Організаційну частину сезонного обслуговування, перелік документів, порядок складання, ведення та подання деяких з них розглядали ось тут:
Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Сезонне обслуговування бронетанкових машин - Частина 1 (Організаційна частина) (ebtot.blogspot.com)
Конкретний перелік робіт сезонного обслуговування деяких зразків бронетанкового озброєння та техніки радянських зразків я наводив ось тут:
Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Сезонне технічне обслуговування бойової машини піхоти БМП-2 (БМП-1) (ebtot.blogspot.com)
Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Сезонне технічне обслуговування танка Т-72 (ebtot.blogspot.com)
Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Сезонне технічне обслуговування танка Т-64 (ebtot.blogspot.com)
Чого немає - інструкція з експлуатації в допомогу.
ОДНАК
Особливу увагу хочу приділити загальному переліку робіт сезонного обслуговування, а також порядку його формування для машин, які не мають інструкції з експлуатації, які надійшли від країн-партнерів, а також для таких, у яких інструкція з експлуатації не містить окремого розділу "Сезонне обслуговування".
Дуже часто серед експлуатантів живе думка, що "Якщо в інструкції не написано про сезонне обслуговування, значить на машині воно не проводиться", або "В інструкції не написано/інструкції немає, так звідки я знаю, які там конкретно роботи я маю проводити".
Але ж кожен хто має свій власний автомобіль так чи інакше щопівроку проводить сезонне обслуговування. Чому ж ці люди не кажуть, що "Немає інструкції, звідки я знаю що робити?"... Риторичне питання.
Сезонне використання техніки вирізняється власне то сезонними несприятливими факторами, на зменшення яких сезонка і спрямована. Коли водій знає, що взимку літні шини дубіють і втрачають зчеплення з дорогою, він міняє шини на зимові.
Якщо відомо, що вода в бачку омивача взимку замерзає і мінімум не працює омивач скла, а максимум розриває бачок омивача або горить електронасос - водій завчасно міняє рідину в бачку на зимову.
Якщо ми знаємо що взимку у машині холодно - ми перевіряємо чи працює пічка, а якщо знаємо, що влітку спекотно - перевіряємо кондиціонер. Якщо взимку акумулятор працює гірше, значить його потрібно зарядити або хоча б обслужити. І так далі.
Тому в загальному перелік робіт сезонного обслуговування для будь-якого транспортного засобу: військового/цивільного, бронетанкового/автомобільного тощо формується за загальним принципом:
1. ВИЗНАЧЕННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ СЕЗОННИХ ФАКТОРІВ;
2. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЇ МАШИНИ ТА СТУПЕНЯ ВПЛИВУ НЕСПРИЯТЛИВИХ СЕЗОННИХ ФАКТОРІВ НА СТАН МАШИНИ;
3. СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ ДІЇ НЕСПРИЯТЛИВИХ СЕЗОННИХ ФАКТОРІВ НА СТАН МАШИНИ;
4. ПІДГОТОВКА МАШИНИ ДО ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЦИХ СПОСОБІВ.
Розглянемо кожен пункт окремо і, за допомогою нашого імпровізованого алгоритму, визначимо базовий необхідний перелік робіт для підготовки до експлуатації машини в літніх, а потім і у зимових умовах. Одразу ж отримаємо і приклад, як потрібно це робити:
___________________________________________
ЛІТО
1. Визначення несприятливих сезонних факторів:
Літо, у першу чергу це - жара. Високі температури, сухе повітря, відсутність опадів сприяє формуванню запиленого середовища. Траки перетирають пісок в порох, який підіймається у повітря і висить не падаючи годинами.
Отже визначимося:
ТЕМПЕРАТУРА
ЗАПИЛЕНІСТЬ
У окремих кліматичних районах такими факторами також може бути висока вологість повітря, або ж наявність дощів та, як результат розмоклий в'язкий грунт. Але завжди літо - це пил і температура.
2. Вплив несприятливих сезонних факторів на стан машини:
Для, наприклад, БРДМ-2 інструкція сама по собі визначає порядок підготовки і правила експлуатації машини в жарких і запилених умовах. Там це так і називається.
Ми ж розуміємо, що висока температура - це:
1. Схильність окремих систем та агрегатів машини до перегріву
2. Підвищена випаровуваність води з електроліту акумуляторних батарей
3. Зменшення в'язкості масел та мастил
4. Погіршення ергономічних властивостей машини - під бронею просто спекотно.
А запиленість - це:
1. Підвищення ймовірності пилового зносу вузлів та агрегатів машини
2. Погіршення охолодження агрегатів та систем машини
3. Зниження оглядовості через прилади спостереження, особливо на марші в колоні
4. Знову ж зниження ергономіки - спробуйте проїхатися в колоні по запилюченій дорозі третім або четвертим.
3. Способи зниження впливу сезонних факторів на стан машини:
Що ж робити, якщо влітку на машину діють такі несприятливі фактори. Їхній вплив необхідно зменшувати або ж взагалі нівелювати якимись контрмірами. Давайте думати.
1. Схильність окремих систем та агрегатів машини до перегріву - з цим нічого не поробиш, проте на машині є вентилятор охолодження або ежекційна система. Вентилятор дуже часто є і на генераторі, а також деякі вузли мають вентиляційні отвори. Також слід пам'ятати, що все що закриває радіатори систем охолодження та змащування також не сприяє їхньому нормальному охолодженню. Тобто нічого не повинно закривати радіатори під час роботи. Наступне: максимально допустима температура антифризу - 105град., а води або літньої охолоджувальної рідини - 115град. Значить використовувати літню охолоджувальну рідину краще. Ну, або хоча б контролювати рівень антифризу частіше. Провина ж за перегрів та вихід з ладу двигуна ляже на механіка-водія, який не слідкував за температурним режимом. А отже слід також тримати справним термометр і індикатори перегріву.
2. Підвищена випаровуваність води з електроліту акумуляторних батарей - якщо акумулятори гелеві або ж необслуговувані, ця проблема неактуальна. Проте для звичайних кислотних акумуляторів з кришками на окремих банках можна частіше контролювати рівень електроліту та вчасно доливати у акумулятори дистильовану воду.
3. Зменшення в'язкості масел та мастил - для арктичних регіонів характерно міняти також на більш в'язкі марки моторне та трансмісійне масла, але для української кліматичної зони проблема зазвичай вирішується посиленням контролю за наявністю масел та мастил в вузлах та їхнім тиском у системах. Особливо це стосується мастил у ходовій частині, які, окрім загальної високої температури середовища нагріваються також під час роботи вузла, ніяк не охолоджуються та можуть витікати через лабіринтне ущільнення.
4. Під бронею спекотно - проблема вирішується через встановленням в машину штатного кондиціонера, індивідуальних вентиляторів членів екіпажу або ж просто ніяк.
5. Підвищення ймовірності пилового зносу вузлів та агрегатів - з ходовою частиною проблема не вирішується ніяк, проте з двигуном, який найбільш чутливий до пилового зносу, вплив цього фактору нівелюється максимальним закриттям доступу пилу у силове відділення, до вузлів та агрегатів, це також і застосування різних кожухів, пильників, чохлів. Також будь-який двигун має у наявності повітроочисник або повітряний фільтр.
6. Погіршення охолодження агрегатів та вузлів - сам по собі пил погано проводить тепло, отже для зменшення такого впливу пилу на машину слід своєчасно очищувати машину та її складові від пилу.
7. Зниження оглядовості через прилади спостереження - для очищення приладів спостереження використовуються склоочисники та склоомивачі або ж система гідропневмоочищення приладів спостереження та прицілів.
8. Зниження ергономіки - є достатнім щільно зачиняти відділення машини, для запобігання попаданню пилу всередину. Під час руху бронеоб'єктів по-похідному механіками-водіями також використовуються захисні окуляри та респіратори
Типу отак :)
4. Підготовка машини до використання вищезазначених способів зменшення впливу сезонних факторів:
Тут все просто. Беремо кожен спосіб і аналізуємо, чи наша машина здатна зараз його забезпечити. Відповідно якщо не здатна або невідомо чи здатна - проводимо відповідну підготовку.
Отже. Орієнтовний перелік робіт підготовки машини до використання у літніх умовах:
1. СИСТЕМА ОХОЛОДЖЕННЯ - Перевірити роботу вентилятора, якщо вентилятор автоматичний - перевірити роботу автоматики або гідромуфти. Якщо вентилятор постійного приводу (як на Т-72) можливо буде необхідно перемкнути режим охолодження на більш інтенсивний. Для ежекційної системи, як правило ніяких робіт тут не потрібно.
Також звернути увагу на коректну роботу термометрів моторного масла та охолоджувальної рідини, а також індикації перегріву машини.
2. ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ОТВОРИ - Перевірити стан вентиляційних отворів в агрегатах, які ними оснащені, за необхідності очистити їх від пилу та бруду.
3. РАДІАТОРИ - Перевірити стан радіаторів, стан та засміченість їхніх захисних сіток та сот. За необхідності продути соти радіаторів стисненим повітрям. У окремих клінічних випадках може знадобитися промивка від накипу та шламу самих радіаторів.
4. ЗАСЛІНКИ ТА ЖАЛЮЗІ - Перевірити роботу заслінок, вхідних та вихідних жалюзі. За необхідності змастити та забезпечити надійну роботу без заїдань.
5. ЛІТНЯ ТРАСА ЗАБОРУ ПОВІТРЯ - За необхідності та можливості встановити літню трасу забору повітря. (якщо конструкція машини дозволяє штатним способом забезпечити умови, при яких впускне повітря не буде забиратися з зони, яка навмисне підігрівається, наприклад, для БМП таким засобом є заслінка "ЗИМА-ЛІТО", а для танків Т-72 - штатна кришка сітки над повітроочисником).
6. ОХОЛОДЖУВАЛЬНА РІДИНА - За можливості замінити зимову низькозамерзальну охолоджувальну рідину на літню. (вода - обов'язково з трикомпонентною присадкою або залишити антифриз)
7. РІВЕНЬ ЕЛЕКТРОЛІТУ - Перевірити рівень електроліту у акумуляторних батареях та довести його до норми.
8. РІВЕНЬ МАСТИЛ ТА МАСЕЛ - Перевірити рівень масел та мастил у вузлах та агрегатах. За необхідності довести до норми - пластичні мастила дошприцювати, рідки масла - долити.
9. ППО - Перевірити роботу автоматики протипожежного обладнання, стан та зарядженість балонів ППО та ручних вогнегасників.
10. КОНДИЦІОНЕР - Перевірити роботу штатного кондиціонера (за його наявності), індивідуальних вентиляторів екіпажу.
11. УЩІЛЬНЕННЯ ЛЮКІВ - Перевірити наявність та стан ущільнень люків, лючків та пробок корпусу, легкість їхнього закривання та стопоріння.
12. ЧОХЛИ - Перевірити наявність пильників, чохлів та захисних кожухів на вузлах та агрегатах. Звернути увагу на пильники гідроамортизаторів, тяг, чохли на озброєнні.
13. ПОВІТРООЧИСНИК - Перевірити запиленість повітроочисника, за необхідності обслужити або замінити фільтрувальний (очищувальний) елемент. За наявності сигналізатора засміченості повітряного фільтра - перевірити його роботу.
14. ГПО - Перевірити стан та роботу пристроїв та систем для очищення приладів спостереження від пилу. Дозаправити до норми бачки склоомивачів (систем гідропневмоочищення).
15. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ - Перевірити наявність у механіків-водіїв захисних окулярів, засобів захисту органів дихання від пилу, їхній стан. За необхідності замінити засоби захисту.
__________________________________________________
ЗИМА
1. Визначення несприятливих сезонних факторів:
На відміну від спекотного літа, зима - це завжди низькі температури. Так, не такі низькі як десь на Алясці, але все ж нижче нуля. Тому під час визначення несприятливих сезонних факторів знову не обійшлося без температури.
Отже, зима - це:
1. ТЕМПЕРАТУРА
2. СНІГОВИЙ ПОКРИВ
Зима в Україні не завжди сніжна та морозна, тому також сюди треба віднести дощі, вологе повітря, заболоченість доріг і не забувати, що, на відміну від літа, дощі і заболоченість доріг за одну ніч перетворюється на сніг та замерзлий обледенілий грунт.
2. Вплив несприятливих сезонних факторів на стан машини:
Низька температура - це:
1. Збільшення ймовірності розморожування системи охолодження.
2. Застигання дизельного пального.
3. Збільшення в'язкості масел.
4. Погіршення працездатності акумуляторних батарей.
5. Зниження пускової здатності двигунів, особливо дизельних (особливо двотактних).
6. Ймовірне зниження температурного режиму роботи двигуна.
7. Погіршення ергономіки машини - у ній просто холодно, на корпусі стає слизько.
Сніговий покрив - це:
1. Зниження прохідності машин
2. Налипання та намерзання снігу та бруду на елементи ходової частини під час руху
3. Способи зниження впливу сезонних факторів на стан машини:
1. Збільшення ймовірності розморожування системи охолодження - Замерзаючи вода займає більший об'єм, аніж у рідкому стані. Це означає, що у випадку перетворення її на лід у замкненому середовищі, об'єму цього середовища недостатньо для того, аби вмістити цей лід. Закрита ємність обов'язково буде розірвана водою, яка замерзає. Блок двигуна отримає тріщину та не підлягатиме ремонту (а провина за повністю знищений двигун ляже на механіка-водія, який своєчасно не злив воду з системи). Так само лопаються патрубки системи охолодження, радіатори опалювачів, теплообмінники передпускових підігрівачів, бачки з рідиною для очищення приладів спостереження. Для запобігання цьому зимою у якості охолоджувальної рідини використовується (у найпростішому варіанті виконання) суміш етиленгліколю та води, яка не замерзає за температури -40град. У суміші з спеціальним пакетом присадок це - низькозамерзальна охолоджувальна рідина, або по-простому антифриз. Також низькозамерзальна рідина використовується і у системах очищення скла та приладів спостереження.


2. Застигання дизельного пального - дизельне пальне має так звану температуру помутніння (для дизельного пального літніх марок - це -5град., але ризикувати все одно не треба) Це температура, за якої розчинені у пальному парафіни можна сказати випадають в осад. Парафін - речовина аморфна, тому він не кристалізується у тверду форму, а повільно загусає до твердого стану. Пальне стає схожим на желе і перестає перекачуватися, а фільтри потребуватимуть промивання (одноразові - заміни). Запобігають цьому за допомогою використання зимових сортів дизельного пального, які залишаються текучими навіть за температур -30град.
3. Збільшення в'язкості масел - для арктичних районів використовується заміна масел на менш в'язкі, проте у українській кліматичній зоні ця проблема не вирішується ніяк, оскільки масло можна гріти передпусковим підігрівачем. (щось таке як Вебасто, для тих хто не знає як воно)
В'язкість масел при -30град. Масла в'язкістю 16сСт це приблизно 10W40
4. Погіршення працездатності акумуляторних батарей - акумуляторна батарея - хімічне джерело енергії, тому за низької температури хімічна реакція уповільнюється. Як результат - батарея гірше віддає, а за особливо низької температури - перестає навіть заряджатися. Для запобігання цьому, акумуляторні ніші намагаються обігрівати, батареї своєчасно обслуговують та утримують максимально зарядженими (для зими допускається розрядити батарею не нижче ніж до 75% її ємності)

5. Зниження пускової здатності двигунів - оскільки дизельний двигун для роботи використовує принцип підвищення температури повітря від його стискання, логічним є те, що при зниженні температури впускного повітря, для його нагріву до температури спалахування пально-повітряної суміші потрібно стискати інтенсивніше. Інтенсивніше виходить погано, оскільки масло у двигуні в'язке та опирається обертанню (див.п.2), а холодні акумулятори не дуже хочуть віддавати струм (див.п.3). Звісно за таких умов двигун пускається значно гірше. З бензиновими двигунами справи краще, проте переважна більшість бронетанкових базових машин - саме дизеля. Для покращення пуску двигуна використовуються засоби підігріву впускного повітря, а також передпускові підігрівачі, які нагрівають сам блок двигуна та масло у картері (або баку) до робочої температури, що зменшує в'язкість масла, збільшує початкову температуру повітря в циліндрі та значно покращує пускову здатність.

6. Ймовірне зниження температурного режиму роботи двигуна - здавалося б переохолодження двигуна це не перегрів, колом не стане. Але у двигуна є оптимальний температурний режим - 70-90град. Якщо температура буде меншою масло, яке змащує двигун, утворюватиме лакові відкладення, які дуже погано піддаються відмиванню - не змиваються самим маслом і не дуже добре змиваються дикою автохімією. Як наслідок - коксування кілець, зниження ступення стиснення, масложор (для радянської броні взагалі швах) і смерть двигуна за пару тисяч кілометрів до середнього ремонту. Для підтримання оптимального температурного режиму двигуна, полегшення його роботи використовують зимові траси впускного повітря, де повітря підігрівається вже працюючим двигуном перед тим як потрапити в циліндри, радіатори утеплюють ковриками, закривають вхідні та вихідні жалюзі, а також, для тупих неавтоматичних вентиляторних систем охолодження, перемикають режим роботи вентилятора на менш інтенсивний.

7. В машині холодно - взагалі насправді під бронею не дуже холодно, але все ж таки в машинах використовуються опалювачі.
Наприклад ось - танковий передпусковий підігрівач з калорифером. Калорифер - це такий собі дуйчик біля командира машини і на цьому фото він там де видно великий вентилятор
8. Зниження прохідності машин - деякі машини можуть оснащуватися додатковими грунтозачепами, а взагалі не лікується ніяк. Возіть колоду і троси - для самовитягування і буксирні.
9. Налипання та намерзання снігу та бруду - гусеничні машини можуть оснащуватися брудоочисниками, які запобігають налипанню мерзлого снігу на гусеничну стрічку та ведуче колесо, очищуючи їх.
Ось тут добре видно брудоочисник БМП-1 біля напрямного колеса. Втім його наявність - не догма. На деяких машинах він відсутній конструктивно.
4. Підготовка машини до використання вищезазначених способів зменшення впливу сезонних факторів:
Отже ми розглянули зимові фактори впливу і можемо на підставі контрмір зформулювати...
Орієнтовний перелік робіт підготовки машини до використання у зимових умовах:
1. АНТИФРИЗ - Злити літню охолоджувальну рідину та замінити її на низькозамерзальну рідину, яка застосовується для даного двигуна.
2. ГПО - Злити воду з бачків системи очищення прицілів та приладів спостереження та замінити її на низькозамерзальну рідину (зимову омивачку), або не заправляти взагалі.
3. ДИЗЕЛЬ - Злити літнє дизельне пальне з системи живлення паливом та заправити її зимовим (або арктичним) дизельним пальним. Пустити двигун та дати йому попрацювати на експлуатаційних обертах протягом 15 хвилин для використання залишків літнього пального у системі.
4. МАСЛО - Якщо у машині використовується обов'язкова сезонна заміна масел - замінити моторне масло на менш в'язке. (У іншому випадку - не міняти)
5. АКБ - Провести контрольно-тренувальний цикл акумуляторних батарей. (Або принаймні зарядити на зарядній станції до 100% наявної ємності).
6. ПІДІГРІВ ПОВІТРЯ - Перевірити засоби підігріву впускного повітря (За їх конструктивної наявності).
7. ПІДІГРІВАЧ - Перевірити роботу передпускового підігрівача.
8. ЗИМОВА ТРАСА ЗАБОРУ ПОВІТРЯ - Встановити зимову трасу забору впускного повітря. (За її конструктивної наявності.)
9. КОВРИ - Перевірити наявність стан утеплювальних ковриків, за необхідності відремонтувати.
10. ЗАСЛІНКИ ТА ЖАЛЮЗІ - Перевірити стан заслінок, вхідних та вихідних жалюзі, легкість їх закривання. За необхідності змастити та забезпечити надійну їх роботу.
11. ВЕНТИЛЯТОР - Перевірити роботу автоматики вентиляторної системи охолодження. (Для тупих вентиляторів - Перемкнути режим вентилятора на "НИЗЬКІ ОБЕРТИ".)
12. ОПАЛЕННЯ - Перевірити роботу опалювачів.
13. КОЛОДА - Перевірити наявність та стан колоди для самовитягування, за необхідності замінити її. Перевірити наявність та стан буксирних тросів, тросів для самовитягування машини.
14. БРУДООЧИСНИКИ - Встановити брудоочисники на мінімальній відстані (3-5мм) від напрямних коліс (За їх конструктивної наявності)
_____________________________________________
Таким чином можна оцінити та зформулювати роботи сезонного обслуговування для будь-якої машини. Це означає що вам завжди буде що написати у розділ "Обов'язкові роботи сезонного обслуговування" ваших Відомостей проведення робіт сезонного обслуговування.
Також слід не забувати, що окрім робіт по підготовці до сезонної експлуатації, для машин інструкцією з експлуатації можуть визначатися обов'язкові періодичні роботи з обслуговування, які за часом співпадають з сезонкою - тобто виконуються під час неї. Наприклад: для БТР-4Е однією з робіт є "Обслуговування гармати - раз на півроку". Логічним є те, що за замовчуванням оце "раз на півроку" буде суміщено з черговим сезонним обслуговуванням. Ці роботи також можуть бути включені до переліку саме "обов'язкових робіт сезонного обслуговування".
ГОТУЙТЕ ТЕХНІКУ ДО ЧЕРГОВОГО ЯСКРАВОГО СЕЗОНУ ЯКІСНО!