Перевірка технічного стану зразка бронетанкового озброєння (техніки)

Дуже часто, під час використання зразків бронетанкового озброєння та техніки (а не менш часто - і автомобільної техніки) виникає потреба у перевірці стану машини. Також регламент перевірки технічного стану машини визначається й керівними документами з експлуатації виду озброєння та військової техніки. В цілому ж перевірка технічного стану бронетанкового або автомобільного зразка відрізняється несуттєво.

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПЕРЕВІРКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ:

1. При прийманні та передаванні машини - у повному обсязі, зі складанням акту технічного стану;

2. Перед виконанням окремих завдань - у обсязі, достатньому для перевірки необхідних функцій

(наприклад, перед проведенням стрільб, бойового злагодження, виконанням бойових завдань), може складатися акт технічного стану;

3. Відповідно до встановленої періодичності перевірки - у повному обсязі:

- командир роти - не рідше ніж один раз на місяць;

- заступник командира роти з озброєння (старший технік) - не рідше ніж один раз на місяць та перед кожним виходом машини;

- командир взводу - не рідше ніж один раз на два тижні;

- командир відділення - щоденно, з наданням доповіді командирові взводу.

4. Перед виходом машини - в обсязі контрольного огляду, з записом у дорожній лист машини;

5. Після повернення машини - в обсязі контрольного огляду під час щоденного технічного обслуговування;

6. Під час сезонного або номерного технічного обслуговування - в обсязі необхідного дефектування зразка, з записом до книги огляду озброєння та техніки роти;

7. Під час категорування або списання машини - у повному обсязі зі складанням акту технічного стану.

_____________________________________________________________________

АЛГОРИТМ ПОВНОЇ ПЕРЕВІРКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ

1. ДОКУМЕНТАЦІЯ:

1.1. Наявність:

З машиною придається обов'язковий пакет документів:

- формуляр машини (для автомобілів - паспорт автомобіля, а також технічний паспорт автомобіля)

- паспорт двигуна

- формуляри зброї (окрім гармат)

- паспорти або формуляри складових машини (радіостанції, переговорного пристрою, навігаційної апаратури, приладу радіаційної та хімічної розвідки тощо)

- відомість індивідуального комплекту ЗІП

- технічний опис та інструкція з експлуатації машини, інструкції та пам'ятки з користування машиною та її складовими.

Формуляр машини та паспорт двигуна

Формуляри (паспорти) на зброю та комплектуючі

Відомість індивідуального комплекту ЗІП

Інструкції та пам'ятки

1.2. Ведення:

Під час перевірки документації звернути увагу на:

- своєчасність та правильність заповнення розділів у відповідності до діючих правил діловодства;

- відповідність номерів, зазначених у документації реальним складовим машини;

- наявність відповідних печаток на дублікатах документа, а також у обов'язкових місцях їхнього проставлення у самому документі.

Також про склад індивідуальної документації машини можна прочитати тут:

Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 1. Відомість індивідуальної документації. (ebtot.blogspot.com)

Про порядок ведення формуляру машини можна прочитати тут:

Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 2. Формуляр машини. (ebtot.blogspot.com)

Про інші документи також можна прочитати тут:

Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 3. Інші документи. (ebtot.blogspot.com)

___________________________________________________________________

2. ПЕРЕВІРКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ:

Перевіряється комплектність вузлів та агрегатів відповідної системи, їх кріплення та стан окремих складових

2.1. Ходова частина та корпус:

 

- стан траків, звернути увагу на кількість траків з кожного боку, надійність стопоріння скоб та пальців, відсутність наскрізних протирань траків або скоб гусениці, перевірити натягнення гусеничної стрічки;

- стан опорних котків, зношування та пориви гумових бандажів,  зношування зубів вінців ведучих коліс, стан напрямних коліс та брудоочисників, а також стан підтримувальних роликів;

- стан механізмів натягнення гусеничних стрічок;

- стан амортизаторів, відсутність підтікання з них, наявність упорів підвіски та їхній стан, справність торсіонних валів;

- стан фальшбортів, щитків, надгусеничних полиць, звернути увагу на стан гідродинамічних решіток машин що плавають, а також на стан буксирних гаків та їхніх стопорів;

- стан кріплень обладнання зовні машини.

2.2. Трансмісія:

- наявність агрегатів трансмісії, звернути увагу на заправку їх згідно норми та відсутність підтікань (у тому числі після контрольного пробігу);

- регулювальні параметри приводів керування та відсутність заїдань під час роботи;

- для машин з вентиляторними системами охолодження обов'язково перевіряється стан приводу вентилятора (робота гідромуфти, момент пробуксовування фрикціону тощо).

2.3. Силова установка:

- наявність агрегатів та вузлів силової установки, обов'язково звертаючи увагу на окремі складові, стан яких не відображується на звичайній роботі двигуна (система підігріву впускного повітря, передпусковий підігрівач тощо);

- наявність нормативної кількості заправки систем живлення двигуна пальним, змащування та охолодження, відсутність підтікань з систем;

- стан радіаторів та жалюзі, легкість відкривання та закривання жалюзі та заслінок системи охолодження (для вентиляторних систем охолодження стан вентилятора); 

- натяг привідних ременів компресора, вентилятора, водяної помпи та інших

- відсутність заїдань в роботі приводів, відповідність регулювальних параметрів;

- пуск двигуна стартером та повітрям (по черзі окремо);

- стійкість роботи двигуна на різних режимах роботи, відсутність підтікання з систем під час роботи двигуна, наявність тиску в системі змащування.

2.4. Стан озброєння:

- стан гармати, кулеметів, пускової установки ПТКР, їхню комплектність, чистоту, роботу механіки;

- роботу електричних (за можливості й гальванічних) та механічних спусків, справність блокувальних пристроїв та запобіжників;

- стан пристосувань для вивірки озброєння, звернути увагу на наявність штатних пальців кріплення спареного кулемета;

- стан боєкомплекту, звернути увагу на стан та комплектність коробів для стрічок.

2.5. Система керування вогнем:

- наявність та стан блоків, вузлів та агрегатів системи керування вогнем, звернути увагу на відповідність номерів блоків обліковим даним, наявність пломбувань блоків, їхнє кріплення;

- робота системи керування вогнем на різних режимах, у тому числі й під час руху машини, звернути увагу на відсутність випадкових коливань гармати, уведення її вбік при відсутності дії на пульт керування;

- наявність патронів осушування в прицілах та приладах спостереження, стан силікагелю в них;

- робота ланцюгів блокування озброєння при відкритих люках або застопореній башті;

- якщо система керування вогнем гідравлічна - перевірити наявність рідини та відсутність повітря в системі, а також відсутність підтікання робочої рідини;

- якщо машина оснащена механізмом заряджання - перевірити його роботу на різних режимах (у тому числі й у ручному режимі).

2.6. Електроспецобладнання:

 

 

- стан освітлення та звукової сигналізації;

- працездатність усіх приладів на щитку механіка-водія, звернути увагу на справність спідометра, лічильника мотогодин, манометра тиску масла у системі змащування двигуна та термометрів масла та охолоджувальної рідини;

- стан акумуляторної ніші, наявність корзин, надійність кріплення акумуляторних батарей, справність обігріву десантного відділення, звернути увагу на відповідність номерів акумуляторних батарей бронетанкової техніки номерному обліку у формулярі машини, 

- стан та працездатність систем вентиляції, відкачування води, кондиціонування та обігріву;

- стан приладів нічного та тепловізійного бачення, звернути увагу на їх відповідність номерному обліку та фактичну працездатність у пасивному режимі;

- стан та працездатність систем пожежогасіння та протиатомного захисту, звернути увагу на роботу автоматики системи пожежогасіння, надійність роз'єднання та швидкого з'єднання механізмів зупинки двигуна та закривання жалюзі.

2.7. Засоби зв'язку

- стан та пломбування блоків засобів зв'язку, звернути увагу на стан антенного пристрою, наявність та стан шоломофонів;

- роботу засобів зв'язку на різних режимах, а саме: зв'язок назовні з кожним та від кожного з членів екіпажу, внутрішній зв'язок кожного з членів екіпажу з кожним з членів екіпажу, роботу системи у різних діапазонах.

______________________________________________________________

3. НАЯВНІСТЬ ТА СТАН ІНДИВІДУАЛЬНОГО КОМПЛЕКТУ ЗІП

 

- наявність запасних частин, інструменту та приладдя відповідно до переліку, наведеного у відомості індивідуального комплекту ЗІП машини, звертати увагу на наявність приладів нічного бачення, шоломофонів, буксирних тросів, спеціальних ключів (якщо що, то ключ від люків - це спецключ), коробок для кулеметних стрічок і самих кулеметних стрічок;

- стан майна у даному переліку, звертати увагу на справність механічних засобів ЗІП - струбцини для стягування гусениць, пристосування для стягування скоб гусениці тощо;

- наявність документів, що підтверджують законність списання майна з комплекту ЗІП та його відсутність, звертати увагу на те, що акти списання (інспекторські посвідчення) на спеціальні ключі, брезенти, шоломофони, акумуляторні батареї не можуть бути затверджені командиром бригади.

________________________________________________________________

4.  СКЛАДАННЯ АКТУ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ

Порядок складання акту технічного стану наведено на інфографіці ось тут:

Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Акт технічного стану зразка БТОТ (ebtot.blogspot.com)

Може здатися, що перевірка технічного стану зразка є складною процедурою, яка потребує від посадової особи певних знань та навичок, а також займає значну кількість часу. Насправді ж це не здалося.

Втім, застосовуйте наявні знання, обов'язково читайте технічний опис та інструкцію з експлуатації (можна навіть знайти детальні методичні рекомендації з порядку перевірки стану окремих видів озброєння та техніки), задавайте перевірочні питання, виявіть наполегливість та цікавість у процесі перевірки стану машини і з часом Ваші промахи у цій сфері стануть менш значними.

Розрахунок витрати пально-мастильних матеріалів, витрачених під час використання машин (базові вміння)

Практика показала, що під час ведення дорожнього листа та й в цілому в ході повсякденних розрахунків потреби пально-мастильних матеріалів (в основному пального та моторного масла) однією з проблем є правильність здійснення розрахунків. Тому ця тема має неабияку актуальність.

Серед основних помилок:

1. Неправильне використання норм витрат в залежності від умов використання. 

Приклади: 

- Під час розрахунків витрати пально-мастильних матеріалів на роботу в русі застосовано погодинну норму замість покілометрової.

- Під час розрахунку витрати пально-мастильних матеріалів одночасно використано і погодинну (за різницею показів лічильника мотогодин) і покілометрову (за різницею показів одометра) норму для обрахування витрати пального на одному відрізку часу. (Тобто наприклад один раз машина проїхала 20км, а порахували витрату пального на 20км в русі+за 1м/г в русі)

- Погодинну норму витрати пально-мастильних матеріалів на роботу на місці застосовано не для випадку, визначеного у керівних документах. 

- Після роботи двигуна БТР на місці застосовано норму витрат пального для роботи на місці автомобілів

2. Неправильне застосування надбавок до основної норми у разі використання у особливих умовах.

Приклад:

- Застосовано надбавку на бездоріжжя на весь відрізок руху, хоча частина маршруту пролягала про сухій ґрунтовій дорозі 

3. Неправильний обрахунок декількох застосованих надбавок під час їхнього обчислення.

- При одночасному застосуванні надбавки на зимові умови та бездоріжжя спочатку було пораховано надбавку на використання у зимових умови, а потім до оновленої витрати застосовано надбавку на бездоріжжя.

4. Неправильний розрахунок витрати моторних масел або взагалі відсутність такого розрахунку.

- При підрахунках замість обчислення відсотку від витрати пального витрату моторного масла обчислено як витрата в літрах від пробігу.

КЕРІВНІ ДОКУМЕНТИ:

Усього існує три основних накази, які регламентують витрату пально-мастильних матеріалів. Також, для зразків, витрата пального яких не визначена наказом №01, існує тимчасова методика визначення норм витрат пально-мастильних матеріалів.

Використовуються ці розрахунки в подальшому для заповнення дорожнього листа та коректного списання витрачених пально-мастильних матеріалів. 

Також розрахунки можуть бути проведені під час підготовки до дій підрозділу, з метою визначення потреби пально-мастильних матеріалів для виконання завдання.

З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ НОРМА ВИТРАТИ ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ?

Загальна норма витрати складається з базової норми витрат пального двигуном, до якої можуть бути застосовані додаткові надбавки. Від отриманого значення загальної витрати пального двигуном (за весь звітній період, визначений у окремому дорожньому листі) розраховується витрата масел та мастил. 

Окремо розраховується витрата пального передпусковим підігрівачем. Вона не враховується під час розрахунку масел, але додається до загальної витрати пального.

ВИХІДНІ ДАНІ:

Для коректного обрахунку витрати пально-мастильних матеріалів, для більшості випадків достатньо володіти наступними нормами витрат (і наказ №01 їх саме так і надає):

Для гусеничних машин:

- Розхід пального на 1 кілометр руху

- Розхід пального на 1 мотогодину роботи машини на місці

- Розхід пального на 1 годину роботи підігрівача

- Витрата моторного масла у % від витрати пального двигуном

Для колісних машин:

- Розхід пального на 100км руху (який я зазвичай завжди перераховую до розходу на 1км)

- Розхід пального на 1 годину роботи підігрівача

- Витрата моторного масла у % від витрати пального двигуном.

У окремих випадках також використовуються норми:

- Розхід пального на 1 годину роботи під час руху

- Розхід пального на 1 годину роботи під водою/на плаву

- Розхід пального на 1 кілометр руху під водою

Проте у цьому дописі про ці непопулярні випадки буде мінімум.

Також для врахування того, що, наприклад, машина, яка рухається по полі, в'язкому болоті, глибокому снігу використає більше пального, чи за умов зимової експлуатації споживання пального двигуном також підвищене та інші подібні випадки, наказом №01 визначено використання також додаткових надбавок на такі особливі умови.

Надбавок, які використовуються найчастіше не так багато.

Це:

10% на навчання, злагодження підрозділів та одиночні стрільби

20% на рух гусеничних машин по бездоріжжю

30% на рух колісних машин по бездоріжжю

10% на зимові умови

Решта надбавок не настільки критичні, аби їхнє невикористання на щось там значним чином впливало.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Розпочати потрібно з поняття БАЗОВОЇ НОРМИ. Базова норма - це та кількість пального, яку машина використовує в "ідеальних" умовах. Для наказу №01 в частині, що стосується бронетанкової техніки це - під час руху по сухій ґрунтовій дорозі. (Хочу звернути увагу, що зворотні надбавки відсутні. Це означає, що норми витрат пального по асфальту або бетонному покриттю для бронетанкової техніки не існує. Усі розрахунки проводяться як для ґрунту, незалежно від покриття, яке було насправді).

Для розрахунку базової норми достатньо помножити пройдену машиною загальну кількість кілометрів на визначену наказом норму пального. Якщо додаткових умов не було, машина просто проїхала влітку по хорошій мінімум ґрунтовій дорозі певну кількість кілометрів - цього достатньо. 

Від отриманої витрати пального обраховується відсоток на витрату моторних масел. Це - саме відсоток від витрати пального. Тобто, умовно, якщо нормативна витрата масла для якоїсь машини 7,8%, а пального в загальному було витрачено 100л, то моторного масла повинно бути за нормою витрачено, відповідно, 7,8л. 

Так само можна розрахувати і трансмісійне масло та пластичні мастила, але, зазвичай, витрата їх за одним дорожнім листом є не надто значною (наприклад 0,034л. - це приблизно 30 грамів масла, коли Ви робите замір масла, у Вас зі щупа стільки стікає, тому розрахунки норм витрат цих масел і мастил здійснюються наприкінці місяця, за підсумками загальної витрати пального за місяць.

Розглянемо наступний випадок. Машина рухалася за умови бездоріжжя. Для коректного обрахунку норми витрат пального необхідно розрахувати базову норму, а до неї додати відсоток надбавки. Тобто:

1. Розраховуємо базову норму: 10км*3,4л=34л.

(В РУСІ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТІЛЬКИ ПОКІЛОМЕТРОВУ НОРМУ, 

ПОГОДИННУ В РУСІ В ДАНИХ КОНКРЕТНИХ УМОВАХ НЕ БЕРЕМО!)

2. Розраховуємо величину надбавки: 20% від 34л. = 34л/100*20%=6,8л.

3. Додаємо величину надбавки до базової норми: 34л+6,8л.=40,8л.

Масла розраховуємо вже за відомим принципом.

Наступний випадок. Машина пройшла 10км за умов бездоріжжя взимку. У даних умовах діють дві надбавки - на використання у зимовий період і на рух в умовах бездоріжжя. Для коректного обчислення норми витрат пального ці надбавки додаються, незалежно від їхньої кількості. Величина надбавки до базової норми розраховується вже для суми усіх діючих надбавок:

1. Розраховуємо базову норму: 10км*3,4л.=34л.

2. Розраховуємо суму додаткових надбавок: 20% на бездоріжжя+10% на зимові умови=30%

3. Розраховуємо величину додаткової надбавки: 30% від 34л. = 34л/100*30%=10,2л.

4. Додаємо величину надбавки до базової норми: 34л+10,2л.=44,2л.

Від цієї величини за відомим принципом розраховуємо масла та не забуваємо, що у зимових умовах гусеничні машини завжди використовують передпусковий підігрівач (за температур від +5 та нижче): 0,5год*7л.=3,5л.

Цю величину додаємо до розходу пального двигуном і отримуємо загальну витрату пального 

44,2л+3,5л=47,7л.

Іноді техніка може працювати на місці. Для гусеничних (лише гусеничних) зразків бронетанкової техніки наказом №01 визначена норма витрати пального під час роботи двигуна на місці, проте використовувати її законним шляхом можна ЛИШЕ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ТРИВАЛОЮ РОБОТОЮ ДВИГУНА НА МІСЦІ.

Розглянемо випадок , коли машина пройшла 10км зимою за умов бездоріжжя, а ще працювала на місці сумарно протягом 2 мотогодин (враховуються лише ті мотогодини, під час яких машина не рухалася, проте сюди не враховуються пуск двигуна, прогрівання та короткі зупинки)

Робота машини в русі і робота її на місці - це різні норми. Робота в русі обраховується в кілометрах (у базовому варіанті), а робота на місці - у мотогодинах. Ці норми витрати обраховуються окремо одна від одної.

Тоді це буде рахуватися так:

1. Розраховуємо базову норму для роботи в русі: 10км*3,4л.=34л.

2. Розраховуємо суму додаткових надбавок за особливі умови роботи в русі: 10%+20%=30%

3. Розраховуємо величину додаткової надбавки: 30% від 34л. = 34л/100*30%=10,2л.

4. Додаємо величину надбавки до базової норми в русі: 34л+10,2л.=44,2л.

5. Розраховуємо базову норму для роботи на місці: 2м/г*15л.=30л.

6. Оскільки для застосування надбавки на зимові умови неважливо рухається машина чи ні, обраховуємо величину додаткової надбавки на зимові умови: 10% від 30л. = 30л/100*10%=3л.

7. Додаємо величину надбавки до базової норми на місці: 30л+3л.=33л.

8. Розраховуємо загальну суму витрати пального двигуном  в русі та на місці: 44,2л+33л.=77,2л.

9. За відомим принципом розраховуємо норму витрати моторного масла: 77,2л.*0,078=6л.

10. Розраховуємо окремо витрату пального підігрівачем: 0,5год.*7л.=3,5л.

11. Додаємо норму витрати підігрівача до загальної норми витрати пального двигуном: 77,2л+3,5л.=80,7л.

Проте застосовувати надбавку на роботу машини в умовах бездоріжжя на весь маршрут руху машини не завжди є можливим, оскільки частину шляху машина все ж проїжджає відносно нормальними дорогами. А це - дещо інша норма витрати. Тоді необхідно розділяти ці дві норми і обчислювати їх окремо одна від одної, оскільки для однієї і другої (а іноді й третьої, четвертої і так далі) застосовуються різний набір додаткових надбавок.

Розглянемо приклад, коли машина пройшла в цілому 15 кілометрів, проте з них 5 кілометрів вона рухалася бездоріжжям, на місці було відпрацьовано сумарно 2 години і все це відбулося за зимових умов.

Цього разу механізм наступний:

1. Розраховуємо норму витрати пального в русі, коли діяла надбавка 10% суто за зимові умови (вже не буду так детально розписувати - це механізм, описаний у прикладах вище з 1 по 4 пункт): З усього пробігу машини в 15км по бездоріжжю було 10, тому 10км*3,4л.+10%=37,4л.

2. Розраховуємо норму витрати пального в русі за ті кілометри, коли окрім надбавки за зимові умови діяла ще й надбавка за бездоріжжя: 5км*3,4л.+30%=22,1л.

3. Розраховуємо норму витрати пального на роботу двигуна на місці, не забуваючи що зиму ніхто не відміняв і сюди застосовується надбавка на зимові умови в 10%: 2м/г*15л.+10%=33л.

4. Не забуваємо про підігрівач, який працював близько 0,5год (а лічильника годин на ньому немає, ніхто не перевірить): 0,5г.*7л.=3,5л.

5. Розраховуємо витрату пального машиною за весь цей період, для чого додаємо обчислені нами частини: 37,4л.+22,1л.+33л.+3,5л.=96л.

6. Від загальної кількості пального віднімаємо норму підігрівача і обчислюємо норму витрати моторного масла: (96л.-3,5л.)*0,078=7,2л.

Однією з проблем є розрахунок відсотків під час обчислення норми витрат масел.

Можна використати один з наступних трьох принципів на вибір (який найбільше подобається).

1. Коефіцієнт. 

Якщо розуміти що 1% від якогось числа тотожний тому, щоби помножити це число на 0,01

то

7,8% від якогось числа тотожне тому, щоби помножити це число на 0,078

92,5*0,078=7,2

2. Послідовне знаходження відсотків.

Спочатку знаходимо один відсоток від числа, для чого просто ділимо це число на 100

Після цього множимо отриманий один відсоток на ту кількість відсотків, яку хочемо знайти, тобто на 7,8 у даному випадку.

92,5/100*7,8=7,2

Або 

Спочатку множимо число від якого шукаємо відсоток на ту кількість відсотків, яку шукаємо

Після цього ділимо те що отримали на 100%

92,5*7,8/100=7,2

Усі три принципи математично працюють однаково.

Це - базове вміння, опанувавши яке дуже велика частина розрахунків може бути проведена без особливих проблем.

Окремо слід розглянути розрахунки пального для колісних зразків бронетанкової техніки. 

Перший нюанс: велика частина підігрівачів колісних бронетранспортерів призначена для розігріву двигуна за температур нижче -20 або навіть -30град., тому, за кліматичними умовами України, швидше за все підігрівач на колісних зразках використовуватися не буде. А на деяких зразках його просто немає.

Другий нюанс: норми витрат пального для колісних бронетранспортерів вказано в літрах на 100км (як для автомобільної техніки). Тому найбільш зручним є (фактично) порахувати "скільки раз у ваш пробіг поміститься 100". Або ж просто порахувати скільки буде норма на один кілометр. Після цього усі розрахунки проводити так, як описано було у прикладах вище.

Третій нюанс:

Про нього вже було сказано ось тут.

Це про те, що для колісних бронетранспортерів не існує норми витрат пального на роботу двигуна на місці. Ні за яких умов. Пальне на роботу на місці для колісної бронетехніки просто неможливо списати за існуючими нормами. 

Тому, якщо ваш БТР протарахтів на місці 2 години і спалив літрів так 10 дизеля, списати їх законним шляхом неможливо.

Отже, задача ще простіше. Рахуємо суто розхід пального на пробіг і на цьому зупиняємося. (про масло втім не забудьте)

ЩО Ж. 

ЧАС ПЕРЕВІРИТИ СЕБЕ: