
Це - пакети для поглинання вологи, у яких діючою речовиною є силікагель. Виглядає він як прозорі або напівпрозорі круглі гранули. Вони можуть бути цілими або подрібненими.
Силікагель - це висушений гель, який утворюється з перенасичених кремнієвих кислот. У хімію ми заглиблюватися не будемо. Нам достатньо знати, що силікагель використовується у бронетанковому озброєння та техніці для осушки повітря у прицілах та приладах спостереження, а також для консервації машин, які стають на зберігання з герметизацією корпусів.
Силікагель буває звичайний (такий який можна побачити у пакетиках на фото вище), або індикаторний (такий, як на фото у заголовку). Звичайний використовують для осушки корпусів в ході герметизації. Якщо у вас немає машин, які знаходяться на зберіганні, то мати справу з таким силікагелем поки не доведеться. Що ж до індикаторного силікагелю, то його використовують у патронах осушки прицілів, приладі спостереження ТКН-3 та інших оптичних приладах. Наприклад:
Патрон осушки прицілу 1ПЗ-3 (Шукати вище налобника і кришки підсвітки сітки)

Патрон осушки приладу ТКН-3 (Шукати потрібно зліва збоку на корпусі за рукояткою)

Патрон осушки прицілу БПК (Шукати посередині прицілу вище налобника)

Прилад спостереження не може бути ідеально герметичний, у нього завжди попадає повітря з вологою. Внаслідок перепаду температур (наприклад вранці) ця волога може випадати у вигляді конденсату всередині приладу. Зокрема на холодних скляних деталях. Таким чином ми отримаємо повністю небоєздатну машину, у якій навідник не може вести вогонь, тому що у нього відбулося запотівання прицілу. (Бойова готовність відділення - до побачення!)
Протерти його ніяк не можна (всередині ж). Доводиться увімкнути підігрів (що у теплу пору категорично не рекомендується) і чекати доки не висохне саме. Саме для того, щоби повітря, яке знаходиться у прицілі позбавити цієї вологи і використовують патрони осушки. Для того, щоби можна було завжди визначити ступінь обводнення силікагелю (а ця операція передбачена щоденним технічним обслуговуванням) використовують силікагель насичений хлоридом кобальта (привіт, хімія, яку я ніхто ніколи не вчив). Солі кобальта мають властивість змінювати колір у залежності від ступеня обводнення. Від темно синього у повністю сухому стані до рожевого у повністю обводненому. Такий силікагель дорожче звичайного, тому його не використовують як засіб осушки повітря під час зберігання техніки. Втім його можна додавати окремими гранулами у звичайний силікагель КСМГ для отримання інформації про його ступінь обводнення за кольором цих окремих гранул.
Якщо розглянути фотографії вище, можна побачити, що у патроні осушки 1ПЗ-3 силікагель рожевий (тобто обводнений), а у патроні осушки ТКН-3 силікагель синього кольору і ще придатний до використання.
Обводнений патрон підлягає заміні, для чого у кожному ЗІП приладу спостереження можна знайти запасний патрон осушки у герметичному контейнері (герметичність дозволяє силікагелю не обводнюватися під час зберігання). Після заміни обводнений патрон треба регенерувати. Тобто просто висушити. Сушка силікагелю відбувається за температур близько 130 градусів. В ході сушки силікагель позбавляється вологи і міняє колір з рожевого знову на синій. Для сушки індикаторного силікагелю застосовується спеціальна шафа для сушки. (звертатися до начальника РАО):

А між тим шафа така є не усюди. І добрі люди задають логічне питання: "А що робити коли шафи немає?" (купити б/ушну електродуховку - прим.авт) А шафи частіше все ж таки немає. Сушити на батареї не допомагає. Після трьох діб на розпеченій батареї патрон не поблакитнішав ні на йоту. Тому тут потрібні більш високотемпературні рішення. Найпростіший варіант: взяти порожню банку з під консервів, висипати на дно силікагель і, постійно перемішуючи, тримати над вогнем до зміни кольору гранул на синій. Трохи технологій: Сковорідка+буржуйка. Можна сушити більші об'єми. Завжди слід враховувати, що солі кобальта отруйні, тому сушку індикаторного силікагелю слід здійснювати у провітрюваному приміщенні.
І ось народився ще один бюджетний варіант, який можна застосувати. Він достатньо простий та швидкий. Сушку трьох патронів можна провести за 15-20 хвилин.
Що потрібно:
- Патрон осушки (якщо його розбирання здійснюється інструментом, як, наприклад, у випадку патрону осушки 1ПЗ-3, то потрібен інструмент)

- Порожня жерстяна банка з під напоїв, які ми усі купляємо.

Може підійти будь-яка, але краще ширші пивні банки по 500мл.
- Таблетка сухого пального (однією таблеткою можна висушити 4-6 патронів)

- Ніж або ножиці для розкрою банки
- Шматок сталевого дроту або стрічки для хомута (перемішувати силікагель, а також для того щоби можна було притримати банку, яка нагріється)
- Запальничка або сірники.
1. Розкрій банки:

Банка обрізається таким чином, щоби залишилося цілим і не зім'ятим дно і близько 7-10см від нього.

По утвореному краю вирізаються віконця для повітря. Схожі віконця вирізаються безпосередньо на стінці біля дня банки. Вони забезпечать горіння пального. Ширина вікон може бути довільною, але практика показала, що занадто вузькими робити не треба - не буде горіти. Також не бажано різати дуже широкі - горить інтенсивніше ніж треба. Я зробив 6х3мм і це було дуже впритул. Іноді таблетка могла згасати, хоча це не заважало. Можна різати трохи більші.
У якості негорючої основи для таблетки пального можна використати верхню частину тієї ж банки (вона залишиться), з якої треба обламати кільце і зрізати трохи вище перегину стінки.
Ця верхня частина повинна вільно провалюватися всередину нашого "стакану". Інакше буде підніматися разом з верхньою частиною.

2. Розгортання і робота "міні-поста сушки силікагелю".
Для прикладу візьмемо вже раніше згаданий патрон осушки від 1ПЗ-3.

Як можна побачити, силікагель у ньому набув рожевого кольору і підлягає просушці. Знімаємо патрон з штатного місця.



І розбираємо його (скрутивши верхню кришку). Для розбирання використовується спеціальний ключ з двома виступами, але, за наявності сили в руках, можна сильно притиснути пласку сторону кришки до долоні і викрутити її, обертаючи корпус патрону іншою рукою.

Якщо розглянути фотографії вище, можна побачити, що у патроні осушки 1ПЗ-3 силікагель рожевий (тобто обводнений), а у патроні осушки ТКН-3 силікагель синього кольору і ще придатний до використання.
Обводнений патрон підлягає заміні, для чого у кожному ЗІП приладу спостереження можна знайти запасний патрон осушки у герметичному контейнері (герметичність дозволяє силікагелю не обводнюватися під час зберігання). Після заміни обводнений патрон треба регенерувати. Тобто просто висушити. Сушка силікагелю відбувається за температур близько 130 градусів. В ході сушки силікагель позбавляється вологи і міняє колір з рожевого знову на синій. Для сушки індикаторного силікагелю застосовується спеціальна шафа для сушки. (звертатися до начальника РАО):

А між тим шафа така є не усюди. І добрі люди задають логічне питання: "А що робити коли шафи немає?" (купити б/ушну електродуховку - прим.авт) А шафи частіше все ж таки немає. Сушити на батареї не допомагає. Після трьох діб на розпеченій батареї патрон не поблакитнішав ні на йоту. Тому тут потрібні більш високотемпературні рішення. Найпростіший варіант: взяти порожню банку з під консервів, висипати на дно силікагель і, постійно перемішуючи, тримати над вогнем до зміни кольору гранул на синій. Трохи технологій: Сковорідка+буржуйка. Можна сушити більші об'єми. Завжди слід враховувати, що солі кобальта отруйні, тому сушку індикаторного силікагелю слід здійснювати у провітрюваному приміщенні.
І ось народився ще один бюджетний варіант, який можна застосувати. Він достатньо простий та швидкий. Сушку трьох патронів можна провести за 15-20 хвилин.
Що потрібно:
- Патрон осушки (якщо його розбирання здійснюється інструментом, як, наприклад, у випадку патрону осушки 1ПЗ-3, то потрібен інструмент)

- Порожня жерстяна банка з під напоїв, які ми усі купляємо.

Може підійти будь-яка, але краще ширші пивні банки по 500мл.
- Таблетка сухого пального (однією таблеткою можна висушити 4-6 патронів)

- Ніж або ножиці для розкрою банки
- Шматок сталевого дроту або стрічки для хомута (перемішувати силікагель, а також для того щоби можна було притримати банку, яка нагріється)
- Запальничка або сірники.
1. Розкрій банки:

Банка обрізається таким чином, щоби залишилося цілим і не зім'ятим дно і близько 7-10см від нього.

По утвореному краю вирізаються віконця для повітря. Схожі віконця вирізаються безпосередньо на стінці біля дня банки. Вони забезпечать горіння пального. Ширина вікон може бути довільною, але практика показала, що занадто вузькими робити не треба - не буде горіти. Також не бажано різати дуже широкі - горить інтенсивніше ніж треба. Я зробив 6х3мм і це було дуже впритул. Іноді таблетка могла згасати, хоча це не заважало. Можна різати трохи більші.
У якості негорючої основи для таблетки пального можна використати верхню частину тієї ж банки (вона залишиться), з якої треба обламати кільце і зрізати трохи вище перегину стінки.
Ця верхня частина повинна вільно провалюватися всередину нашого "стакану". Інакше буде підніматися разом з верхньою частиною.

2. Розгортання і робота "міні-поста сушки силікагелю".
Для прикладу візьмемо вже раніше згаданий патрон осушки від 1ПЗ-3.

Як можна побачити, силікагель у ньому набув рожевого кольору і підлягає просушці. Знімаємо патрон з штатного місця.



І розбираємо його (скрутивши верхню кришку). Для розбирання використовується спеціальний ключ з двома виступами, але, за наявності сили в руках, можна сильно притиснути пласку сторону кришки до долоні і викрутити її, обертаючи корпус патрону іншою рукою.

Всередині патрон вистелений капроновою тканиною, тому гріти беспосередньо патрон не можна. Окрім цього силікагель у патроні важко перемішувати.


Далі перевертаємо нашу банку і висипаємо частину силікагелю у вигнуте дно банки. Саме ця геометрична властивість дна жерстяної банки робить її дуже зручною для даної операції.

Решту силікагелю (у 1ПЗ-3 досить об'ємний патрон) можна залишити у патроні, або зсипати на шматок паперу (зсипати краще, тому що перед завантаженням другої партії треба кудись подіти вже сухий силікагель. Його можна засипати у порожній патрон). Патрони ТКН не такі об'ємні, тому вони сушаться за одне "завантаження".
Далі ставимо на основу нашу підставку з таблеткою пального і запалюємо її.


Даємо таблетці трохи розгорітися. Після чого накриваємо нашим імпровізованим "стаканом", у який засипано силікагель. Через бокові отвори можна спостерігати, що таблетка починає горіти трохи повільніше.
Вже через декілька секунд можна побачити перші блакитні гранули. Вони з'являються біля краю, оскільки там гарячіше.

В ході просушки постійно перемішуємо силікагель. Слід враховувати що у патроні 1ПЗ-3 дуже крупні гранули, тому силікагель постійно хоче десь втікти. У патронах ТКН силікагель подрібнений і перемішується більш якісно.

Вистачає 5 хвилин, щоби силікагель був вже сухим. Бажано не допускати перекаління силікагелю темніше синього кольору. Буде вже достатньо, якщо синім стане більше 80% засипки. Решта може бути рожевим.

Решту силікагелю (у 1ПЗ-3 досить об'ємний патрон) можна залишити у патроні, або зсипати на шматок паперу (зсипати краще, тому що перед завантаженням другої партії треба кудись подіти вже сухий силікагель. Його можна засипати у порожній патрон). Патрони ТКН не такі об'ємні, тому вони сушаться за одне "завантаження".
Далі ставимо на основу нашу підставку з таблеткою пального і запалюємо її.


Даємо таблетці трохи розгорітися. Після чого накриваємо нашим імпровізованим "стаканом", у який засипано силікагель. Через бокові отвори можна спостерігати, що таблетка починає горіти трохи повільніше.
Вже через декілька секунд можна побачити перші блакитні гранули. Вони з'являються біля краю, оскільки там гарячіше.

В ході просушки постійно перемішуємо силікагель. Слід враховувати що у патроні 1ПЗ-3 дуже крупні гранули, тому силікагель постійно хоче десь втікти. У патронах ТКН силікагель подрібнений і перемішується більш якісно.

Вистачає 5 хвилин, щоби силікагель був вже сухим. Бажано не допускати перекаління силікагелю темніше синього кольору. Буде вже достатньо, якщо синім стане більше 80% засипки. Решта може бути рожевим.
БАНКА ОДРАЗУ Ж СТАЄ ДУЖЕ ГАРЯЧОЮ, ТОМУ НЕ БЕРІТЬ ЇЇ У РУКИ. Також операцію потрібно проводити при вентиляції - випаровування солей кобальта, а також продукти горіння уротропіну можуть викликати отруєння.

Після зняття з вогню (використовуйте рукавиці, або дротяний захват, який можна продіти у вентиляційні отвори) банка вистигає близько 1-1,5 хвилин і її можна знову брати руками. Це друга особливість жерстяної банки, яка додає зручності - тонка стінка. Швидко нагрівається і швидко вистигає.
Висушений силікагель можна зсипати у патрон через паперову воронку (без воронки попадати важче) і, якщо є така необхідність, засипати у банку другу порцію та провести другий цикл осушки.

Після зняття з вогню (використовуйте рукавиці, або дротяний захват, який можна продіти у вентиляційні отвори) банка вистигає близько 1-1,5 хвилин і її можна знову брати руками. Це друга особливість жерстяної банки, яка додає зручності - тонка стінка. Швидко нагрівається і швидко вистигає.
Висушений силікагель можна зсипати у патрон через паперову воронку (без воронки попадати важче) і, якщо є така необхідність, засипати у банку другу порцію та провести другий цикл осушки.
UPD: Практика використання методу показала, що висушений таким чином силікагель через деякий нетривалий час знову рожевіє, що пов'язане, вочевидь, з швидким висушуванням саме верхнього шару гранул, який потім вбирає вологу з більш глибоких шарів. Тому процедуру потрібно проводити декілька разів, причому чим більші окремі гранули тим більше ітерацій вони потребуватимуть.


Після осушки силікагелю патрон осушки збирається і вкручується на місце. Не забувайте про гумові кільця, які мають з функцію ущільнювати з'єднання патрону з корпусом прицілу.
Тепер можна порівняти:
Було:

Стало:

Аналогічним шляхом висушуються усі інші розбірні патрони осушки.
Наприклад патрон осушки ТКН-3:


Нерозбірні патрони просушуються розігрітим вище 130 градусів повітрям (не вище 170 градусів), БЕЗ ПРЯМОГО КОНТАКТУ З ВІДКРИТИМ ПОЛУМ'ЯМ. Періодично нерозбірні патрони потрібно струшувати для перемішування сухих і обводнених шарів силікагелю.
Тримайте сухим не тільки порох!


Після осушки силікагелю патрон осушки збирається і вкручується на місце. Не забувайте про гумові кільця, які мають з функцію ущільнювати з'єднання патрону з корпусом прицілу.
Тепер можна порівняти:
Було:

Стало:

Аналогічним шляхом висушуються усі інші розбірні патрони осушки.
Наприклад патрон осушки ТКН-3:


Нерозбірні патрони просушуються розігрітим вище 130 градусів повітрям (не вище 170 градусів), БЕЗ ПРЯМОГО КОНТАКТУ З ВІДКРИТИМ ПОЛУМ'ЯМ. Періодично нерозбірні патрони потрібно струшувати для перемішування сухих і обводнених шарів силікагелю.
Тримайте сухим не тільки порох!