме не дуже приємне службове розслідування, довга процедура складання дублікату формуляра і ще більш довга і неприємна - процедура затвердження цього дублікату у довольчому органі.
Формуляр, зазвичай, містить наступні розділи:
1. Загальні вказівки
2. Загальні відомості про машину
3. Комплект поставки машини
4. Свідоцтво про приймання
5. Свідоцтво про консервацію
6. Гарантійні зобов'язання
7. Відомості про рекламації
8. Відомості про зберігання
9. Введення машини у стрій та призначення екіпажу.
10. Зведений облік роботи машини, двигуна, радіостанції, ТПУ, системи керування вогнем.
11. Облік стрільб з озброєння
12. Облік несправностей при експлуатації
13. Особливі зауваження з експлуатації та аварійних випадків
14. Облік технічного обслуговування машини, її озброєння та засобів зв'язку
15. Облік обслуговування акумуляторних батарей
16. Облік обслуговування балонів ППО та вогнегасників
17. Відомості про зміни у конструкції машини та її складових частин під час експлуатації та ремонту
18. Відомості про заміну складових вузлів та агрегатів машини під час її експлуатацї
19. Відомості про ремонт машини, її агрегатів та озброєння
20. Відомості про встановлення категорії комплектуючих агрегатів машини
21. Відомості про результати перевірки інспектуючими та перевіряючими особами.
22. Особливі відмітки.

Перший розділ не містить нічого особливого. Але, якщо маємо діло з формуляром перший раз, слід ознайомитися з правилами ведення формуляру та враховувати їх вимоги в ході перевірки та подальшого ведення.

Слід звернути увагу на те, що формуляр повинен вестися вчасно, тільки чорнилами, не мати виправлень. У разі наявності виправлень, вони усі повинні бути завірені заступником командира частини з озброєння та завірені печаткою військової частини.
Ніхто, зазвичай, не читає даний розділ, тому що "то все фігня і так все ясно". Але там прописані формальні деталі, на які треба зважати при веденні документу.

Розділ 2 містить загальні відомості про машину - це її марка і заводський номер. Для БМП такого розділу може і не існувати. Номер машини, у такому разі зазначається у розділі "Комплект поставки".

У розділі "Комплект поставки" зазначаються номери основних вузлів та агрегатів, що встановлені на машину. Ці номери повинні співпасти з наявними на машині. У інакшому випадку це свідчить про несанкціоновану заміну комплектуючих зразка та обов'язково відображується у акті технічного стану, незважаючи на реальні причини такого неспівпадіння.
Цей перший стовбчик (№3) заповнюється від руки на заводі-виробнику і не потребує додаткових затверджень. Втім, якщо відбувається законна заміна комплектуючих машини (наприклад, акумуляторних батарей), то у рядку навпроти заміненої комплектуючої, у новому стовбці (№4,5,6 або 7) зазначається новий номер, який обов'язково повинен бути затверджений печаткою військової частини, яка здійснила заміну.

 

Так, на фото вище вже має місце недолік ведення формуляру, оскільки остання заміна акумуляторних батарей не затверджена печаткою військової частини.

Свідоцтво про приймання підтверджує приймання машини з заводу представництвом замовника (те що називається "воєнпреди"). 

Особливого звідси нічого почерпнути не можна, окрім, хіба що, того, що на цій сторінці на більшості формулярів (конкретно цей у більшість не попав) зазначена дата приймання машини замовником. Тобто, формально, дата початку експлуатації зразка. 

У цьому ж розділі можна знайти інформацію, яка може допомогти при складані контрольно-вивірочної мішені.

Завод-виробник дає на машину гарантійні зобов'язання, які також зазначено у формулярі зразка.

Зазвичай виробник дає 5000км або 500м/г, а заводи капітального ремонту - 3000км, 300м/г.

Якщо машина вийде з ладу у цей період, буде складено акт рекламації, а також несправність повинна бути обов'язково описана у розділі "Відомості про рекламації". 

Він не обов'язково буде заповнений, але якщо буде, то просто треба мати на увазі, що саме ця машина не витримала гарантійного терміну і може бути непередбачуваною з позиції потоку відмов.

Якщо машина знаходиЛАСЯ на зберіганні, то у розділі "Відомості про зберігання" вказуються дані про те, яким наказом машину було поставлено на який вид зберігання та яким наказом зі зберігання було знято.

Ці відомості затверджуються підписом відповідальної особи (КР, ЗКОР). Якщо машина ще знаходиТЬСЯ на зберігання, значить усі записи повинні бути, окрім вказання номера наказу про зняття зі зберігання.

Коли машина прибуває у військову частину, вона, відповідно до наказу про введення у стрій та призначення екіпажу, отримує номер за стройовим розрахунком, а також призначений цим або окремим наказом екіпаж. Про це свідчить розділ "Введення машини в стрій та призначення екіпажу".

У розділі зазначається номер наказу про введення машини у стрій та її стройовий номер (три цифри, які повинні бути набиті білою фарбою на борту). Також вказуються посади, військові звання та прізвища членів екіпажу, номери наказів про їх призначення (та відрахування) та повинні бути підписи цих же посадових осіб у прийнятті машини. (це - не приймання машини згідно акту. Це - просто підпис про те, що екіпаж ознайомлений з тим, що він має відношення до машини. Приймання машини - тільки акт технічного стану з підписами "Здав"/"Прийняв").

Як правило номери наказів про відрахування попередніх членів екіпажу та призначення наступних збігаються. Слід перевірити відповідність призначених на даний момент членів екіпажу машини та відомості про них у даному розділі, звірити посади, номери наказів про призначення. Номер наказу про відрахування для поточного екіпажу (звісно ж) не буде проставлений.

Облік роботи машини ведеться у розділі "Зведений облік роботи двигуна, радіостанції, ТПУ..."

Даний розділ ведеться щомісячно і повинен бути заповнений станом на минулий місяць. Дані, зазначені у цьому розділі повинні збігатися з показниками спідометра, лічильника мотогодин, а також даними, що містяться у останніх дорожніх листах, виписаних на дану машину, а також у Книзі обліку роботи машин, витрати пального і масел. Навіть у випадку, якщо машина нікуди не виїжджала цього місяця, даний розділ заповнюється і у нього переписуються попередні дані, а у графі "Всього за місяць" ставиться прочерк.

Наприкінці року розділ затверджується підписом заступника командира частини з озброєння та печаткою військової частини.

Для різних машин цей розділ може також окремо розділяти облік напрацювання двигуна, радіостанції, системи керування вогнем. Тоді ці розділи ведуться і "закриваються" окремо.

Так само ведеться настріл озброєння у розділі "Облік стрільб з озброєння".

Для гармат танків кількість відстріляних пострілів приводиться до ОФС або БКС, враховуючи також відстріляні на заводі.

У цей же розділ вносяться дані про затримки під час стрільби, які мали місце.

Щорічно розділ закривається підписом заступника командира частини з озброєння та гербовою печаткою військової частини. Якщо у якийсь з років не проводилося стрільб, то рік закривається фразою типу "У 2019 році стрільб з гармати не проводилося" (або "стрільб з кулеметів", або "пусків з системи 902") і також завіряється підписом та печаткою.

Несправності основних вузлів та агрегатів, як правило, вносяться у розділ "Облік несправностей"

Зазвичай сюди вносяться лише ті несправності, які були обліковані у Журналі обліку несправностей начальника бронетанкової служби та усувалися силами ремонтного підрозділу. 

Якщо мала місце позапланова заміна двигуна, або коробки передач, то, окрім запису у розділі "Комплектність машини" повинен бути запис про передчасний вихід з ладу цього агрегату і у даному розділі. Для вузлів, що відпрацювали термін експлуатації до середнього ремонту та мали заміну на середньому ремонті цей розділ може не вестися.

Технічні обслуговування №1, 2, регламентне ТО, а також переходи на зимовий (літній) режим експлуатації ведуться у розділі "Облік технічного обслуговування машини, її озброєння та засобів зв'язку"

Для номерних видів технічного обслуговування вказується інтервал від попереднього технічного обслуговування.

В цьому розділі мінімум два рази на рік повинен з'являтися запис про переведення машини на сезонний режим експлуатації (не стосується тільки машин тривалого зберігання). 

Облік обслуговування акумуляторних батарей ведеться окремо.

Слід пам'ятати, що повне заряджання акумуляторних батарей проводиться щомісяця (або ж не рідше ніж раз на 3 місяця), а контрольно-тренувальний цикл - один раз на рік. (зазвичай при переході на зимовий режим експлуатації)

Також при переведенні на сезонні режими експлуатації здійснюється контрольне зважування балонів ППО та вогнегасників, про що робиться запис у відповідному розділі формуляра.

Якщо були наявні зміни у конструкції машини (наприклад, заміна або модернізація машини, встановлення комплекту "Либідь", або навігаційної апаратури, що не було передбачено заводом-виробником), то обсяг доробок вказується у розділі про зміни у конструкції машини під час експлуатації.

Якщо в ході експлуатації була здійснена заміна складових частин машини (заміна двигуна, коробки передач, радіостанції, прицілу, тощо), то відомості про заміну складових вузлів, агрегатів машини під час експлуатації вказуються у відповідному розділі формуляра.

Заміна двигуна або коробки передач - це середній ремонт машини, який проводиься з метою певного часткового відновлення моторесурсу зразка. Цей ремонт, а також відомості про агрегати, які замінюються зазначається у розділі "Ремонт машини, її агрегатів та озброєння".

Відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України посадові особи повинні періодично здійснювати перевірки зразків ОВТ. Відомості про ці перевірки, зазвичай, відображуються у актах перевірки, журналі обліку недоліків у стані зразка. Але також ці дані повинні відображатися і у формулярі машини (якщо перевірку здійснює посадова особа від командира батальйону та вище)

У розділі "особливі відмітки" вносяться дані про особливості укомплектування машини, списання та видачу акумуляторних батарей, брезентів та шоломофонів, зміни налаштувань системи керування вогнем, або марок масел, відомості про вклейки у формуляр, тощо. Наприклад, якщо закінчується розділ обліку напрацювання машини (а для машин від 10 років і старше - це нормальна ситуація), то робиться вклейка між останніми сторінками розділу...

...яка нумерується цифрою попередньої сторінки та літерою алфавіту (наприклад 50а), та у розділі "особливі відмітки" робиться запис про те, що "Між сторінками 50 та 51 зроблено вклейку з 3 (трьох) аркушів №50а, 50б, 50в", який затверджується підписом начальника бронетанкової служби.

Відомості про списання та видачу акумуляторних батарей, брезентів та шоломофонів повинні вноситися посадовими особами довольчого органу.

Також у розділі "особливі відмітки" може вестися облік переосвідоцтва балонів високого тиску, ППО та вогнегасників, встановлених на машині. Переосвідоцтво балонів відбувається один раз на п'ять років. Якщо розділ незаповнений, це є підставою більш ретельної перевірки клейм балонів високого тиску, ППО та вогнегасників на предмет проходження переосвідоцтва.

Формуляр машини, відповідно до керівних документів, повинен зберігатися на машині. Втім, з метою недопущення його втрати, він може зберігатися у командира роти, заступника командира роти з озброєння або у начальника бронетанкової служби. 

І слід не забувати, що, відповідно до наказу №88, несвоєчасне ведення формуляру машини є підставою для зниження оцінки зразка та створення суб'єктивної думки про організацію експлуатації ОВТ у підрозділі. А документацію перевіряють у першу чергу.

Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 1. Відомість індивідуальної документації.

Без індивідуальної документації машини формально не існує. Деякі посадові особи не приділяють перевірці та веденню індивідуальної документації значної уваги, втім її перевірка та подальше ведення є важливим елементом експлуатації машини. Чи потрібно нагадувати, що документація є невід'ємною складовою системи експлуатації.

Ось тут було розглянуто загальні питання по прийманню зразка БТОТ. https://ebtot.blogspot.com/2019/04/blog-post_29.html
Зараз більш детально зупинимося на окремих елементах і розпочнемо, згідно з нашим алгоритмом, з документації.

Будь яка перевірка індивідуальної документації машини розпочинається з Відомості індивідуальної документації.
Виглядатиме це якось так:

У деяких машинах відомість індивідуальної документації може входити у Відомість індивідуального комплекту ЗІП окремим розділом.
Тут перелічено усю документацію, яка придається до машини заводом-виробником. (або ремонтним підприємством). Якщо відкрити Відомість, побачимо таку картину:

І так далі...
Як бачимо, перелік містить:
Позначення (номенклатуру) документа (якщо вона існує. Наприклад сама відомість має позначення 447А.ЭД1-1). Це дозволяє нам звірити чи дійсно представлений нам документ є того самого змісту, що передбачено Відомістю.
Повне найменування документа.
Кількість на машині (зазвичай документація штучна, тому частіше буде 1)
Де розміщується (Як правило розміщується у сумці для документів, про що ми і можемо прочитати)
Відповідно до нашої відомості (а танкісти можуть скористатися цим переліком при прийманні об.447А) входять:
Документація загальна:
- Відомість індивідуального комплекту ЗІП - 447А.ЗИ1
- Формуляр машини об.447А
- Інструкція з користування спецінструментом та приладдям, що придаються у індивідуальний та груповий комплекти ЗІП - 4.И2
- Пам'ятка по подоланню броду - 3шт., які видаються на руки екіпажеві (частіше за все у тій самій сумці і валяються, бо нікому не треба)
Документація на складові частини виробу:
- Паспорт двигуна 457 (паспорт двигуна 5ТДФ)
- Ілюстрований перелік возимого інструменту та запчастин двигуна - КВК-102 (це - ще одна комплектувальна відомість. Для танків ЗІП двигуна описаний у окремому переліку і не включений у загальну Відомість ЗІП. Там просто посилання на КВК-102)
- Формуляр ГО-27 - ТГ1.570.000Ф
- Паспорт радіостанції
- Технічний опис та інструкція з експлуатації АКБ "Батарея акумуляторна свинцева стартерна 12СТ-85Р" - ФГ3.553.022.ТО
- Пам'ятка механіку-водію - 447А.ДЭП3
- Пам'ятка оператору - 447А.ДЭП1
- Пам'ятка з технічного обслуговування - 447А.ДЭП2-1
- Формуляр ПКТ
- Пам'ятка екіпажу з будови та експлуатації 2А46М
- Пам'ятка з технічного обслуговування. Додаток. - 447А.ДЭП2-1/1


У даний перелік для БМП також включаються:
- Паспорт (або формуляр гармати 2А42)
- Паспорт на 9П135М
- Інструкції з експлуатації ГО-27, радіостанції, ТПУ.
Це для однієї машини.
Недоцільно вимагати від особи, яка представляє документацію (або передає машину) чогось такого, чого немає у даному переліку (не у тому, що я навів, а у тому, що реально у Відомості написано). Поверх цього повинна бути (та й то не обов'язково. У випадку чого можна зробити і самому) контрольно-вивірочна мішень, журнал обліку недоліків у технічному стані зразка та план-завдання-екіпажу. Усі ці три додаткових документи (так-так, мішень - це теж документ) можуть бути виготовлені окремо самим приймальником. Тому на них можна не загострювати увагу.

Експлуатація електричної мережі зразка БТОТ

Електромережа зразка БТОТ для багатьох експлуатантів є чимось надприроднім і недосяжним, хоча, по суті вона є досить простою і, маючи мінімальні знання з будови та уміння читати електричні схеми, можна усувати досить велику кількість неполадок, що зустрічаються.

Слід пам'ятати, що електрообладнання машини виконане по так званій однопровідній схемі, коли усі дроти, які протягнуті в машині (окрім аварійного освітлення та пускозарядної апаратури) - це "плюс". Тому, якщо дріт десь торкається корпусу відбувається коротке замикання. У кращому випадку щось не працює. У гіршому - горить.

В ході експлуатації техніки, з метою збереження працездатності електромережі необхідно дотримуватися таких правил:

- При під'єднанні акумуляторних батарей використовуйте ізольований інструмент, а також дотримуйтеся порядку під'єднання: спочатку "плюс", потім - "мінус". Від'єднувати у зворотньому порядку. Не забувайте про кришки і захисні накладки на клеми АБ. ПЕРЕВІРЯЙТЕ ПОЛЯРНІСТЬ. (Наприклад у БТР-80, якщо переплутати полярність, завжди горить плавка вставка на блоку захисту поруч з відсіком батарей. Треба пам'ятати: від БЗА завжди "плюс", від вимикача "маси" - завжди "мінус". Решта акумуляторних відсіків, як правило мають "захист від дурня" і там фізично неможливо переплутати дроти під'єднання. (наприклад в БМП вони просто не дотягуються якось по-іншому)

- Завжди перевіряйте вимикання акумуляторних батарей і витік струму (наприклад, невимкнений плафон аварійного освітлення - він працює навіть коли вимикач АБ вимкнений) перед тим як залишити машину.

- Джгути дротів та окремі дроти захищати від механічних пошкоджень а також від попадання на них масла, палива та інших агресивних рідин.

- При необхідності виконання пайки елементів електрообладнання, здійснювати її з застосуванням безкислотного флюса (якщо брати каніфоль, то треба шукати чимсвітлішу)

- Металічна обплітка дротів у усіх з'єднувальних роз'ємів (типу ШР - їх найбільше), а також у окремих виводів обов'язково повинна бути з'єднана з корпусом машини (так званий "мінус", або "маса"). Обов'язково виключити торкання обплітки дроту з жилою дроту.

ШР виглядає ось так:

Або так:

(Добре видно екрануючу обплітку та її з'єднання на корпус ШР.)
- Під час технічного обслуговування не допускати сильного натяжіння дротів.
- При закручуванні та відкручуванні роз'ємів типу ШР не допускати перекручування екрануючої обплітки. Не допускати тертя дротів об деталі та агрегати машини.
- Якщо дроти закінчуються накінечниками "під гвинт" (у вигляді кілечка або шайби), вона повинна бути обладнана манжетами, які виключать сповзання екрануючої обплітки.
- Не допускається заміна екранованих дротів неекранованими. (насправді, якщо вже дуже треба, то можна і кинути жилу, але пам'ятайте, що частина обладнання машини завадозалежне)

Це - те що стосовно як це експлуатувати. Від себе можна додати, що, виконуючи будь-який ремонт шляхом проведення нової жили дроту (а ніхто не шукає де конкретно який дріт десь там коротнув - просто виявляється факт КЗ, дріт вирізається і залишається у джгуті, а паралельно йому тягнеться новий. Від ШР до ШР між якими виявлено КЗ)

Способи виявлення несправностей електричних мереж

При припиненні живлення споживача струму, в першу чергу перевіряється запобіжник (автомат захисту), який є у ланцюгу споживача, після чого оглядаються окремі ділянки ланцюга живлення.

Автомат захисту типу АЗР виглядає так:

Добре видно місце ненадійного з'єднання - при роботі там іскрить, контакт нагрівається і виникає термічне пошкодження ізоляційного кембрика. (він копчений)
Якщо виявлено перегорівший запобіжник, або "вибитий" автомат захисту (АЗР або АЗС), то їх необхідно замінити (АЗР або АЗС просто увімкнути знову). Якщо ж запобіжник повторно горить, а автомат захисту "вибиває" - це вказує на коротке замикання у мережі, на яку "підв'язано" цей запобіжник.
Якщо несправність не вдається виявити зовнішнім оглядом (Обрив дроту, незадовільний контакт, горілі сліди, характерний запах ізоляції, неозброєним оком видно торкання жилою дроту корпусу, тощо), то для пошуку несправності рекомендується використовувати пробник (контрольну лампу, або, як її називають, "контрольку").
Щось типу такого:

Пробник входить у комплект ЗІП машини, а якщо його немає, легко виготовлюється з двох дротів, патрона лампи 24В і самої лампи.

Якщо є можливість, то один з контактів можна виконати у вигляді зажиму. Це дуже зручно.
Що з цим робити.
Якщо контрольна лампа була знайдена у ЗІП машини і невідомо чи вона працює, то її під'єднують до акумуляторної батареї машини напряму і визначають справність самого пробника.
Якщо пробник несправний, при прямому під'єднанні він не горітиме.
Це - справний

А це - ні.

Оскільки усі перевірки після цього відбуваються при увімкненому вимикачі батарей ("маса"), перевіряємо роботу вимикача батарей. Для цього достатно просто увімкнути вимикач батарей, а потім увімкнути будь-що. Хоча за допомогою контрольної лампи також можна перевірити (заодно попрактикуватися працювати з нею)
Під'єднуємо пробник до плюса батареї (напряму), а другий контакт замикаємо на корпус машини (можна там же, у акумуляторній ніші). Якщо вимикач батарей справний, він з'єднає корпус машини з мінусом батареї і лампа засвітиться

Якщо ж вимикач батарей несправний, нічого не відбудеться.

Далі існує два варіанта під'єднання контрольної лампи:
1. Замість АЗР - для пошуку короткого замикання у ланцюгу споживача.
2. Між ділянками ланцюга споживача і корпусом машини - для пошуку обриву у ланцюгові живлення споживача.

Як було написано раніше, якщо АЗР постійно вибиває (а, скажімо, плавкий запобіжник щоразу горить), значить має місце коротке замикання.
Так виглядає працездатний ланцюг живлення споживача.

Він містить три точки увімкнення: вимикач батарей, автомат захисту і безпосередньо вимикач ланцюга. Для деяких схем характерно, що автомат захисту і є вимикачем ланцюга живлення.
Під'єднуємо контрольну лампу паралельно до автомата захисту (тобто просто один провід пробника на один контакт АЗР, а другий провід - на другий) і починаємо "бавитися" комбінаціями.

Якщо лампа горить однаково як при увімкненому вимикачі, так і при вимкненому, значить коротке замикання десь між АЗР і вимикачем.

Якщо між ними є роз'єми, то, йдучи від самого вимикача роз'єднуємо їх по черзі і дивимося на якому лампа погасне. Коли це відбудеться, значить коротке замикання на ділянці від щойно розімкнутого роз'єму в напрямку вимикача. Якщо ні на якому, значить КЗ між автоматом і наступним за ним (в напрямку вимикача) роз'ємом.

Якщо при вимиканні вимикача лампа згасає, необхідно роз'єднати дріт від вимикача у напрямку споживача і спробувати ще раз спрацювати вимикачем.

При розірваному ланцюгові (ми це щойно зробили) лампа не повинна спрацьовувати взагалі. Якщо вона продовжує працювати від вимикача, це вказує на наявність короткого замикання всередині самого вимикача (потрібно замінити вимикач).

Якщо ж вимикач справний (та увімкнений) або взагалі відсутній (у ролі вимикача виступає сам автомат захисту) і лампа постійно горить, це означає, що потрібно шукати замикання на корпус на шляху від автомата до споживача.
Відповідно до схеми електрообладнання визначається наявність роз'ємів у ланцюгу і локалізується їх місцезнаходження.
Після цього, шляхом послідовного відключення роз'ємів від споживача до автомата захисту добиваємося згасання контрольної лампи.

Розпочнемо від роз'єму на самому споживачі. Якщо ми відкрутимо роз'єм на споживачеві і лампа згасне, це означатиме наявність замикання у самому споживачеві (його необхідно буде відремонтувати або замінити).

Якщо лампа не згасла, від'єднуємо наступну ділянку ланцюга.

Коли ж лампа згасне, це означатиме, що коротке замикання знаходиться на попередньо від'єднаній ділянці ланцюга. (ця ділянка просто вирізається або випаюється з роз'єму, залишаючи сам закорочений дріт в джгуті, а замість вирізаного протягується вздовж джгута новий дріт, який просто примотується до джгута ізолентою і маркується відповідно до номерів схеми)
Наприклад так - провід №112

Якщо при увімкнених вимикачі батарей, автоматі захисту (наявному та справному запобіжникові) та вимикачі споживач не працює (запобіжник не горить, автомат не вибиває), це свідчить про обрив в ланцюгові живлення споживача.

Для початку необхідно, використовуючи схему електрообладнання машини, відслідкувати весь ланцюг живлення споживача від акумуляторних батарей до самого споживача ї його під'єднання до корпусу машини. Або ж від відповідної йому релейної коробки. (це - більш складний випадок, оскільки в релейній коробці сам чорт ногу зломить, а їх окремі схеми ще треба пошукати - зазвичай такі пристрої просто вводять до схеми як окремий блок без деталей). Треба чітко розуміти напрямок проходження струму від джерела живлення до споживача. Після цього основні елементи ланцюга - контактори, автомати захисту, вимикачі, роз'єми локалізуються наживо. Їх треба усі знайти на машині, визначити конкретні точки "входу-виходу", щоб розуміти де що шукати. Джгути дротів можна не вишукувати - саме визначиться в ході пошуку обриву. Хіба що на них є маркування і це може допомогти зрозуміти чи це той саме потрібний нам роз'єм ми зараз бачимо.

 Або

Також користуємося розпіновками роз'ємів ШР

Це цифри на роз'ємі - вони співпадають з відповідними номерами "лапок" на схемі і допомагають визначити провід з номером ХХ до якої з лапок в роз'ємі підпаяний. (щоби не розбирати ШР).

Взагалі, шукати обрив у ланцюгові живлення слід послідовно. Або від самого споживача, або від джерела живлення. Але дуже часто ланцюг є достатньо довгим від акумуляторної батареї до споживача (наприклад кормова помпа БМП - від акумуляторної батареї до щитка механіка-водія і знову до корми). Також споживач може бути незручно розташовано (наприклад, МЗН-2 танка Т-64). Тому послідовний пошук треба дещо оптимізувати.
Зайдемо з раціонального боку.
Дуже часто автомати захисту і вимикачі однієї групи мають підведення живлення одним джгутом дротів, через один роз'єм або взагалі однією шиною або дротом. Тому, якщо одночасно перестали працювати декілька споживачів, пошук треба вести від вимикача (якщо він має місце), через автомат захисту (заодно перевірити чи він не вибитий, а запобіжник - чи не перегорів) до джерела живлення.

Для перевірки обриву у самому вимикачі він вмикається. Контрольна лампа почергово з'єднується "на виході" з вимикача (при справному увімкненому вимикачі вона повинна світитися, при вимкненому - не повинна) і "на вході" (повинна світитися у будь-якому положенні вимикача). Другий дріт пробника з'єднується з корпусом машини.

Взагалі, якщо лампа засвітилася "на вході" у вимикач, а сам вимикач справний, це означає, що до вимикача струм доходить і далі у напрямку батарей можна не шукати.

Якщо лампа не світиться "на вході" у вимикач, це означає що має місце обрив на ділянці "вимикач-автомат-захисту".
У такому випадку переходимо до перевірки справності самого автомата захисту.
Так само як і з вимикачем, під'єднуємо почергово через пробник до корпусу машини "вхід" та "вихід" автомата захисту

Якщо на "виході" з АЗР лампа засвітиться, (а на вході у вимикач не світилася) це означатиме, що має місце обрив між АЗР і вимикачем.
Якщо лампа "на виході" з АЗР не світиться, а світиться на вході (див.мал.вище) при увімкненому автоматі захисту це означатиме, що він вийшов з ладу та його потрібно замінити.

Не світиться лампа "на вході" до АЗР.

Це означає обрив на ділянці "АЗР-Джерело живлення". Поступово перевіряючи точки під'єднання (клеми, роз'єми) знаходимо точку, де лампа засвітиться. Коли ця точка буде знайдена, це означатиме наявність обриву на найближчій ділянці від даної точки у напрямку АЗР. (зазвичай, так само як і у випадку з КЗ, ця ділянка просто вирізається і кидається дріт паралельно до джгута, якийц примотується до самого джгута ізолентою та маркується відповідно до електричної схеми)

Якщо ж ще на етапі перевірки вимикача було виявлено справність ланцюга живлення від джерела до самого вимикача та справність вимикача, а споживач не працює, значить пошук здійснюємо по ланцюгу від вимикача (або АЗР) до споживача. Зазвичай такий ланцюг має кілька точок з'єднання роз'ємами типу ШР. Ці точки потрібно локалізувати і зрозуміти чітко який дріт з усього джгута, що підпаяно до ШР конкретно живить наш споживач.

Тоді послідовно починаємо під'єднуватися у кожній з точок з'єднання до корпусу машини через пробник.

При працюючому ланцюгові, увімкнених вимикачах лампа повинна світитися при під'єднанні її на корпус у кожній з точок.
Точка у якій лампа не засвітиться вказує на наявність розриву у найближчій ділянці ланцюга від даної точки у напрямку вимикача (або АЗР).

Може бути також наявність розриву і у самому споживачі. Тоді лампа світиться "на вході" у споживач, а сам споживач не працює.

Так, вона б мала ще й не світитися "на виході", але у машині дуже мало місць, які з'єднані з корпусом через окремий дріт (до речі одне з таких місць - живлення радіостанції). Частіше споживач просто прикручений до корпусу і саме це з'єднання і є "виходом". Або з'єднується такою перемичкою:

Ламатися і перебиватися там нічому, тому така ситуація вказує на необхідність ремонту або заміни самого споживача.

В ході пошуку несправностей слід враховувати, що є споживачі, залежні один від одного. Так, наприклад, мотор насоса МЗН-2 на танках Т-64 не вмикається у мережу напряму, а використовує для вмикання контактор, який сам по собі є споживачем. Ось такий:

Тому непрацюючий насос МЗН не завжди означає вихід з ладу ланцюга живлення насоса. Може виявитися несправність ланцюга живлення контактора. (це такий більш складний випадок, коли вимикачем для МЗН є контактор, який у свою чергу має власний ланцюг живлення і вимикач-кнопку)

Бонус:
Навіщо маркувати дроти?
Наприклад, у нас є на певних дротах маркування - Дріт №114

Або дріт №327

До речі, провід 327 обірвано

І наявність маркування на ньому дозволяє визначити конкретне місце, де він повинен бути під'єднаний:

А саме - до роз'єму підключення МЗА-3 (56), на одну клему з проводом №114

Що можна використати ще для пошуку несправностей?
Контрольна лампа буде працювати тільки якщо на машину встановлено акумуляторні батареї. Замість неї можна скористатися пробником з власним елементом живлення, або вольтметром з порогом вимірювання не нижче 30В. Якщо ж батарей немає, можна скористатися омметром для "продзвонювання" окремих ділянок ланцюга, користуючись тим, що омметр має власне джерело живлення. (також можна використати зумер-продзвонку, наявний на багатьох мультиметрах)
Наприклад, візьмемо вже відомий нам АЗР30.

І потужний мультиметр провідної компанії SUNMA (це не реклама)
Перевіряємо з'єднання його "входу" з корпусом машини

Опір ділянки спрямований до нуля, що вказує на її справність.
Тепер перевіряємо "вихід".

Опір ділянки спрямовано у нескінченність, що свідчить про розрив ділянки у самому АЗР. Але це - завідомо нормальний АЗР, тому ми просто увімкнемо його.

Тепер усе нормально. Ми бачимо, що АЗР справний і забезпечує з'єднання ланцюга живлення.

Отже, як ми бачимо, експлуатація електричних мереж машини, а також пошук нескладних несправностей - не така вже складна справа. Втім, нехай вона не приносить Вам зайвого клопоту.