Перевірка акумуляторних батарей встановлених на машину.

В ході експлуатації зразка виникає необхідність контролю за станом акумуляторних батарей без їх зняття з машини. Іноді це - відсутність необхідних приладів для перевірки батарей. Іноді - необхідність постійного відслідковування стану батарей (наприклад влітку, коли інтенсивно випаровується вода з електроліту або взимку, коли падіння ступеня зарядженості батарей може бути критичним для здатності їх до пуску двигуна).
Тому слід розглянути алгоритм перевірки акумуляторних батарей без зняття їх з машини.
Розглянемо на прикладі БМП, але порядок перевірки однаковий і для БМП, і для танків, САУ, БТР та інших бронеоб'єктів. Єдиний прилад, який ми маємо у своєму розпорядженні - це штатний вольтамперметр машини.

Ось він нам і допоможе. Користуватися дуже просто. Не натискаємо кнопку - маємо амперметр (білі цифри, ціна поділки 20А) , натискаємо - маємо вольтметр (жовті цифри, ціна поділки 2В).

Насправді алгоритм дуже простий і містить усього п'ять пунктів, які мнемонічно дуже легко запам'ятати:

ЗОВНІШНІЙ ОГЛЯД

ВИТІК СТРУМУ (або "без маси")

ЕРС (або "без навантаження")

НАПРУГА (або "з навантаженням")

ЗАРЯДНИЙ СТРУМ (або "з пуском двигуна")

Якщо немає можливості запустити двигун, то цілком достатньо і перших чотирьох пунктів, щоб мати уявлення про стан батарей, які встановлені на зразок.
Ключові тези, необхідні для визначення стану будуть виділені, а далі додатково пояснюватимемо деталі.

Отже:
1. Перевірка зовнішнім оглядом.

Особливо перевірити тут немає що, але. Треба зняти (відкрити) кришки акумуляторного відсіку, перевірити стан та наявність корзин, закріплення батарей у них, відсутність тріщин корпусів акумуляторних батарей, підтікання електроліту (може виявлятися по характерному інтенсивному окисленню металевих деталей, що контактують з електролітом). Кришки зняти та оглянути стан мастики неможливо, тому цей пункт перевірки ми не виконуємо. Звертаємо увагу на затяжку вивідних клем (не повинні рухатися від руки), стан захисних кришок-наклемників. Хоча би передня стінка наклемників повинна бути цілою.

2. Наявність витоку струму (так званий "саморозряд") у машині це - не завжди саме саморозряд батарей через електроліт на корпусі. Наявність увімкненого аварійного ліхтаря, коротке замикання всередині споживачів та інші несправності електрообладнання можуть призвести до того, що при вимкненому вимикачі батарей акумулятори будуть повільно розряджатися через наявний "споживач".

Не вмикаючи вимикач батарей (!) натискаємо кнопку вольтамперметра. НІЧОГО НІКУДИ НЕ ПОВИННО ВІДХИЛЯТИСЯ. Якщо відхиляється, значить має місце витік струму через сторонній споживач. Для початку перевіряємо чи усе аварійне освітлення вимкнено (воно повинно працювати навіть якщо вимикач батарей вимкнений), потім шукаємо несправності електромережі. Поки нічого не знайшли і витік струму наявний, після вимикання батарей завжди від'єднуємо мінусовий дріт від акумуляторної батареї. (для танків від'єднуємо обидва "мінуси" - як для першої так і для другої групи. Достатньо від'єднати дроти РСГ від мінусових клем акумуляторів. Перемички можуть залишатися.) Якщо від'єднання дроту критично впливатиме на готовність машини до використання, посилюємо заходи контролю за станом батарей і мусимо знайти місце витоку. Інакше в один прекрасний ранок можна не запуститися.

3. Перевірка електрорушійної сили.
"По-колхозному" це називається "напруга без навантаження". Хоча без навантаження це саме перевірка електрорушійної сили. Точність вольтамперметру не дозволяє нам перевірити ступінь розрядженості батарей за ЕРС, але дозволяє визначити чи має місце, скажімо, коротке замикання всередині окремих акумуляторів.
Вмикаємо вимикач батарей і натискаємо кнопку вольтамперметра.

Електрорушійна сила УМОВНО СПРАВНИХ батарей знаходиться у межах 24-27В. Для батарей 12СТ-ХХХ визначити таким чином наявність короткозамкнених акумуляторів неможливо. Це - особливості паралельного з'єднання. Але, якщо ЕРС буде меншою за 24В, це, як мінімум, свідчитиме про рівномірний надмірний розряд акумуляторних батарей. У такому випадку вони підлягають заряджанню до нормативних показників (бажано - до 100%, але якщо немає такої можливості, то хоча би до 50% влітку або 75% взимку). Для батарей типу 6СТ-ХХХ, які з'єднуються послідовно та встановлені на машину з двадцятичотирьохвольтовою схемою пуску двигуна (для танків теж не спрацює, там буде паралельне з'єднання послідовно з'єднаних груп по 24В) зниження ЕРС нижче 24В на величину, кратну 2 (22, 20, 18...) може свідчити як про глибокий розряд обох акумуляторних батарей, так і про наявність короткого замикання у одному з акумуляторів однієї або другої батареї. Також перевіркою ЕРС неможливо визначити ступінь сульфатації акумуляторної батареї, яка з'являється внаслідок систематичного недозаряджання акумуляторної батареї (не здаємо на зарядну станцію, постійно підзаряджаємо на машині, а там ніколи до 100% не заряджається) та падіння ємності. Повністю заряджена, але глибоко сульфатована батарея може показувати достатні показники ЕРС, але її ємності може не вистачати для пуску двигуна. Тобто "За вольтметром ніби все було нормально, а стартер не покрутив".
Тому окрім ЕРС існує також наступний крок алгоритму.

4. Перевірка напруги акумуляторних батарей.
Напругу можна поміряти лише на ділянці кола, використовуючи споживач. Для перевірки акумуляторних батарей використовується самий потужний споживач, який є на машині - стартер у момент пуску двигуна. Наприклад для БМП пусковий струм складає 460А. Тому якщо батарея здатна "стягнути" стартер і не "вмерти", то вона придатна до використання.
Взагалі цей пункт можна об'єднати з попереднім. Перед тим, як перевіряти напругу встановлюємо нульову подачу пального. Інакше ми запустимося і нічого не побачимо.
Вимикач батарей у нас, треба розуміти, увімкнено.
Тепер натискаємо кнопку вольтамперметра

Показало 24В. Трошки вище навіть. Батарея у нормі.
Натисканням кнопки НАСОС створюємо тиск у системі змащування двигуна.
І, БЕЗ ПОДАЧІ ПАЛЬНОГО натискаємо кнопку СТАРТЕР на 5-10секунд.

Напруга на вольтметрі одразу різко впаде і протягом часу буде ще знижуватися.
Протягом 5 секунд напруга повинна впасти не нижче ніж до відмітки 17В (так само можна перевіряти і 12-вольтові схеми. Тоді критичний показник складатиме 10,5В). Як бачимо на нашому прикладі - впало до 14-15В, що, у сукупності з достатнім показником ЕРС свідчить, що наша акумуляторна батарея повністю заряджена, але сильно сульфатована (ось чому вище використано цікаву фразу "УМОВНО СПРАВНА") та потребує проведення контрольно-тренувального циклудля усунення сульфатації. Також для 24-вольтових схем, у яких працюють 12-вольтові акумуляторні батареї, з'єднані послідовно або одна 24В акумуляторна батарея шляхом порівняння показників ЕРС та напруги можна визначити чи наша батарея має короткозамкнений акумулятор чи вона глибоко розряджена. Добре заряджена батарея 24В (а якщо ми з'єднуємо послідовно 12+12В, то це, з інженерної точки зору, також можна вважати однією 24В батареєю) яка має один короткозамкнений акумулятор (ЕРС=22В) здатна видати під навантаженням напругу вище 17В (Наприклад батарея з ЕРС 22В - ми навмисне імітували КЗ одного акумулятора та виключили один акумулятор з вимірювання - під навантаженням показала 18В, тобто норму. Це перевірялося навантажувальною вилкою) та, навіть, запустити двигун за сприятливих умов пуску (прогріто, не холодно, чотиритактний тощо). Тобто: ЕРС не попадає, напруга попадає - коротке замикання у акумуляторі - знімати, шукати, ремонтувати. ЕРС не попадає, напруга не попадає - акумулятор розряджено вище норми - знімати та заряджати.

5. Перевірка наявності зарядного струму.
Ця операція більше відноситься до перевірки справності зарядної та регулювальної апаратури (генератор, ДМР, РР), тому без неї у ряді випадків можна обійтися. Хоча вона згадується у інструкції з експлуатації та керівництвах із свинцевих стартерних акумуляторних батарей.
Запускаємо двигун та збільшуємо оберти до експлуатаційних (приблизно 1400+ об/хв для БМП).

КНОПКУ НЕ НАТИСКАЄМО. При досягненні напруги генератора вище напруги увімкнення ДМР (напруга акумуляторних батарей +0.3..1В), генератор підключиться до мережі та амперметр покаже наявність зарядного струму.  Це виглядатиме так: плавно збільшуємо оберти від холостих до експлуатаційних і, на якомусь етапі, стрілка амперметра відірветься від нуля, різко підійметься (включення генератора у зарядне коло) і, ще трошки піднявшись, десь зупиниться (вихід генератора на робочу потужність). Тоді можна виміряти напругу генератора шляхом натискання на кнопку вольтамперметра (якщо немає зарядного струму, це ми вимірюватимемо ЕРС акумуляторних батарей, бо ДМР ще не під'єднав генератор у мережу). Напруга повинна бути 26,5..28,5В. Інакше це свідчить про несправність реле-регулятора.
Також за допомогою вимірювання зарядного струму можна ПРИБЛИЗНО визначити ступінь зарядженості акумуляторних батарей. Через 10-15 хвилин роботи на експлуатаційних обертах сила зарядного струму приблизно вказує:
20А - приблизно 90% зарядженості
40А - приблизно 75% зарядженості
60А - приблизно 50% зарядженості

Таким чином коротко зформулюємо основні тези перевірки на машині.
1. Зовнішнім оглядом - немає підтікань, тріщин, дроти під'єднано надійно
2. Витік струму - АБ вимкнено, кнопку ВА натиснуто - не повинно відхилятися
3. ЕРС - АБ увімкнено, кнопку ВА натиснуто - 24-27В
4. Напруга - АБ увімкнено, кнопку ВА натиснуто, СТАРТЕР без подачі пального на 3-5 сек - більше 17В
5. Зарядний струм - Двигун запущено, експлуатаційні оберти, кнопку ВА відпущено - повинно показати якийсь зарядний струм.

Втім слід пам'ятати, що для отримання найбільш точних та достовірних даних про стан акумуляторних батарей слід здійснювати перевірку батарей, знявши їх з машини.

Особливості списання пально-мастильних матеріалів. Підзарядка акумуляторних батарей від основного двигуна.

Знаходження підрозділу у відриві від основних сил протягом тривалого часу, коли експлуатація машини пов'язана з тривалою роботою акумуляторних батарей без запуску основного двигуна (наприклад для підтримання зв'язку між машинами під час розташування на місці) накладає особливі вимоги щодо контролю стану та підзарядки акумуляторних батарей.
У даному випадку повинні бути організовані та доведені командирові підрозділу заходи технічного забезпечення, що визначають порядок підзарядки та зарядки акумуляторних батарей у випадках приведення їх у критичні ступені розрядженості (50% влітку та 25% взимку). Втім можуть мати місце випадки, коли такі заходи не організовані, або не доведені, або командир підрозділу не має практичної можливості скористатися організованими місцями для обслуговування та підзарядки акумуляторних батарей, оскільки це напряму впливає на бойову готовність підрозділу.
Відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби командир підрозділу відповідає за бойову готовність свого підрозділу. Тому питання зарядженості акумуляторних батарей носить особливу важливість.
У випадках відриву від основних сил, за відсутності можливості скористатися рухомими або стаціонарними засобами підзарядки акумуляторних батарей командирами підрозділів приймається рішення про підзарядку акумуляторних батарей шляхом пуску основного двигуна. Таке рішення, безумовно, є вимушеним, але підтримка бойової готовності озброєння та військової техніки підрозділу є приоритетним завданням.
Підводний камінь такого рішення криється у проблемі законності списання пально-мастильних матеріалів на роботу силової установки у даному режимі. (Слід відмітити, що аналогічна проблема може виникати у випадку тривалої роботи двигуна з метою забезпечення роботи системи керування вогнем).
Діло у тому, що примітки до наказу №01 визначають, що погодинною нормою при роботі на місці для списання пально-мастильних матеріалів слід керуватися "У випадку проведення занять з бойової підготовки, пов'язаних з тривалою роботою на місці". Тобто, формально, ми не маємо право навіть, будучи у обороні, працювати стабілізатором озброєння. (Наказ №01 не містить у своїй назві фрази "У мирний час", як, наприклад наказ №899 про організацію експлуатації, а це означає, що норма, визначена у ньому, працює завжди.)
Отже, якщо, у відповідності до наказу №01, повинні мати місце ЛИШЕ заняття з бойової підготовки, значить (у командира підрозділу немає іншого виходу) треба формально організувати заняття з бойової підготовки. Організувати якісь тренування дій при озброєнні (А що? Я, як командир підрозділу, організував тренування з метою підтримання, а то й підвищення бойової готовності свого підрозділу. Моє рішення погоджене з командуванням, документи підписані), бойові злагодження екіпажу, відпрацювання нормативів з бойової та технічної підготовки, оформити план-конспекти, узгодити питання з командуванням батальйону. І, таким чином, "В ході проведення занять з бойової підготовки, пов'язаних з тривалою роботою на місці" здійснити підзаряджання акумуляторних батарей.
І НІ В ЯКОМУ РАЗІ не пояснюйте у дорожньому листі мету списання пально-мастильних матеріалів фразами на кшталт: "Підзарядка акумуляторних батарей", "Робота стабілізатора озброєння", "Прогрів двигуна". Як зазначає практика, ці додаткові фрази, що не корелюють з вимогами та поясненнями до наказів №01 та 513 у подальшому грають проти Вас.

Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 3. Інші документи.

Окрім формуляру зразка на машині присутня також інша індивідуальна документація, якій, іноді, приділяють недостатньо уваги. Втім вона є не менш важливою.

Це питання розглядалося у загальному контексті тут:
Приймання зразка БТОТ

А також більш детально висвітлювалося у таких публікаціях:
Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 1. Відомість індивідуальної документації.
та
Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 2. Формуляр машини.

В завершення питання перевірки індивідуальної документації зразка розглянемо деякі інші документи, присутні у комплекті машини.
Як вже зазначалося, перелік документів визначає Відомість індивідуальної документації. Усе що не входитиме до переліку, визначеного у наявній відомості, вимагати немає сенсу, оскільки завод комплектує машину документами саме згідно Відомості.

Втім деякі документи все ж таки повинні бути в наявності. Будь-яка машина укомплектована ними завжди. Тут буде розглянуто комплект документів для БМП-2. Втім для інших машин він дуже схожий.

В першу чергу це:
Паспорт (формуляр) двигуна.

Паспорт двигуна містить дані про експлуатацію двигуна, його консервацію. Для багатопаливних дизелів у паспорті двигуна ведеться облік роботи двигуна на дублюючих  та резервних марках пального. Але в першу чергу паспорт має номер. Це - номер двигуна. Цей номер повинен в першу чергу співпадати з номером двигуна, встановленого на машину. Той же, у свою чергу, повинен співпасти з номером, зазначеним у розділі "Комплектність зразка" формуляру машини. Саме у такому порядку. Спочатку повинні співпасти номери двигуна та його паспорта, а вже потім номер двигуна звіряється з номером формуляру. Цим визначається чи було здійснено законну заміну двигуна машини, оскільки новий двигун завжди постачається з паспортом, який докладається до комплекту індивідуальної документації взамін вилученого. Звірка номерів паспорту та розділу "Комплектність зразка" не має сенсу, оскільки не виключає наявності двигуна з іншим номером. Те ж відноситься і до інших складових машини, які мають паспорти (формуляри) з вказаними у них номерами.

Формуляр кулемета (кулеметів)

Формуляр кулемета може зберігатися разом з кулеметом на складі РАО частини. Втім, він так само має номер, а також містить інформацію про рух, закріплення кулемета, гарантійні зобов'язання. У формулярі кулемета також вказано комплект ЗІП кулемета. Якщо кулеметів кілька однакових (як наприклад БМП-3, БМД, БТР-Д), то паспортів також має бути кожен на свій кулемет.

Паспорти прицілів (характерно длі БМП-2. Для танків не зустрічаються)
Приціл командира машини - 1ПЗ-3

 Та приціл навідника БПК-2-42

Як бачимо, на лицевій сторінці формуляру БПК-2 не вказано номер прицілу. У таких випадках його можна знайти у розділі "Свідоцтво про приймання".

 Також вказується комплект поставки. (До слова, у Відомості індивідуального комплекту ЗІП не зазначено перелік комплекту прицілу БПК-2. Він є тут)

Паспорти (формуляри) засобів зв'язку.
Радіостанції (для такого типу формуляру номер також слід шукати у розділі "Свідоцтво про приймання")

Слід пам'ятати, що, якщо станція саме Р-173 та має у комплекті ще й приймач Р-173П, то існує також формуляр приймача Р-173П. Для станцій Р-173М формуляр (як і сама радіостанція) лише один.
У формулярах комплекту "Либідь" є розділ про встановлення на машину комплекту. Він повинен бути заповнений підприємством (бригадою), що здійснила монтаж комплекту на машину.
Танковий переговорний пристрій (ТПУ). Для радіостанцій Р-173 характерно мати у комплекті ТПУ Р-174. Для станцій Р-123 характерно Р-124. Втім, це не догма.

До індивідуальної документації обов'язково входить Відомість індивідуального комплекту ЗІП машини. Для кожної машини ОКРЕМА.

Для БМП-2 вона прив'язана до заводського номера машини. Для інших машин така прив'язка нехарактерна. Втім - три машини - три відомості.
У цьому переліку немає також формуляру ПРХР (Комплект ГО-27). У випадку наявності на машині ПРХР (Для БТР-80 - ІМД-21) він обов'язково входить у комплект. Також для машин, оснащених навігаційною апаратурою "Базальт" повинні бути паспорт і інструкція з користування "Базальтом".

Також у комплект машини входять різні пам'ятки та інструкції, точний перелік яких визначається у Відомості індивідуальної документації зразка.

У випадку втрати паспорту (формуляру) він повинен бути відновлений встановленим порядком. Цей порядок передбачає проведення службового розслідування за фактом втрати документу, виготовлення дублікату паспорта (формуляра) та його затвердження у довольчому органі. Тому не допускається затвердження дублікатів індивідуальної документації машини у військових частинах-експлуатантах БТОТ. Оскільки ніхто не може точно знати і пам'ятати номери розформованих оперативних командувань, слід просто звірити чи не співпадає номер військової частини, яка затвердила дублікат з одним з номерів військових частин, зазначених у розділі формуляру машини "Введення в стрій та закріплення екіпажу". Такі дублікати є недійсними. Це пов'язане з намаганням посадових осіб військових частин швидко і безболісно вирішити питання некомплекту ЗІП, втрати документів та заміни складових машини "по місцю" в ході передачі машини у іншу військову частину. Оскільки у інтересах частини "зплавити" проблемну машину в інший підрозділ, зазвичай посадові особи військової частини-здавальника йдуть на службове порушення, допускаючи затвердження таких документів з метою "швидко закрити питання". У будь якому випадку завжди слід вказати у акті технічного стану (графа "Комплектність"), що "Наявний дублікат формуляру _______ №_______, затверджений командиром в/ч _________ на _____аркушах" та формально зафіксувати цей випадок, не надаючи йому суб'єктивної особистої оцінки. У випадку виникнення питань до приймальника, цей запис свідчитиме про факт прийняття машини саме з таким комплектом документів.

Отже будьте пильними, бережіть документи та вчасно заповнюйте необхідні папірці. Деяким з них ціна визначена у грошовому еквіваленті.

Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 2. Формуляр машини.

Формуляр машини - найбільш важливий і найбільш інформативний документ у складі індивідуальної документації. Він фіксує перебіг усієї стадії життєвого циклу зразка, що йменується експлуатацією.

Ось тут ми починали говорити про порядок приймання машини і визначили основні кроки алгоритму приймання.
https://ebtot.blogspot.com/2019/04/blog-post_29.html

Ось тут - розглянули поняття "Відомість індивідуальної документації"
https://ebtot.blogspot.com/2019/05/1.html

І розпочинається перелік індивідуальної документації з формуляру машини.

Перша сторінка формуляру містить прив'язку до конкретної машини з конкретним номером.
Формуляри бувають різного типу друку. Є формуляри заводу-виробника (перед нами як раз такий). А є - формуляри, що видаються ремонтними підприємствами. Перші відрізняються тим, що найменування складових у них друковані. А у других - пишуться від руки.
Формуляр неможливо нічим замінити і достатньо важко і достатньо недешево відновити. Відновленню втраченого формуляру завжди передуватиме не дуже приємне службове розслідування, довга процедура складання дублікату формуляра і ще більш довга і неприємна - процедура затвердження цього дублікату у довольчому органі.
Формуляр, зазвичай, містить наступні розділи:
1. Загальні вказівки
2. Загальні відомості про машину
3. Комплект поставки машини
4. Свідоцтво про приймання
5. Свідоцтво про консервацію
6. Гарантійні зобов'язання
7. Відомості про рекламації
8. Відомості про зберігання
9. Введення машини у стрій та призначення екіпажу.
10. Зведений облік роботи машини, двигуна, радіостанції, ТПУ, системи керування вогнем.
11. Облік стрільб з озброєння
12. Облік несправностей при експлуатації
13. Особливі зауваження з експлуатації та аварійних випадків
14. Облік технічного обслуговування машини, її озброєння та засобів зв'язку
15. Облік обслуговування акумуляторних батарей
16. Облік обслуговування балонів ППО та вогнегасників
17. Відомості про зміни у конструкції машини та її складових частин під час експлуатації та ремонту
18. Відомості про заміну складових вузлів та агрегатів машини під час її експлуатацї
19. Відомості про ремонт машини, її агрегатів та озброєння
20. Відомості про встановлення категорії комплектуючих агрегатів машини
21. Відомості про результати перевірки інспектуючими та перевіряючими особами.
22. Особливі відмітки.

Перший розділ не містить нічого особливого. Але, якщо маємо діло з формуляром перший раз, слід ознайомитися з правилами ведення формуляру та враховувати їх вимоги в ході перевірки та подальшого ведення.

Слід звернути увагу на те, що формуляр повинен вестися вчасно, тільки чорнилами, не мати виправлень. У разі наявності виправлень, вони усі повинні бути завірені заступником командира частини з озброєння та завірені печаткою військової частини.
Ніхто, зазвичай, не читає даний розділ, тому що "то все фігня і так все ясно". Але там прописані формальні деталі, на які треба зважати при веденні документу.

Розділ 2 містить загальні відомості про машину - це її марка і заводський номер. Для БМП такого розділу може і не існувати. Номер машини, у такому разі зазначається у розділі "Комплект поставки".

У розділі "Комплект поставки" зазначаються номери основних вузлів та агрегатів, що встановлені на машину. Ці номери повинні співпасти з наявними на машині. У інакшому випадку це свідчить про несанкціоновану заміну комплектуючих зразка та обов'язково відображується у акті технічного стану, незважаючи на реальні причини такого неспівпадіння.
Цей перший стовбчик (№3) заповнюється від руки на заводі-виробнику і не потребує додаткових затверджень. Втім, якщо відбувається законна заміна комплектуючих машини (наприклад, акумуляторних батарей), то у рядку навпроти заміненої комплектуючої, у новому стовбці (№4,5,6 або 7) зазначається новий номер, який обов'язково повинен бути затверджений печаткою військової частини, яка здійснила заміну.

 

Так, на фото вище вже має місце недолік ведення формуляру, оскільки остання заміна акумуляторних батарей не затверджена печаткою військової частини.

Свідоцтво про приймання підтверджує приймання машини з заводу представництвом замовника (те що називається "воєнпреди"). 

Особливого звідси нічого почерпнути не можна, окрім, хіба що, того, що на цій сторінці на більшості формулярів (конкретно цей у більшість не попав) зазначена дата приймання машини замовником. Тобто, формально, дата початку експлуатації зразка. 

У цьому ж розділі можна знайти інформацію, яка може допомогти при складані контрольно-вивірочної мішені.

Завод-виробник дає на машину гарантійні зобов'язання, які також зазначено у формулярі зразка.

Зазвичай виробник дає 5000км або 500м/г, а заводи капітального ремонту - 3000км, 300м/г.

Якщо машина вийде з ладу у цей період, буде складено акт рекламації, а також несправність повинна бути обов'язково описана у розділі "Відомості про рекламації". 

Він не обов'язково буде заповнений, але якщо буде, то просто треба мати на увазі, що саме ця машина не витримала гарантійного терміну і може бути непередбачуваною з позиції потоку відмов.

Якщо машина знаходиЛАСЯ на зберіганні, то у розділі "Відомості про зберігання" вказуються дані про те, яким наказом машину було поставлено на який вид зберігання та яким наказом зі зберігання було знято.

Ці відомості затверджуються підписом відповідальної особи (КР, ЗКОР). Якщо машина ще знаходиТЬСЯ на зберігання, значить усі записи повинні бути, окрім вказання номера наказу про зняття зі зберігання.

Коли машина прибуває у військову частину, вона, відповідно до наказу про введення у стрій та призначення екіпажу, отримує номер за стройовим розрахунком, а також призначений цим або окремим наказом екіпаж. Про це свідчить розділ "Введення машини в стрій та призначення екіпажу".

У розділі зазначається номер наказу про введення машини у стрій та її стройовий номер (три цифри, які повинні бути набиті білою фарбою на борту). Також вказуються посади, військові звання та прізвища членів екіпажу, номери наказів про їх призначення (та відрахування) та повинні бути підписи цих же посадових осіб у прийнятті машини. (це - не приймання машини згідно акту. Це - просто підпис про те, що екіпаж ознайомлений з тим, що він має відношення до машини. Приймання машини - тільки акт технічного стану з підписами "Здав"/"Прийняв").

Як правило номери наказів про відрахування попередніх членів екіпажу та призначення наступних збігаються. Слід перевірити відповідність призначених на даний момент членів екіпажу машини та відомості про них у даному розділі, звірити посади, номери наказів про призначення. Номер наказу про відрахування для поточного екіпажу (звісно ж) не буде проставлений.

Облік роботи машини ведеться у розділі "Зведений облік роботи двигуна, радіостанції, ТПУ..."

Даний розділ ведеться щомісячно і повинен бути заповнений станом на минулий місяць. Дані, зазначені у цьому розділі повинні збігатися з показниками спідометра, лічильника мотогодин, а також даними, що містяться у останніх дорожніх листах, виписаних на дану машину, а також у Книзі обліку роботи машин, витрати пального і масел. Навіть у випадку, якщо машина нікуди не виїжджала цього місяця, даний розділ заповнюється і у нього переписуються попередні дані, а у графі "Всього за місяць" ставиться прочерк.

Наприкінці року розділ затверджується підписом заступника командира частини з озброєння та печаткою військової частини.

Для різних машин цей розділ може також окремо розділяти облік напрацювання двигуна, радіостанції, системи керування вогнем. Тоді ці розділи ведуться і "закриваються" окремо.

Так само ведеться настріл озброєння у розділі "Облік стрільб з озброєння".

Для гармат танків кількість відстріляних пострілів приводиться до ОФС або БКС, враховуючи також відстріляні на заводі.

У цей же розділ вносяться дані про затримки під час стрільби, які мали місце.

Щорічно розділ закривається підписом заступника командира частини з озброєння та гербовою печаткою військової частини. Якщо у якийсь з років не проводилося стрільб, то рік закривається фразою типу "У 2019 році стрільб з гармати не проводилося" (або "стрільб з кулеметів", або "пусків з системи 902") і також завіряється підписом та печаткою.

Несправності основних вузлів та агрегатів, як правило, вносяться у розділ "Облік несправностей"

Зазвичай сюди вносяться лише ті несправності, які були обліковані у Журналі обліку несправностей начальника бронетанкової служби та усувалися силами ремонтного підрозділу. 

Якщо мала місце позапланова заміна двигуна, або коробки передач, то, окрім запису у розділі "Комплектність машини" повинен бути запис про передчасний вихід з ладу цього агрегату і у даному розділі. Для вузлів, що відпрацювали термін експлуатації до середнього ремонту та мали заміну на середньому ремонті цей розділ може не вестися.

Технічні обслуговування №1, 2, регламентне ТО, а також переходи на зимовий (літній) режим експлуатації ведуться у розділі "Облік технічного обслуговування машини, її озброєння та засобів зв'язку"

Для номерних видів технічного обслуговування вказується інтервал від попереднього технічного обслуговування.

В цьому розділі мінімум два рази на рік повинен з'являтися запис про переведення машини на сезонний режим експлуатації (не стосується тільки машин тривалого зберігання). 

Облік обслуговування акумуляторних батарей ведеться окремо.

Слід пам'ятати, що повне заряджання акумуляторних батарей проводиться щомісяця (або ж не рідше ніж раз на 3 місяця), а контрольно-тренувальний цикл - один раз на рік. (зазвичай при переході на зимовий режим експлуатації)

Також при переведенні на сезонні режими експлуатації здійснюється контрольне зважування балонів ППО та вогнегасників, про що робиться запис у відповідному розділі формуляра.

Якщо були наявні зміни у конструкції машини (наприклад, заміна або модернізація машини, встановлення комплекту "Либідь", або навігаційної апаратури, що не було передбачено заводом-виробником), то обсяг доробок вказується у розділі про зміни у конструкції машини під час експлуатації.

Якщо в ході експлуатації була здійснена заміна складових частин машини (заміна двигуна, коробки передач, радіостанції, прицілу, тощо), то відомості про заміну складових вузлів, агрегатів машини під час експлуатації вказуються у відповідному розділі формуляра.

Заміна двигуна або коробки передач - це середній ремонт машини, який проводиься з метою певного часткового відновлення моторесурсу зразка. Цей ремонт, а також відомості про агрегати, які замінюються зазначається у розділі "Ремонт машини, її агрегатів та озброєння".

Відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України посадові особи повинні періодично здійснювати перевірки зразків ОВТ. Відомості про ці перевірки, зазвичай, відображуються у актах перевірки, журналі обліку недоліків у стані зразка. Але також ці дані повинні відображатися і у формулярі машини (якщо перевірку здійснює посадова особа від командира батальйону та вище)

У розділі "особливі відмітки" вносяться дані про особливості укомплектування машини, списання та видачу акумуляторних батарей, брезентів та шоломофонів, зміни налаштувань системи керування вогнем, або марок масел, відомості про вклейки у формуляр, тощо. Наприклад, якщо закінчується розділ обліку напрацювання машини (а для машин від 10 років і старше - це нормальна ситуація), то робиться вклейка між останніми сторінками розділу...

...яка нумерується цифрою попередньої сторінки та літерою алфавіту (наприклад 50а), та у розділі "особливі відмітки" робиться запис про те, що "Між сторінками 50 та 51 зроблено вклейку з 3 (трьох) аркушів №50а, 50б, 50в", який затверджується підписом начальника бронетанкової служби.

Відомості про списання та видачу акумуляторних батарей, брезентів та шоломофонів повинні вноситися посадовими особами довольчого органу.

Також у розділі "особливі відмітки" може вестися облік переосвідоцтва балонів високого тиску, ППО та вогнегасників, встановлених на машині. Переосвідоцтво балонів відбувається один раз на п'ять років. Якщо розділ незаповнений, це є підставою більш ретельної перевірки клейм балонів високого тиску, ППО та вогнегасників на предмет проходження переосвідоцтва.

Формуляр машини, відповідно до керівних документів, повинен зберігатися на машині. Втім, з метою недопущення його втрати, він може зберігатися у командира роти, заступника командира роти з озброєння або у начальника бронетанкової служби. 

І слід не забувати, що, відповідно до наказу №88, несвоєчасне ведення формуляру машини є підставою для зниження оцінки зразка та створення суб'єктивної думки про організацію експлуатації ОВТ у підрозділі. А документацію перевіряють у першу чергу.

Перевірка індивідуальної документації зразка. Частина 1. Відомість індивідуальної документації.

Без індивідуальної документації машини формально не існує. Деякі посадові особи не приділяють перевірці та веденню індивідуальної документації значної уваги, втім її перевірка та подальше ведення є важливим елементом експлуатації машини. Чи потрібно нагадувати, що документація є невід'ємною складовою системи експлуатації.

Ось тут було розглянуто загальні питання по прийманню зразка БТОТ. https://ebtot.blogspot.com/2019/04/blog-post_29.html
Зараз більш детально зупинимося на окремих елементах і розпочнемо, згідно з нашим алгоритмом, з документації.

Будь яка перевірка індивідуальної документації машини розпочинається з Відомості індивідуальної документації.
Виглядатиме це якось так:

У деяких машинах відомість індивідуальної документації може входити у Відомість індивідуального комплекту ЗІП окремим розділом.
Тут перелічено усю документацію, яка придається до машини заводом-виробником. (або ремонтним підприємством). Якщо відкрити Відомість, побачимо таку картину:

І так далі...
Як бачимо, перелік містить:
Позначення (номенклатуру) документа (якщо вона існує. Наприклад сама відомість має позначення 447А.ЭД1-1). Це дозволяє нам звірити чи дійсно представлений нам документ є того самого змісту, що передбачено Відомістю.
Повне найменування документа.
Кількість на машині (зазвичай документація штучна, тому частіше буде 1)
Де розміщується (Як правило розміщується у сумці для документів, про що ми і можемо прочитати)
Відповідно до нашої відомості (а танкісти можуть скористатися цим переліком при прийманні об.447А) входять:
Документація загальна:
- Відомість індивідуального комплекту ЗІП - 447А.ЗИ1
- Формуляр машини об.447А
- Інструкція з користування спецінструментом та приладдям, що придаються у індивідуальний та груповий комплекти ЗІП - 4.И2
- Пам'ятка по подоланню броду - 3шт., які видаються на руки екіпажеві (частіше за все у тій самій сумці і валяються, бо нікому не треба)
Документація на складові частини виробу:
- Паспорт двигуна 457 (паспорт двигуна 5ТДФ)
- Ілюстрований перелік возимого інструменту та запчастин двигуна - КВК-102 (це - ще одна комплектувальна відомість. Для танків ЗІП двигуна описаний у окремому переліку і не включений у загальну Відомість ЗІП. Там просто посилання на КВК-102)
- Формуляр ГО-27 - ТГ1.570.000Ф
- Паспорт радіостанції
- Технічний опис та інструкція з експлуатації АКБ "Батарея акумуляторна свинцева стартерна 12СТ-85Р" - ФГ3.553.022.ТО
- Пам'ятка механіку-водію - 447А.ДЭП3
- Пам'ятка оператору - 447А.ДЭП1
- Пам'ятка з технічного обслуговування - 447А.ДЭП2-1
- Формуляр ПКТ
- Пам'ятка екіпажу з будови та експлуатації 2А46М
- Пам'ятка з технічного обслуговування. Додаток. - 447А.ДЭП2-1/1


У даний перелік для БМП також включаються:
- Паспорт (або формуляр гармати 2А42)
- Паспорт на 9П135М
- Інструкції з експлуатації ГО-27, радіостанції, ТПУ.
Це для однієї машини.
Недоцільно вимагати від особи, яка представляє документацію (або передає машину) чогось такого, чого немає у даному переліку (не у тому, що я навів, а у тому, що реально у Відомості написано). Поверх цього повинна бути (та й то не обов'язково. У випадку чого можна зробити і самому) контрольно-вивірочна мішень, журнал обліку недоліків у технічному стані зразка та план-завдання-екіпажу. Усі ці три додаткових документи (так-так, мішень - це теж документ) можуть бути виготовлені окремо самим приймальником. Тому на них можна не загострювати увагу.